Чи готовий Трамп пожертвувати Тайванем заради угоди з Китаєм? Пояснення Bloomberg
США мають критичний інтерес до Тайваню через його розвинену індустрію чіпів
Попри політичне ослаблення після проміжних виборів, Дональд Трамп зберігає значний вплив на світову арену, де політика США стає дедалі менш передбачуваною – від невизначеності щодо Ірану та тиску на Кубу до спроб схилити Україну до поступок Росії. Про це пише «Главком» із посиланням на Bloomberg.
Під однією з найбільших загроз залишається доля Тайваню. Минулої весни американський президент стурбував як 23 млн населення острова, так і Кремнієву долину, назвавши постачання озброєння Тайбею «гарним козирем» для переговорів із Пекіном. Хоча держсекретар Марко Рубіо запевняв Сенат у незмінності курсу Вашингтона, заяви самого Трампа звучать як готовність розміняти свободу острова на масштабну торговельну угоду з Сі Цзіньпіном.
Парадокс ситуації полягає в тому, що інтерес США до захисту Тайваню згасає на піку його економічної значущості. Острів є п'ятим найбільшим торговельним партнером Америки, а компанія TSMC виробляє більшість передових мікросхем, від яких критично залежить американська індустрія штучного інтелекту та такі гіганти, як Nvidia.
За оцінками Bloomberg, втрата доступу до тайванських напівпровідників може скоротити річний ВВП США більш ніж на 3% і обвалити світове виробництво складної електроніки на 60%. Хоча Вашингтон намагається налагодити випуск суперчіпів у Техасі та Аризоні за участі TSMC, витіснити Тайвань із позиції світового виробничого центру вдасться щонайменше через десятиліття. Поки ж Пекін активно просуває власні системи ШІ у бідніших країнах, користуючись менш жорсткими обмеженнями на їх використання порівняно з американськими моделями.
Колишні посадовці адміністрації Байдена називають суперечливі сигнали Білого дому «рецептом катастрофи». Пекін сприймає стратегічні вагання Трампа як слабкість: на початку року Сі Цзіньпін уже домігся призупинення продажу американської зброї Тайваню на $14 млрд в обмін на розмиті торговельні обіцянки. Крім того, відштовхнувши європейських партнерів своєю непередбачуваністю, Вашингтон ризикує залишитися без вагомої союзницької підтримки в разі конфлікту – допомога навіть з боку Японії, Південної Кореї чи Австралії не є гарантованою.
Військово-географічний баланс також грає на користь Китаю. На відміну від Карибської кризи 1962 року, коли США мали перевагу завдяки близькості Куби до Флориди, Тайвань розташований поруч із материковим Китаєм і далеко від Америки. Китайська армія дедалі частіше відпрацьовує сценарії блокади та кібератак проти острова, тоді як значна частина американського флоту перекинута на Близький Схід, а ракетні запаси США у разі прямої війни швидко вичерпалися б.
У довгостроковій перспективі, в межах наступного десятиліття, невизначеність американських гарантій може змусити Тайвань піти на певне зближення або інтеграцію з Китаєм. Проте в найближчі роки втрата острова стала б для США катастрофою. Оскільки 73-річний Сі Цзіньпін, як і Трамп, прагне закріпити свою історичну спадщину і може не захотіти чекати мирного поглинання острова, ризик збройного зіткнення залишається високим. Єдиний спосіб запобігти війні до завершення каденції Трампа – терміново посилити обороноздатність Тайваню та чітко заявити Пекіну, що життєво важливі для Америки тайванські технології не продаються за жодну ціну.
Нагадаємо, раніше «Главком» повідомляв про посилення морського тиску Китаю на Тайвань. У вересні 2026 року стало відомо, що Пекін почав регулярно направляти кораблі берегової охорони у води на схід від острова. За даними Bloomberg, китайська влада прагне зробити постійну присутність своїх суден у цьому районі звичною практикою.
Також «Главком» писав про масштабні військові навчання Китаю навколо Тайваню. Наприкінці грудня 2025 року Пекін оголосив про маневри за участю сухопутних військ, флоту, авіації та ракетних сил. Навчання передбачали бойові стрільби в п'яти районах навколо острова.