Іран думає перенести столицю з Тегерану в інше місто
Столицю Ірану вирішено перенести з Тегерана в бік Перської затоки
Влада Ірану офіційно оголосила про перенесення столиці з Тегерана. Як повідомляється, одним із найбільш ймовірних варіантів є перенесення столиці до міста Мекран на південному сході країни. Про це пише Ynetnews.
«Через щільність населення та екологічні проблеми Іран розглядає можливість перенесення своєї столиці до регіону Макран поблизу Оманської затоки. Прихильники посилаються на стратегічні та економічні переваги, тоді як критики попереджають про високі витрати та проблеми з матеріально-технічним забезпеченням», – йдеться у матеріалі.
За словами представника уряду Ісламської Республіки, Іран планує перенести свою столицю, перемістивши її з Тегерана в південний регіон країни. «Нова столиця точно буде на півдні, в регіоні Макран, і ми зараз працюємо над цим питанням», – заявила речниця уряду Фатеме Мохаджерані.
Величезна щільність населення в Тегерані, погана інфраструктура, яка призводить до частих відключень електроенергії та нестачі води, а також серйозна проблема осідання ґрунту, що призводить до пошкоджень і навіть обвалення будівель.
«Ми шукаємо допомоги вчених та експертів, включаючи інженерів, соціологів та економістів», – додала Фатеме Мохаджерані, підкресливши, що питання«залишається на дослідницькій фазі» та не є терміновим.
Однак критики, зокрема журналіст Алі Ґолхакі, категорично не згоден із цією пропозицією: «Реконструкція стадіону Азаді займає 18 місяців і коштує 19 трильйонів ріалів ($23,75 мільйона); скільки часу та грошей потребує перенесення столиці? Це мінімум століття і сотні мільярдів доларів!». Про це Ґолхакі написав на своїй сторінці у X, назвавши цю ідею нереальною та ризикованою для країни, яка переживає серйозну економічну напругу.
Ynetnews нагадало, що дискусії про перенесення столиці Ірану періодично тривали з часів Ісламської революції 1979 року, але постійно зривалися через фінансові обмеження, політичну інерцію та матеріально-технічні проблеми. Попередня іранська влада розглядала різні версії цієї ідеї, але фінансові обмеження та політична стагнація неодноразово перешкоджали прогресу.
До слова, енергетична криза в Ірані сягла критичного рівня. Незважаючи на те, що Іран має одні із найбільших запасів природного газу та сирої нафти у світі, він опинився в умовах повномасштабної надзвичайної енергетичної ситуації.