Боснія дорікнула Євросоюзу: Україні відкривають двері у ЄС швидше

Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини виступив проти пришвидшеного вступ України до ЄС
фото з відкритих джерел

Конакович: «Яка різниця між Україною і нами?»

Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Елмедін Конакович розкритикував ідею надати Україні прискорений чи привілейований шлях до вступу в Європейський союз, тоді як країни Західних Балкан роками залишаються в черзі на інтеграцію. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на інтерв'ю словацькому виданню Aktuality.sk.

Чому Боснія незадоволена

За словами Конаковича, пропозиції окремих держав ЄС, зокрема Німеччини, пришвидшити вступ Україні, тоді як Боснія і Герцеговина отримає лише статус спостерігача, є хибним підходом. Ключове питання, на його думку, у тому, чим саме Україна відрізняється від Боснії і чи є війна перепусткою до членства, чи вирішальними мають лишатися інші критерії.

«Ми, звісно, повністю підтримуємо територіальну цілісність України, її суверенітет і боротьбу за свободу. Ми твердо стоїмо на її боці. Але водночас очікуємо, що Євросоюз зрозуміє й нашу ситуацію: якщо він не контролюватиме Західні Балкани, це зробить хтось інший. А це – небезпека для всіх нас», – наголосив Конакович.

Міністр нагадав, що ще двадцять років тому, після саміту в Салоніках, європейські лідери обіцяли Західним Балканам членство в Євросоюзі. Відтоді до ЄС приєдналася лише Хорватія, а решта країн регіону досі чекають. Лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, за словами міністра, Брюссель усвідомив, що розширення – це питання не лише бюрократії, а й безпеки. Наразі Україна вже відкрила черговий кластер переговорів про вступ до Євросоюзу, тоді як Боснія і Герцеговина, попри статус кандидата з грудня 2022 року, досі не отримала навіть дати початку офіційних переговорних раундів.

Росія блокує через Додіка

Конакович пояснив, що європейський шлях Боснії і Герцеговини блокує Москва – через лідера боснійських сербів Мілорада Додіка. За Дейтонською мирною угодою, яка завершила війну 1990-х, будь-яке важливе рішення в країні потребує консенсусу сербів, хорватів і боснійців. Однак сербську сторону нині представляє політик, повністю підконтрольний Кремлю: за останні вісімнадцять місяців Додік вісім разів офіційно зустрічався з Володимиром Путіним, востаннє – на військовому параді 9 травня в Москві.

Одночасно, зауважив міністр, у регіоні посилюють присутність й інші зовнішні гравці, зокрема Китай. Раніше Брюссель уже вимагав від Сараєва запровадити візовий режим для росіян як одну з умов наближення до європейських стандартів безпеки.

Тінь Сребрениці

Заяви Конаковича пролунали через кілька тижнів після 31-ї річниці геноциду в Сребрениці, де сили боснійських сербів убили понад вісім тисяч боснійських чоловіків і хлопців – наймасштабніший воєнний злочин у Європі з часів Другої світової війни. Попри три десятиліття миру, за словами міністра, Боснія і Герцеговина досі бореться за своє майбутнє – тепер не зі зброєю, а з російським впливом і заблокованим шляхом до Євросоюзу.

«Якщо Європейський союз не прийме Боснію і Герцеговину, це зробить хтось інший. І це небезпечно для всієї Європи», – підсумував очільник боснійської дипломатії.

Нагадаємо, торік суд у Боснії видав ордер на арешт проросійського лідера боснійських сербів Мілорада Додіка, а Інтерпол оголосив політика в міжнародний розшук.