Стара помилка Трампа заважає йому домовитися з Іраном. Пояснення NYT
Головною помилкою Трампа розрив ядерної угоди, яку уклали з Іраном у 2015 році
Дональд Трамп протягом багатьох років послідовно дотримувався принципу, що теократичному режиму в Тегерані не можна дозволити володіти ядерною зброєю. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.
Наразі Трамп покладає надії на дипломатію, проте шлях до стабільного балансу в регіоні ускладнений наслідками виходу США з ядерної угоди 2015 року. Після розриву Спільного всеохоплюючого плану дій Тегеран агресивно розширив свою програму: замість обмеження збагачення у 3,67%, країна досягла 60-відсоткової чистоти урану, накопичивши запаси, яких за певних умов може вистачити для створення приблизно 10 бомб протягом кількох тижнів.
Будь-яка нова домовленість, схвалена Трампом, має бути не менш суворою за попередню, інакше її визнають недостатньою. Адміністрація пропонує 20-річне заморожування збагачення, але експерти наголошують, що це повинно супроводжуватися поверненням міжнародних інспекторів та передачею наявного арсеналу урану США або іншій ядерній державі. Проблема полягає в тому, що американську переговорну групу очолюють Джаред Кушнер та Стів Віткофф, чий досвід у сфері нерухомості значно поступається досвіду іранського міністра закордонних справ Аббаса Арагчі, який брав участь у створенні угоди ще десять років тому.
Крім того, сучасна американська дипломатія діє переважно самостійно, без тієї глобальної солідарності з боку ЄС, Китаю та Росії, яка існувала у 2015 році. Тегеран уже відхилив вимогу Трампа передати накопичений високозбагачений уран саме Сполученим Штатам, а Росія, хоч і пропонує прийняти матеріал до себе, поки що не знаходить підтримки у Білого дому. Фахівці застерігають: якщо Ірану дозволять зберегти нинішні запаси, будь-яка угода про майбутні обмеження стане лише «пірровою перемогою», адже стимул створити бомбу в іранського керівництва лише зріс після серії американо-ізраїльських ударів.
Ситуацію ускладнює й те, що Іран має альтернативний важіль впливу – контроль над Ормузькою протокою, здатною задушити світову економіку через дестабілізацію нафтового ринку. Проте критичне падіння іранської валюти та внутрішні протести через інфляцію знову штовхають режим до переговорів. Трамп, який роками критикував дипломатичні досягнення своїх попередників, тепер має продемонструвати власне «мистецтво угоди», де успіх залежатиме від здатності зосередитися на ядерній цілі, не розпорошуючи увагу на інші конфліктні питання.
Раніше Тегеран спростував інформацію про підготовку прямої зустрічі між іранськими та американськими представниками в Пакистані. Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що іранська сторона не планує контактів із делегацією США, а всі зауваження та пропозиції Тегерана будуть передані пакистанським посередникам.
Нагадаємо, перший раунд переговорів між США та Іраном завершився 12 квітня без відчутних результатів. Сторони не змогли досягти домовленостей через розбіжності щодо ядерної програми Тегерана. Зокрема, Іран не надав гарантій відмови від створення ядерної зброї.