Ірак: демонстранти вдруге за тиждень взяли штурмом будівлю парламенту
Протестувальники вимагають створення уряду, вільного від іноземного впливу і корупції
В Іраку тисячі прихильників лідера шиїтської напіввійськової організації «Армія Махді», священнослужителя і політика Муктади ас-Садра в суботу, 30 липня, вдруге за тиждень взяли штурмом урядову «зелену зону» і прорвалися будівлю парламенту країни. Про це повідомляє DW.
Протестувальники вимагають створення уряду, вільного від іноземного впливу і корупції.
Демонстранти, очолювані ас-Садром і його рухом, трощили бетонні загородження і кидали каміння. Поліція застосувала сльозогінний газ. За даними влади, щонайменше 125 людей отримали поранення, включаючи протестувальників і поліцейських.
Муктада ас-Садр продовжує боротися за владу.
Партія ас-Садра здобула перемогу на іракських виборах у жовтні 2021 року. Однак він відкликав своїх депутатів з парламенту після того, як йому не вдалося сформувати уряд.
Він хотів створити альянс проти шиїтських партій, більшість із яких отримують військову і фінансову підтримку з боку Ірану і мають свої воєнізовані угруповання.
У результаті десятки місць дісталися альянсу шиїтських партій. Майже рік Ірак залишається без президента і прем'єр-міністра, оскільки ситуація зайшла в глухий кут.
У боротьбі за владу рух ас-Садра хоче перешкодити своїм політичним опонентам з оточення колишнього глави уряду Нурі аль-Малікі сформувати уряд.
Суперники 47-річного релігійного лідера представили свого кандидата на посаду прем'єр-міністра через майже десять місяців після парламентських виборів. Однак, з точки зору ас-Садра, колишній міністр Мухаммед Шіях ас-Судані, який був висунутий на цю посаду, занадто близький до експрем'єра аль-Малікі, ворогуючому з ас-Садром. Більш того, аль-Малікі і його альянс відкрито симпатизують сусідньому Ірану.
Нагадаємо, у Багдаді сотні прихильників шиїтського лідера Муктади ас-Садра у середу, 28 липня, вже проривалися до будівлі парламенту.
До слова, Саудівська Аравія та Ірак нарощують об’єми постачання нафти в Європу на тлі поступової відмови європейців від російських енергоносіїв.