Киргизстан вперше в історії став членом Ради Безпеки ООН
Країна виграла вакансію в Азіатсько-Тихоокеанській групі, перемігши Філіппіни
Бішкек здобув історичну дипломатичну перемогу, вперше ставши непостійним членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй з моменту проголошення незалежності у 1991 році. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на телеканал Euronews.
Під час голосування на Генеральній Асамблеї ООН Киргизстан отримав мандат від Азійсько-Тихоокеанської групи держав на період 2027–2028 років. Головним суперником Бішкека на виборах були Філіппіни, проте киргизькій дипломатії вдалося переконати міжнародну спільноту.
Це перше повернення представника Центральної Азії до головного безпекового органу планети за останні десять років – востаннє у кріслі Радбезу ООН серед сусідів Киргизстану сидів Казахстан у 2017–2018 роках.
Президент країни Садир Джапаров раніше особисто звертався до світових лідерів із закликом підтримати Бішкек. Він наголошував на необхідності почути голоси держав, які ніколи не мали представництва в Радбезі, особливо тих, що не мають виходу до моря та стикаються з унікальними кліматичними, безпековими та економічними викликами.
Міністр закордонних справ Киргизстану Женбек Кулубаєв на початку цього тижня закликав ООН реформувати Радбезу ООН шляхом розширення представництва країн Азії, Африки та Латинської Америки серед її постійних членів.
«Жодна держава не може самостійно протистояти сучасним загрозам, тому багатостороння дипломатія має вирішальне значення», – сказав Кулубаєв.
Наразі Рада Безпеки ООН складається з 10 непостійних членів, які змінюються кожні два роки, та п'ять постійних членів із правом вето (США, Велика Британія, Франція, Китай та Росія), чий статус зафіксували ще після Другої світової війни.
«Главком» писав, що Киргизстан закрив 50 зареєстрованих у країні компаній через ризик подальших санкцій. Це стало першим подібним рішенням влади на тлі уваги Заходу до країн Центральної Азії через можливу допомогу Росії в обході обмежень.
Нагадаємо, що у Європейському Союзі розглядають можливість перегляду підходів до міжнародної допомоги країнам, які підтримують Росію або Іран. У Брюсселі, що держави, які підтримують Москву чи Тегеран, можуть зіткнутися зі скороченням або перенаправленням європейської допомоги.