Золоті резерви РФ впали до мінімуму від початку великої війни
Загальний обсяг міжнародних резервів РФ скоротився у лютому з $833,6 млрд до $809,3 млрд
Золоті резерви Росії скоротилися у 2026 році приблизно на 15 тонн – до 2 311 тонн станом на початок березня порівняно з 2 326 тоннами у січні. Це найнижчий показник з березня 2022 року, що фіксує невпинне виснаження одного з ключових фінансових буферів країни. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що Центральний банк РФ уперше вдався до продажу золота внутрішнім учасникам ринку у листопаді 2025 року – крок, який регулятор раніше принципово уникав, обмежуючись накопиченням металу. Відтоді продажі тривають, їхній масштаб зростає.
«Механізм, що використовується, вказує на глибину санкційних обмежень. ЦБ РФ обмінює золото на юані, а комерційні банки, які перебувають під менш жорсткими рестрикціями, реалізують метал на зовнішніх ринках, залишаючи виручку для підтримки власної ліквідності», – йдеться у повідомленні.
Розвідка наголошує, що загальний обсяг міжнародних резервів РФ скоротився у лютому з $833,6 млрд до $809,3 млрд. Утім, як зазначається, реальна картина значно гірша: близько $300 млрд із цієї суми становлять заморожені активи, недоступні для використання. Золото при цьому сягає майже 47% резервів, тобто фактично є чи не єдиним ліквідним інструментом, що залишається в розпорядженні Кремля.
«Тиск на резерви зумовлений одночасно кількома чинниками: необхідністю покриття бюджетного дефіциту, відрізаністю від резервних валют через санкції та прагненням зберегти юаневу ліквідність для валютних інтервенцій. Усе це відбувається на тлі протилежної глобальної тенденції – більшість центральних банків світу продовжують нарощувати золоті резерви як інструмент диверсифікації та захисту від доларової залежності. Ця динаміка розкриває структурну вразливість російської фінансової системи. Золото перетворилося на короткостроковий замінник ліквідності, а не на стратегічний резерв. Паралельно зростає залежність від юаня та китайської фінансової інфраструктури – залежність, яку Пекін навряд чи вважає для себе обтяжливою», – стверджує розвідка.
Нагадаємо, у Росії працівники низки підприємств вийшли на страйки через тривалі затримки зарплат, які в окремих випадках не виплачували ще з кінця 2025 року. 95% підприємців повідомляють про негативні зміни, а близько 75% фіксують суттєві ускладнення ведення бізнесу.
До слова, російська влада запустила масштабну кампанію посилення контролю над економікою, щоб отримати додаткові кошти для фінансування війни проти України. Особливу увагу влада приділяє готівковому обігу, неформальній зайнятості та операціям із золотом.