Битва за мапу: як західні компанії «віддають» Росії українські території

Згідно з нормами міжнародного права, Крим і тимчасово окуповані частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей є невіддільними частинами України. Здавалося б, цей факт не підлягає жодним сумнівам. Проте десятки міжнародних компаній, зокрема й такі гіганти, як National Geographic та Amazon, усе ж таки досі не впевнені в цьому. Вони друкують і продають карти, які порушують територіальну цілісність України. Про це повідомляє RFI.

Росія воює проти України не лише на полі бою. Багато років вона атакує й на інформаційному фронті, поширюючи хибні наративи. Москва викривляє факти, спотворює інформацію, переписує історію, а тепер ще й намагається закріпити у свідомості людей фейкові кордони нашої країни.

У січні 2023 року Микола Голубей, який уже кілька років живе в Німеччині, випадково з’ясував, що десятки європейських компаній друкують карти, які зображують частини України спірними чи російськими. А почалося все з того, що він просто захотів купити собі мапу, завітав до місцевого книжкового магазину та виявив, що просто не може придбати карту із коректним зображенням України в кордонах 1991 року. 

Ця ситуація настільки обурила Миколу, що він вирішив провести розслідування: разом із товаришами їздив по магазинах у Німеччині, Австрії та Швейцарії, купував карти на онлайн-майданчиках. Голубей зібрав десятки карт, атласів і глобусів від різних видавництв і був приголомшений масштабами проблеми: більшість із цих документів містили некоректне зображення кордонів України. 

Варіантів позначання Криму і тимчасово окупованих територій України на європейських мапах насправді чимало, і деякі відверто дивують. До прикладу, між Кримом та Україною пунктиром зображують державний кордон або півострів зображують як частину Російської Федерації, або його позначають як «спірну» територію, або ж зображують як територію, «на яку претендує Україна».

Columbus Verlag, Räthgloben 1917 Verlags, Kunth Verlag, Interkart, Franckh-Kosmos, Stiefel Eurocart, Mairdumont та її брендів (усі – Німеччина), Freytag-Berndt (Австрія), National Geographic (США), Tecnodidattica Spa, Edizioni White Star (обидві – Італія), Hallwag Kümmerly+Frey (Швейцарія). Усі ці компанії створюють та розповсюджують продукцію із фейковими зображеннями України.

Микола Голубей звернувся із запитами до видавництв, які друкують та продають некоректні карти. Проте всі вони, крім австрійського Freytag-Berndt, проігнорували листи. У Freytag-Berndt заявили, що вони солідарні з Україною, але від початку повномасштабного вторгнення «неможливо показати коректні лінії фронту». 

Також він перевірив, як ті самі видавці зображують Нагірний Карабах, Абхазію, Західну Сахару та інші спірні території, і виявилося – що цілком коректно.

У РФ уже дуже давно діє організація Російське географічне товариство, і до 2009 року воно мало кого цікавило, навіть фінансувалося за залишковим принципом, розповідає Микола Голубей. Аж раптом щось змінилося: 19 листопада 2009 року відбувся позачерговий з’їзд товариства. Тоді була створена наглядова рада, яку очолив Володимир Путін, а президентом РГТ став міністр оборони РФ Сергій Шойгу. 

Здавалося б, де вони, а де географія? Проте саме причетність до РГТ найвищих посадових осіб свідчить про те, наскільки важливо це для РФ. До того ж трохи згодом організація розпочала активно діяти: підписала меморандуми про взаєморозуміння з європейськими та американською географічними спілками. 

«Із 31 жовтня 2014 року вони чомусь почали активно підписувати договори про співробітництво. З початком гарячої фази війни на Донбасі, — наголошує Микола Голубей. — Ось так сталося. Випадково. Тобто, ми маємо потужну організацію у РФ, яку курує особисто Путін, та договори з картографічним асоціаціями. А тепер ми маємо ситуацію, що в Європі, Великій Британії та США коїться щось незрозуміле: вони чомусь зображують Україну не в кордонах 91-го року».

Микола Голубей упевнений, що Росія безпосередньо причетна до афери з мапами. Це не помилка та не випадковість, це – частина інформаційної війни, масштабна ІПСО, покликана змінити думку простих європейців про Україну. Річ у тім, зауважує дослідник, що українці легко впізнають свою країну навіть за контурами, а ті самі німці або італійці — свою. Але інші країни ми знаємо не так добре, тож довіряємо зображенням, які бачимо в підручниках або атласах. Але вони некоректні. Що має подумати людина, яка бачить, що таке авторитетне джерело, як, наприклад, National Geographic, зображує Крим російським? Або якщо вона ще з дитинства бачить відповідну карту в підручнику з географії? Що, можливо, так воно і є.

Таким чином Москва намагається поступово легалізувати у свідомості європейців території, які окупувала. А також підтримує пропагандистські твердження про те, що РФ ніколи ні на кого не нападала, а навпаки – Україна претендує на її території. 

Підручники дійсно теж постраждали. Так, дослідник натрапив на німецький підручник із географії, де було кілька зображень України. І там Крим на різних картах зображувався і як спірна територія, і як частина України. У наступному виданні автори підручника «виправилися», просто прибравши коректне зображення. 

Люди, які навчаються за такими некоректними матеріалами, стають більш схильними до пропаганди, впевнений Микола Голубей. І це, на його думку, довгострокова стратегія РФ. Згодом європейці дивуватимуться, чому ж Україна так наполегливо говорить про те, що Крим належить їй, якщо в освітніх матеріалах вони бачили, що півострів — російський.

За словами дослідника, найбільша мотивація створювати неправильні карти – це гроші, ідейна підтримка «референдумів» та копіпаст.

Микола Голубей упевнений, Україна може протистояти цій «м’якій» пропаганді РФ.

Дослідник розробив план досягнення мети, зокрема створення робочої групи проєкту із залученням МЗС, посольств України, юристів, фахівців-картографів, публікації в українських та міжнародних ЗМІ, судові позови на компанії, що виробляють продукцію, інформаційний тиск через соціальні медіа.

Насправді ситуація не нова: Україна стикається із некоректними зображенням своїх кордонів ще з 2014 року. Карти України без Криму публікували і Олімпійський комітет, і Human Right Watch, і The New York Times тощо. Навіть більше, подібне траплялося і в самій Україні. Наприклад, карту нашої країни без Криму примудрилися надрукувати навіть у двох підручниках історії. 

Але це лише свідчить про те, що проблему не варто замовчувати, над її розв'язанням важливо системно працювати. І Крим, і тимчасово окуповані РФ частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей мають позначати як територію України, інакше це – непряма підтримка злочинів Росії.