ЄС хоче конфіскувати заморожені активи РФ, але є нові проблеми – Die Welt
Die Welt: Низка країн ЄС побоюються конфіскувати заморожені активи Росії, адже очікують аналогічних дій від країни-агресора
У ЄС зберігаються заблоковані російські активи на суму понад 200 мільярдів євро. З початку повномасштабної війни країни-члени спільноти сперечалися про те, чи можна використати гроші. Зараз справи пожвавлюються: адже відсотки з активів мають допомогти Україні. Втім, Євросоюз має намір конфіскувати заморожені активи країни-агресора лише тоді, коли Росія відмовиться виплатити Україні репарації після завершення війни. Про це пише Die Welt.
У результаті агресивної війни Росії проти України ЄС і країни Великої сімки на сьогодні спільно заморозили російські активи на суму понад 300 мільярдів євро. Лише частина з них є приватними активами, більшість із них – резерви російського Центробанку, зазначає видання. Загалом резерви Росії становлять близько 548 мільярдів євро, тож близько половини заблоковано. Левова частка понад 200 мільярдів євро припадає на центральний депозитарій цінних паперів Euroclear у Бельгії та Clearstream у Люксембурзі. І досі гроші лежали там практично недоторканими; вони не були конфіскованими, а просто заблокованими.
Міжнародний тиск щодо конфіскації активів
Але в той час як міністр фінансів США Джанет Єллен виступає за конфіскацію заморожених коштів і передачу їх усіх Україні, Європейська комісія не дуже про це думає. Країни ЄС сумніваються в наявності правових підстав для такого захоплення активів і вважають це порушенням міжнародного права. Це порушує «державний суверенітет Росії», і варіанти його скасування неможливі. Тому існує велика розбіжність між позицією Сполучених Штатів і ЄС.
Звичайно, є й інші причини, чому Німеччина, Італія та Франція не хочуть забирати російські активи. По-перше, такий крок може завдати шкоди репутації єврозони, відлякати міжнародних інвесторів і дестабілізувати фінансовий ринок. По-друге, Росія оголосила, що у відповідь конфіскує західні активи, які все ще в Росії. За даними росіян, ці суми становлять еквівалент 263 млрд євро.
Поки що Брюссель, за даними видання, має намір обмежитися оподаткуванням прибутку центральних депозитаріїв, який останні мають від зберігання російських активів. Отримані таким чином кошти ЄС планує спрямовувати Києву, щоправда, сума не перевищує 10 млрд євро і навіть для цього на сьогодні не створено механізму передачі грошей.
Отже, що ЄС планує робити зараз? Як пише Welt, ідея полягає в тому, щоб окремо оподатковувати прибутки центральних депозитаріїв, які вони отримують на російські гроші, а потім спрямовувати прибуток до України. Однак ці податкові прибутки сягатимуть лише достатньо незначних сум; це крапля в морі порівняно з фінансовими потребами і руйнуваннями в Україні. У Бельгії прибуток зберігача Euroclear з минулого року оподатковується окремо за ставкою 25%. Однак механізму направлення грошей безпосередньо в Україну за зібрані 1,7 млрд євро досі немає. Наразі виручені кошти Бельгія спрямовує на підтримку українських біженців.
«Поки що негативне ставлення ЄС до конфіскації не зміниться, гроші залишаться заблокованими доти, доки Росія не виплатить репарації Україні після закінчення війни. ЄС хоче конфіскувати їх (російські активи – «Главком») лише у тому випадку, якщо Росія відмовиться фінансувати відновлення України», – зазначає Die Welt.
Позиція Німеччини
За даними Федерального міністерства фінансів, зараз у Німеччині під санкціями російські активи на суму 3,9 млрд євро. Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер нещодавно наполягав на тому, що можна торкатися лише відсоткових прибутків, але не самих активів. Тому його міністерство заявило: «Для нас залишається ключовим те, що кожне рішення є юридично життєздатним «і пов'язані з цим ризики повинні бути ретельно вивчені». Прибутки можуть «у майбутньому бути використані на користь відбудови України». Про прямі фінансові пожертвування чи використання грошей на зброю не йдеться.
«Ідея зробити російські активи доступними для України звучить спокусливо, але є підступною. Це не відповідатиме міжнародному праву, доки Рада Безпеки ООН не ухвалить такого рішення. Цього не станеться через російське вето, яке, безумовно, очікується», – запевняє речник із зовнішньої політики у Бундестазі Нільс Шмід.
Група лівих у Бундестазі також попереджає, що експропріація активів не є рішенням, але може зруйнувати «основну довіру до міжнародної фінансової системи». «Німеччина, як світовий лідер з експорту, не може собі цього дозволити», – каже її речник з питань фінансової політики Крістіан Гьорке. «Допомога Україні має бути незалежною від активів Росії. Той, хто хоче допомогти Україні, повинен розставляти пріоритети в бюджеті, а не покладатися на судові тяганини».
До слова, питання про використання в інтересах України доходів від заморожених російських активів може бути вирішене найближчими тижнями, вважає член Єврокомісії з питань юстиції Дідьє Рейндерс. Про це пише azerbaycan24. Він оцінив наявність у ЄС російських державних активів у 208 млрд євро за значної їхньої частини у Бельгії. За його словами, обговорення продовжуються, і «вже підраховано близько 15 млрд євро доходів, які могли б бути використані у строк до 2027 року». Рейндерс уточнив, що конкретна цифра залежатиме від відсотків і дивідендів, які будуть виплачені на ці суми.
Член Єврокомісії також згадав про 27 млрд євро заморожених активів російського походження, які належать фізичним чи юридичним особам, які підпали під санкції Євросоюзу. Щодо цих приватних авуарів вивчаються можливості їхньої «конфіскації в деяких випадках за судовими рішеннями».
Читайте також: Передача заморожених активів РФ. Британія готова зробити Україні пропозицію