Трамп став заручником війни з Іраном. Аналіз NYT

фото: The White house/Facebook

Іран проявив свою силу в Ормузькій протоці, тому Трампу доводиться торгуватися з ним, щоб повернутися до попереднього стану справ

Аналіз поточної політики США щодо Ірану проводить паралель із класичним оповіданням О. Генрі «Викуп Червоного Вождя», де викрадачі стають заручниками власної жертви. Те, що спочатку здавалося президенту Трампу виграшною стратегією, перетворилося на виснажливе протистояння, у якому Вашингтон стрімко втрачає контроль над ситуацією. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.

Адміністрація Трампа, підтримавши жорстку лінію Беньяміна Нетаньягу, розраховувала на швидку капітуляцію Тегерана, проте майже всі прогнози Білого дому виявилися помилковими. Замість очікуваної покори Іран продемонстрував надзвичайну стійкість, а влада в країні перейшла до ще радикальніших генералів. Попри заяви Трампа про стабільність, Ормузька протока фактично залишається заблокованою, що загрожує п'ятій частині світового експорту нафти, а американські військові арсенали виснажуються: уже використано половину запасу крилатих ракет, призначених для стримування Китаю.

Іранське керівництво не лише чинить опір, а й активно веде психологічну війну, висміюючи американського президента в соцмережах та називаючи його маріонеткою Нетаньягу. Це створює серйозний тиск на Трампа, який побоюється повторити долю Джиммі Картера з його катастрофічною кризою заручників. Особлива іронія полягає в тому, що у 2016 році Трамп називав вторгнення в Ірак «великою помилкою» і обіцяв уникати затяжних конфліктів на Близькому Сході, проте зараз він опинився в аналогічній пастці, ігноруючи застереження власних генералів та Конгресу. Замість реальної стратегії президент дедалі частіше вдається до гіпербол та самозаспокоєння, стверджуючи, що час на боці США, хоча насправді він втрачає контроль над подіями. 

Нагадаємо, перший раунд переговорів між США та Іраном завершився 12 квітня без відчутних результатів. Сторони не змогли досягти домовленостей через розбіжності щодо ядерної програми Тегерана. Зокрема, Іран не надав гарантій відмови від створення ядерної зброї.