Українським біженцям ліпше у Німеччині, аніж у Польщі? Журналістка знайшла пояснення
На думку журналістки, українські біженці дійсно краще почуваються в Німеччині
Ставлення поляків до українців залежить не від того, як поводяться біженці, а які меседжі лунають з екранів телевізорів. Про це в інтерв'ю NV розповіла журналістка та докторка гуманітарних наук Олена Бабакова, яка багато років живе у Польщі.
Після повномасштабного вторгнення Польща стала безсумнівним лідером з надання тимчасового захисту українцям. За даними Євростату на серпень 2022 року, в країні перебувало 1,3 млн зареєстрованих втікачів від війни. Але з часом ситуація змінилась – біженці почали масово переїжджати до Німеччини.
За словами журналістки Олени Бабакової, Німеччина – це країна з розгорнутою міграційною політикою, яка охоплює процеси прийому, інтеграції та адаптації біженців. Причому мовні курси, доплати до оренди житла, різноманітні пільги, інтеграційні програми та ярмарки вакансій існують тут віддавна, вони не створювались під потреби саме українців.
«У Польщі цього всього практично немає: ані інтеграційних програм, ані системи волонтаріату, який працює з потребами мігрантів або шукачів притулку, мало доступних мовних курсів (і вони існують зусиллями не держави, а громадських організацій). Тобто тут є політика заохочення іноземних працівників до переселення, але що з цими людьми робити на місці ніхто достеменно не знає», – порівнює експертка.
Бабакова зауважує, що публічні інституції в Польщі не дуже доступні для людей, які не розуміють, як там все працює, і не володіють польською мовою. З прибуттям українських біженців після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала змінюватися на краще, але лише зусиллями громадянського суспільства та самоуправління. Переосмислення міграційної політики на державному рівні так і не відбулося.
На думку журналістки, українські біженці дійсно краще почуваються в Німеччині. «Німецька держава краще про них дбає, – уточнює дослідниця міграції. Хочу підкреслити – це відбувається не тому, що вони саме українці, а тому, що вони опинилися в певній соціальній групі, про яку там взагалі дбають».
Друга причина, чому українці обирають Німеччину, продовжує Бабакова, – це ментальна географія, навʼязана українцям російською пропагандою. Тобто люди орієнтуються на просту формулу: чим західніше розташована країна, тим вона є привабливішою.
«І якщо нам підсвідомо здається, що якась країна комфортніша, безпечніша, то ми там і почуватимемо себе краще», – пояснює експертка. Третій момент, продовжує Бабакова, повʼязаний з тим, що Німеччина є суспільством з більшою соціальною дистанцією, ніж в Польщі, зокрема з більш розвиненої культурою політкоректності.
«Якщо людина там навіть подумає про тебе щось погане, то вона, скоріш за все, вголос це не скаже. Польща в цьому плані більше схожа на Україну, де люди навіть в публічному просторі можуть підвищити голос чи казати образливі речі. Але, звісно, це не значить, що в Польщі так роблять усі, а в Німеччині не робить ніхто», – зазначає Олена Бабакова.
До слова, Німеччина продовжила тимчасовий захист біженців із України. Дозволи на проживання автоматично діятимуть до 4 березня 2025 року. Про це повідомляє Міністерство внутрішніх справ Німеччини. Федеральна рада схвалила відповідну постанову 24 листопада 2023 року. Українські біженці не повинні подавати заяву на продовження свого статусу проживання і їм не треба буде зустрічатися з імміграційними органами. Підставою для подальшого продовження тимчасового захисту є рішення країн ЄС наприкінці вересня 2023 року.