У Європі злетіли ціни на газ
«Що стосується ринків газу, Європа перебуває у вразливому становищі, оскільки зима закінчується, а резервуари для зберігання вичерпані»
Ціни на природний газ в Європі стрімко зросли, оскільки війна на Близькому Сході продовжує впливати на енергетичні ринки та порушувати морські поставки. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Bloomberg.
У понеділок базові ф'ючерси підскочили на 30%, продовживши найбільше тижневе зростання з часів енергетичної кризи. Цей крок став наслідком стрибка цін на нафту до рівня понад $100 за барель, оскільки все більше великих виробників на Близькому Сході скорочують видобуток, а Ормузька протока залишається фактично закритою. Ф'ючерси на природний газ у США також зросли, досягнувши найвищого рівня за місяць.
«Конфлікт триває вже 10 днів і не виявляє ознак послаблення, що створює додаткову невизначеність на енергетичних ринках і підсилює інфляційний тиск. Що стосується ринків газу, Європа перебуває у вразливому становищі, оскільки зима закінчується, а резервуари для зберігання вичерпані. Це означає, що цього літа їй доведеться закуповувати більше партій СПГ, щоб заповнити їх, конкуруючи з покупцями в Азії за обмежений обсяг поставок, якщо потоки з Близького Сходу не зможуть досягти світових ринків», – йдеться у матеріалі.
Флоренс Шміт, енергетичний стратег Rabobank наголосив: «Ринок повільно усвідомлює реальність тривалих перебоїв у постачанні по всьому ланцюжку створення вартості енергії. Ми бачимо, що перебої в постачанні триватимуть приблизно три місяці».
Нагадаємо, у неділю світові ринки зафіксували рекордне зростання цін на енергоносії – вартість нафти вперше з 2022 року подолала позначку в $100 за барель. Інвестори масово закладають у ціну ризики тривалих перебоїв у постачанні з Близького Сходу через загострення конфлікту в Ірані. Станом на вечір неділі ф'ючерси на американську нафту підскочили на 14,7%, а еталонна марка Brent додала понад 12%, сягнувши $104.
До слова, державна нафтова компанія Бахрейну Bapco Energies офіційно оголосила про стан форс-мажору. Рішення було прийняте після масованої ракетної атаки з боку Ірану, що призвела до значних пошкоджень ключових об'єктів енергетичної мережі країни.