Червона риска для Банкової

Минулого тижня проукраїнські націоналістичні сили змогли об'єднатися і провести масштабну акцію. 22 лютого 2017 року понад 20 тисяч активістів ВО «Свобода», «Національного корпусу» і «Правого сектора» провели Марш національної гідності. Учасники мітингу пройшли від Майдану Незалежності до стін Верховної Ради, де озвучили свої вимоги.

Учасники Маршу національної гідності

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок висунув ультиматум владі - «червону лінію, через яку керівництво країни не має права переходити». Основні вимоги націоналістів: відмова від торгових зносин з окупованими територіями Донбасу і державою-агресором, припинення «тарифного і цінового геноциду», а також знищення малого та середнього бізнесу, заборона на приватизацію стратегічних підприємств, збереження мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Крім того, націоналісти фактично заявили про плани подальшого об'єднання в єдиний політичний проект. «Ми – «Національний корпус», «Свобода» і «Правий сектор» - бачимо єдиний шлях порятунку: об'єднання активної громадськості, добровольчого руху і всіх націоналістів навколо конкретних і практичних вимог», - сказано на офіційній сторінці акції. У партійних офісах офіційно підтвердили, що сьогодні йдуть активні переговори про таке об'єднання.

На думку експертів, факт об'єднання і спільного проведення масштабної, масової і при цьому добре керованої акції - тривожний і цілком однозначний сигнал для керівництва країни. Націоналісти продемонстрували, що саме вони, а не розрізнена парламентська опозиція в особі «Батьківщини» і «Самопомочі» або численні позапарламентські «антикорупційні партії» здатні стати драйвером масових протестів. На даний момент саме вони є основною загрозою для влади.

«Акція 22 лютого підтвердила, що саме праворадикали впевнено лідирують в інформаційному полі, у них є ресурси, в тому числі, силові, і сьогодні вони можуть контролювати вулицю. І це не може не турбувати владу. Тому що жодна партія і близько не має в своєму розпорядженні таких мобілізаційних і силових ресурсів, як та ж «Свобода» і «Національний корпус». У них є керованість, вибудувана партійна структура, і це лише питання часу, коли до них підтягнуться більш серйозні ресурси. Владі важливо не допустити, щоб ця кількість праворадикалів не перейшла в політичну якість», - зазначає керівник аналітичного Центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.

«Я б сказав, що це - перший дзвіночок. За великим рахунком, ще нічого страшного для влади не відбулося. Але в перспективі це може бути небезпечно», - вважає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Експерти відзначають, що відсутність жорсткої протидії організації і проведенню маршу і підкреслено коректні дії поліції під час заходу свідчать, що вже сьогодні влада бачить в об'єднаних правих серйозного опонента, і побоюється використовувати проти нього силові методи. Розуміючи, що такий сценарій може спровокувати виникнення «чорного лебедя» - незапланованої резонансної події, яка може запустити ланцюгову реакцію масових протестів.

«Це не бабусі, не «арбайт-майданівці» Рабіновича, не люди Семенченка і Парасюка. Влада боїться провокувати правих. Те, що влада їх боїться, було досить помітно», - упевнений Золотарьов.

«Добре, що хоч один марш зміг пройти. Очевидно, є вибірковий підхід - тут була сильніша структура. Але сам факт, що у нас ще не повністю відібрали право на мітинги і демонстрації, - це вже хороший знак», - зазначає президент Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.

Об'єднання націоналістів в єдину силу, вважають політичні експерти, не тільки викликає занепокоєння влади, а й консолідує виборця цих партій, дає однозначну відповідь на питання про можливість їх проходження в парламент в разі проведення дострокових виборів. Згідно з грудневим опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», рівень електоральної підтримки «Свободи» знаходиться на рівні 5,9%. «Правий сектор» і «Національний корпус» підтримує 0,4% українців, які підуть на виборчі дільниці і визначилися з вибором (хоча персональний рейтинг Андрія Білецького - 0,9%). На думку опитаних експертів, об'єднання - можливість не просто приплюсувати рейтинги, але й якісно поліпшити рівень електоральної підтримки.

«Ніша правих партій - це поки 5-10%. І те, що вони намагаються об'єднатися - це, безумовно, правильно. Хоча у «Свободи» є шанси і самим повернутися в Раду за рахунок базових регіонів. У цих трьох політичних сил є ідеологічні відмінності - за мовою, культурною ідентичністю. Якщо вони зможуть це подолати, тоді вийде ефект синергії. Такий шанс є», - вважає Золотарьов.

«Сам факт об'єднання ідеологічно близьких сил завжди є позитивним. Тому що влада якраз зацікавлена в тому, щоб розділяти споріднені структури, щоб вони не мали можливості претендувати на місця в представницьких органах. Тому вміння домовлятися з ідеологічно близькими структурами - це завжди позитив. Невідомо, чи підуть вони єдиною структурою на вибори, але те, що вони здатні домовлятися в тактичних питаннях, - це принаймні робить такий варіант можливим», - зазначає Олесь Доній.

«Є потреба в боротьбі за правий сегмент українського політикуму. І лідери цих трьох сил усвідомили, що спільними зусиллями вони зможуть добитися більше, ніж поодинці. Для подолання 5% потрібна консолідація. Тим більше, якщо вони грають на одному електоральному полі. Під час останньої акції націоналістам було важливо показати, що вони дисципліновані, спроможні провести акцію протесту у своєму контексті, але без порушення громадського порядку», - вважає директор Центру суспільних відносин Євген Магда.

Політологи сходяться на думці, що і акція націоналістів, і процес інтеграції трьох політичних проектів в один перебувають в зоні напруженої уваги на Банковій і на Грушевського. Владі доведеться реагувати на озвучений Тягнибоком ультиматум - це не вимоги учасників телевізійних політичних ток-шоу, не фейсбучне обурення «диванної сотні». За вимогами націоналістів стоять десятки тисяч пасіонаріїв, готових дуже швидко від слів перейти до справи.

«На Банковій цей сигнал прийнятий і його зрозуміли. Там усвідомлюють, що найбільшу загрозу представляють не розрізнені партії, що знаходяться в опозиції, а саме ідеологічно мотивовані партії, готові до радикальних дій. На Банковій розуміють: якщо існує загроза того, що події можуть піти за радикальним сценарієм, то ця загроза йде від правих», - зазначає Андрій Золотарьов.

«Влада, яка не реагуватиме на такі події, буде приречена. Тому я сподіваюся, що наша верхівка це зрозуміла, нинішні політики це відчули і будуть робити певні рухи, щоб не доводити ситуацію до повної приреченості. Якщо влада не реагуватиме на вимоги і намагатися якось змінювати свою політику, в тому числі, з тих питань, які звучали на мітингу, безумовно, вона зіткнеться з проявами народних протестів», - впевнений Віталій Бала.

Андрій Величко, «Главком»