Хто керує Іраном після смерті провідних осіб? Аналіз Reuters

Попри масовані американо-ізраїльські удари, внаслідок яких загинув багаторічний верховний лідер аятола Алі Хаменеї та частина військового керівництва, державна система Ірану продемонструвала високу стійкість. Побудована після революції 1979 року структура базується на багаторівневих інституціях, що дозволяє системі функціонувати навіть за умови втрати ключових осіб. Про це пише «Главком» із посиланням на Reuters.

Після смерті Алі Хаменеї, який мав абсолютну владу з 1989 року, новим лідером став його син – Моджтаба Хаменеї. Його призначення супроводжується низкою викликів:

• Моджтаба був обраний Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), що робить його політично залежним від військових;
• Нового лідера називають «джанбазом» (пораненим ветераном) через поранення під час ударів. Відсутність його фото чи відео протягом трьох тижнів після призначення породжує чутки про його реальну дієздатність.

Вплив Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) став центральним у прийнятті стратегічних рішень. Організація використовує «мозаїчну» структуру: кожен підрозділ може діяти автономно, а для кожного командира заздалегідь визначено наступника. Попри загибель багатьох офіцерів, корпус продовжує керувати складними операціями, спираючись на досвід ірано-іракської війни та регіональних конфліктів.

Ключові постаті нинішньої ієрархії

• Ахмад Вахіді (Голова КВІР): Призначений після загибелі двох попередників. Ветеран, колишній міністр оборони та екскерівник сили «Кудс».
• Есмаїл Каані (Командувач сил «Кудс»): Керує мережею проксі-сил Ірану в регіоні з 2020 року.
• Аліреза Танґсірі (Командувач ВМС КВІР): Відповідальний за стратегію перекриття Ормузької протоки.
• Мохаммед Бакер Галібаф (Спікер парламенту): Найвпливовіший політичний «важковаговик». За наявною інформацією, саме він останніми днями веде негласні переговори зі США щодо розвитку конфлікту.
• Масуд Пезешкіан (Президент): Хоча посада є виборною, його вплив суттєво обмежений КВІР, що підтвердилося після його вимушеної відмови від вибачень перед країнами Перської затоки.
• Аббас Аракчі (Міністр закордонних справ): Головний дипломат, який забезпечує комунікацію з Росією, Китаєм та західними країнами в умовах війни.
• Голамхоссейн Мохсені-Еджей (Голова судової влади): Представник жорсткої лінії, колишній керівник розвідки.
• Саїд Джалілі: Безкомпромісний політик, колишній переговірник з ядерних питань.
• Аліреза Арафі: Впливовий член Ради Вартових, що входить до складу тимчасового органу управління країною.

Втрата Алі Ларіджані, який був ключовим радником і медіатором між різними центрами сили, стала відчутним ударом по дипломатичних можливостях Тегерана. Проте заміна вбитих посадовців на ще більш радикальних прихильників жорсткої лінії свідчить про намір системи продовжувати опір.

Нагадаємо, міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив про загибель секретаря Ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані внаслідок ізраїльського авіаудару по території Ірану в ніч на 17 березня. За словами урядовця, Армія оборони Ізраїлю цілеспрямовано завдала удару по високопоставленому іранському чиновнику. ЦАХАЛ підтвердив проведення операції.

До слова, новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї вижив під час ракетного удару по своєму бункеру завдяки випадковості. У момент атаки він перебував поза будівлею, тоді як саме укриття було знищене ракетами.