Польща більше не «адвокат» України? The Guardian пояснив кризу у відносинах країн
Київ отримав прямий доступ до провідних західних столиць, а українці в Польщі перетворилися з отримувачів допомоги на конкурентів на ринку праці та в бізнесі
Відносини України та Польщі, які після початку повномасштабного російського вторгнення переживали безпрецедентне зближення, помітно погіршилися. Однією з причин стало те, що змінилася не лише сама Україна, а й становище мільйонів українців, які переїхали до Польщі. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на The Guardian.
На початку 2022 року Польща стала одним із головних союзників України. Варшава відкрила кордони для мільйонів українців, передавала Києву зброю та фінансову допомогу, а також активно відстоювала українські інтереси серед західних партнерів.
Попри складні сторінки спільної історії, тоді здавалося, що дві країни розпочинають принципово новий етап відносин. Однак, як пише The Guardian, цей «медовий місяць» виявився нетривалим.
Поляки змінили ставлення до українців
Одним із показників зміни суспільних настроїв стало ставлення до українських біженців. За даними опитування польського центру CBOS, проведеного минулого місяця, 52% поляків виступили проти приймання країною українських біженців.
Паралельно в Польщі дедалі частіше почали говорити про втому від підтримки України. Представники польських правих сил також стверджують, що передача Києву значної кількості озброєння нібито послабила власні оборонні можливості країни на випадок потенційної російської агресії.
Водночас The Guardian звертає увагу на глибшу трансформацію. Українці, яких у перші місяці великої війни поляки приймали у власних домівках, поступово почали орендувати та купувати житло, створювати бізнеси й будувати самостійне життя.
У результаті вони перестали бути виключно біженцями, яким необхідна допомога, та стали повноцінними учасниками польської економіки. Водночас українці почали конкурувати з місцевими жителями за робочі місця, клієнтів та можливості для ведення бізнесу.
На думку автора матеріалу, цей процес є природним. Однак для Польщі, яка після Другої світової війни тривалий час залишалася переважно етнічно однорідною країною, настільки швидка суспільна трансформація стала серйозним викликом.
Київ більше не потребує польського «адвоката»
Змінилося й міжнародне становище самої України. Після 2022 року українське керівництво отримало прямий доступ до керівництва США та провідних держав Західної Європи.
Україна також розвиває власні військові технології та накопичила унікальний досвід сучасної війни. Через це, як зазначає The Guardian, Київ уже не настільки потребує посередника або «адвоката» у Брюсселі, яким Польща традиційно намагалася бути для України.
Варшава, за оцінкою автора, розраховувала зберегти особливу роль у майбутньому України. Однак Київ тепер може напряму працювати з Вашингтоном, Брюсселем, Парижем і Берліном. Саме ця зміна балансу у відносинах, як вважає видання, створює додаткові образи та напруження між двома країнами.
Історичні суперечки поглибили кризу
На погіршення відносин наклалися й давні суперечки навколо історичної пам'яті. Чергове загострення сталося після того, як президент України Володимир Зеленський назвав військову частину на честь Української повстанської армії.
Польська сторона різко відреагувала на це рішення. Президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі, якою можуть нагороджувати іноземців.
У результаті жодна зі сторін не захотіла відступати від власної позиції, а відносини Варшави та Києва фактично опинилися у стані замороження.
Польща може припуститися стратегічної помилки
The Guardian вважає недалекоглядним відштовхування українців Польщею. На думку автора, Варшава належним чином не підготувала власне суспільство до того, що значна частина українців може залишитися в країні надовго та стати повноцінною частиною її економіки.
Водночас польська сторона не повною мірою врахувала зростання політичних та економічних амбіцій самої України. У найближчі роки Україна, за прогнозом автора, дедалі глибше інтегруватиметься в європейський простір. Разом зі співпрацею зростатиме й конкуренція: українські компанії та працівники змагатимуться з польськими, французькими та німецькими так само, як свого часу поляки почали конкурувати на ринках Західної Європи.
Змінюватиметься і роль української влади. Представники Києва дедалі частіше приїжджатимуть до Брюсселя, Парижа та Берліна не лише як прохачі допомоги, а як представники держави, яка вважає свій внесок у захист Європи підставою для рівноправного голосу.
Нагадаємо, увечері 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла у зв'язку з найменуванням одного з українських підрозділів на честь УПА та заявив, що Польща не допустить вступу у ЄС тих, хто не розуміє необхідності відмовитись від «культу тоталітаризму та насильства».
У суботу, 20 червня, Зеленський повідомив, що відправив орден поштою Каролю Навроцькому.