Кейко Фухіморі стала президенткою Перу: що про неї відомо
Перша жінка на посаді та десята президентка за 10 років. Для політикині це – четверта спроба здобути президентську посаду
Після кількох тижнів розгляду спірних бюлетенів Національне виборче журі Перу 3 липня має офіційно оголосити переможця президентських виборів. Новою главою держави стала Кейко Фухіморі, яка здобула перемогу у другому турі з мінімальним відривом – менш ніж 50 тисяч голосів із понад 18 мільйонів поданих бюлетенів. «Главком» зібрав основні факти про нову президентку.
Фухіморі, як політичний бренд
Кейко – донька колишнього президента країни Альберто Фухіморі. Він увійшов у велику політику в період глибокої кризи в Перу, коли країна переживала економічний занепад, внутрішній збройний конфлікт і хвилю насильства з боку ліворадикального угруповання «Сяючий шлях». На посаді президента він провів масштабні військові реформи та застосував жорсткі силові методи боротьби з повстанцями, що зрештою призвело до суттєвого послаблення діяльності угруповання. Водночас його неоліберальні економічні реформи сприяли стабілізації економіки та змінили модель державного управління.
Після перемоги на виборах Фухіморі відмовився від частини передвиборчих економічних обіцянок і взяв курс на ще радикальніші ринкові реформи, ніж пропонував його суперник Маріо Варгас Льоса.
У 1992 році, під час першого президентського терміну, за підтримки військових і Національної розвідувальної служби Фухіморі здійснив так званий «самопереворот». Він розпустив Конгрес і Верховний суд, фактично зосередивши всю владу у своїх руках. Ці дії викликали різку критику з боку політиків, журналістів та представників інтелігенції, однак отримали підтримку значної частини бізнесу та населення. Після цього в країні ухвалили нову Конституцію, а Фухіморі переобрали президентом у 1995 році. У 2000 році він втретє балотувався на посаду глави держави, що також супроводжувалося гострими суперечками.
Завдяки контролю над Національною розвідувальною службою (SIN) Фухіморі зміцнив свій вплив на силові структури. Пізніше у звіті міністра охорони здоров'я Перу Фернандо Карбоне було зазначено, що в період із 1996 до 2000 року в межах державної програми контролю народжуваності могли бути примусово стерилізовані близько 300 тисяч жінок, переважно з числа корінних народів.
На початку 2000-х років правління Фухіморі ставало дедалі більш авторитарним. Він посилив співпрацю зі своїм найближчим соратником Владіміро Монтесіносом та спецслужбами. Крім того, парламент, контрольований його прихильниками, ухвалив закон про «автентичне тлумачення» Конституції, який відкрив Фухіморі можливість балотуватися на третій президентський термін.
На тлі звинувачень у корупції та порушенні прав людини у 2000 році Фухіморі втік із Перу до Японії. П'ять років потому, у листопаді 2005 року, його заарештували під час поїздки до Чилі.
Судовий розгляд справ Альберто Фухіморі тривав із 2007 по 2009 рік. За його підсумками колишнього президента засудили до 25 років позбавлення волі. У грудні 2017 року він був помилуваний, однак уже в жовтні 2018 року суд скасував це рішення, після чого Фухіморі знову відправили до в'язниці. Попри рішення Міжамериканського суду з прав людини (IACHR) про те, що він повинен залишатися у в'язниці, у грудні 2023 року Верховний суд Перу постановив негайно звільнити Фухіморі.
Кейко Фухіморі дотична до політики з 19 років,коли після розлучення батьків взяла на себе обов'язки першої леді. Згодом вона навчалася у США, де здобула освіту у сфері управління бізнесом. Вона тричі подавала свою кандидатуру на президентський пост: у 2011, у 2016 та у 2021 роках.
У 2024 році Кейко Фухіморі оголосила про висунення кандидатури свого батька на загальних виборах у Перу 2026 року, незважаючи на юридичні перешкоди та труднощі, пов'язані з похилим віком і поганим станом здоров'я. У вересні 2024 року Альберто Фухіромі помер. Тоді уряд оголосив триденну національну жалобу.
«Після оголошення про смерть Фухіморі заплакані перуанці зібралися біля його будинку на знак підтримки, якою він користувався навіть понад два десятиліття після відходу від влади. Деякі скандували «Альберто Фухіморі, національний герой», – розповідає «Бабель».
Під час нинішньої – четвертої виборчої кампанії Фухіморі намагалася дистанціюватися від свого колишнього жорсткого політичного образу, позиціонуючи себе як більш стриману та помірковану політикиню.
Попри це, її опоненти вважають, що Кейко Фухіморі та очолювана нею партія «Фуерса Популар» зробили свій внесок у політичну кризу в країні. Критики пов'язують це з впливом політичної сили в Конгресі та кулуарними домовленостями під час ухвалення рішень.
Політичні обіцянки та взаємини з Україною
Кейко Фухіморі, одна з найвпливовіших політичних фігур Перу останнього десятиліття, лідерка правої партії та колишня конгресвумен, подолала значний політичний шлейф, що включав кілька невдалих спроб на виборах, звинувачення у корупції та перебування під вартою.
Вона вступить на посаду 28 липня, розпочавши п’ятирічний президентський термін. Хоча її тривалий час сприймали як конфліктну політичну фігуру, під час виборчої кампанії Кейко докладала зусиль, щоб пом’якшити власний публічний імідж.
«Щоразу ми наближаємося до того, щоб стати на шлях порядку та надії для всіх перуанців», – цитує президентку The Gardian.
Під час кампанії Фухіморі обіцяла відновити порядок у державі, яка роками перебуває в стані політичної нестабільності, системної корупції та останнім часом зіткнулася зі зростанням рівня насильницької злочинності.
Публічних заяв щодо російсько-української війни Фухіморі не робила. Разом з тим, сотні громадян Перу опинилися на передовій війни в Україні після того, як місцеві вербувальники заманили їх обіцянками високооплачуваної цивільної роботи в Росії. Як розповідав «Главком», перуанці, які потрапили до армії РФ, кажуть, що це безнадійна пастка, з якої неможливо вибратися без ризику для життя.
Нагадаємо, у травні цього року президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів іноземних держав: Панами – Хорхе Рікардо Сілена Сантаколоми, Монголії – Наваан-Юнден Оюундарь, Перу – Глорії Ліссетт Нальварте Сімоні де Ісасі.