Феномен безпечного ексгібіціонізму. Больовий флешмоб на підтримку Уляни Супрун

    Початок сесійного тижня пройшов під знаком медичної реформи. Її проект найближчими днями може схвалити Верховна Рада
    Прелюдія до голосування у сесійній залі, яке має відбутись у четвер, відбулась вже сьогодні. Під стіни парламенту 6 червня вийшли активісти, щоб продемонструвати необхідність найскорішого запровадження змін. Частина просто вимагала депутатів проголосувати за запропоновані урядові ініціативи. Інші лягли на землю, вкрилися білими простирадлами, наче
    • Катерина Пешко
    • 6 Червня, 19:29
    • Розсилка
    Учасники акції влаштували перформанс під будівлею парламенту
    Фото: УНІАН
    Учасники акції влаштували перформанс під будівлею парламенту

    Початок сесійного тижня пройшов під знаком медичної реформи. Її проект найближчими днями може схвалити Верховна Рада

    Прелюдія до голосування у сесійній залі, яке має відбутись у четвер, відбулась вже сьогодні. Під стіни парламенту 6 червня вийшли активісти, щоб продемонструвати необхідність найскорішого запровадження змін. Частина просто вимагала депутатів проголосувати за запропоновані урядові ініціативи. Інші лягли на землю, вкрилися білими простирадлами, наче вмерли.

    «Вимагаємо медреформу, доступну медицини», - скандували активісти, серед яких журналісти могли помітити і в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун.

    За які законопроекти голосуватимуть депутати
    №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів»
    №6329 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», ініціатором подання яких є уряд.
    Також є альтернативні, подані народним депутатом і колишнім міністром охорони здоров’я Олегом Мусієм:
    №6327-1 «Про державні фінансові гарантії забезпечення населення необхідною медичною допомогою, лікарськими засобами та послугами системи громадського здоров’я»
    6329-1 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з фінансування охорони здоров’я»

    Під тиском історій?

    Ще до цієї акції у соцмережі набрав обертів флешмоб з вимогою підтримки презентованої раніше Супрун медреформи. Під хештегом #вимагаю_медреформу люди масово діляться своїми історіями про сумний досвід лікування в українських медичних закладах, що нерідко приводив до смерті їхніх близьких.

    «Мій батько три дні помирав у мене на руках в страшному болі. А наша медична система відмовлялась допомогти тому що були вихідні. Хіба можуть бути вихідні для палеативних хворих?! Ці «вихідні» в кінці лютого 2017 я не забуду ніколи»

    «1 апреля 2018 года исполнится 20 лет, как нет папы. Он умер от рака коры головного мозга. Я долго могу рассказывать, как ему сначала несколько месяцев не могли поставить вообще никакой диагноз...»

    «Два роки тому в лікарні померла моя тітка, нас не хотіли пускати в реанімацію останні дві доби її життя»

    «Я б могла розповісти вам в деталях історії про те, як на 8 місяці вагітності (без будь-яких ускладнень та проблем) мене готували до стимуляції пологів... І коли я про це дізналась - то просто втікла з пологового будинку... Я могла б розповісти про те, в яких жахливих умовах перебував мій тато нещодавно в жовтневій лікарні, у відділені нейрохірургії...»

    «Овруч. Утро. Терапевт местной поликлиники назначает маме препарат диклофенак. Мама переспрашивает, можно ли его астматикам. Врач убеждает, что можно. Мама дает традиционно денег. Вечером она на всякий случай вводит его не всю дозу, а немного под кожу для пробы. Сирена скорой. Ночь в реанимации. Клиническая смерть. Препарат противопоказан астматикам»

    «Я бачила на власні очі, як помирала моя доня у столичній лікарні. Засоби реанімації були відсутні. Невідкладна дитяча реанімаційна їхала надто довго».

    До флешмобу  долучилися сотні людей - в тому числі, активісти, журналісти, депутати. І кожна наступна історія моторошніша за попередню.

    Всі вони разом ведуть до висновку, що гірше вже в українській медицині, ніж є зараз, бути не може. Жодного позитиву. А усі лікарі в написаних під цим хештегом історіях постають як безвідповідальні, халатні, жорстокі непрофесіонали, що не намагаються і пальцем поворушити, поки пацієнт не покладе їм конверт з грошима до кишені.

    Але чи все так однозначно?

    «Українці традиційно люблять розповідати про свої біди і негаразди, тому що історіями їхнього успіху цікавиться або прокуратура, або заздрісні люди, і невідомо, що гірше, - так в коментарі «Главкому» оцінив флешмоб соціальний психолог Олег Покальчук. - По-друге, лікарняна тема - традиційно жіноча, починаючи з пологового будинку, тому цей контент легше відгукується і краще розносить інформацію. Щодо інтимності, то соціальні мережі і породили феномен безпечного ексгібіціонізму, однаково ці демонстрації особистого більше доби не живуть». Психолог  переконаний, що у суспільства є потреба, в принципі, у тому, щоб так виговоритися, бо люди тепер один одним взагалі не дуже цікавляться. «Майже все, що колись давала одна людина іншій, тепер можна купити або вкрасти в Інтернеті», - констатує Покальчук.

    Конкретно цей флешмоб щодо медичної реформи експерт назвав модерованим. «Переконаний, ніхто з «підтримувачів» проекту реформ не бачив, ще далеко не всі нардепи читали його текст. Та і ті не будуть, врешті, вникати, голосуватимуть, як фракція скаже», - зазначив він, додавши, що значущість соцмереж переоцінювати не варто, адже «це просто великий всесвітній паркан, а під ним купа кольорових фломастерів, бери й пиши, важливо, що за парканом».



    Натомість психолог Катерина Гольцберг у розмові з «Главкомом» висловила думку, що у кожного флешмобу є задачі іншого роду, ніж просто доєднати людей до якоїсь ідеї. «Люди приєднуються, бо їм болить. От запустіть якийсь добрий флешмоб - він швидко зупиниться. А коли запускаєш флешмоб на біль, то він розповсюджується дуже швидко, як ракова пухлина. У нашого ж суспільства, взагалі, зараз є загальний настрій жертви, тенденція жертовності фактично захопила людей. Але часто у флешмобу є закулісна мета, яка просто використовує біль інших в певних цілях. Це доволі розповсюджений прийом, маркетинговий хід», - розповіла Гольцберг. Експерт також нагадала, що кожен, зіштовхуючись з нашою медициною, бачив і негативні, і позитивні сторони. «Нам всім є що згадати і доброго, і поганого, - зазначає вона. - Проте що шукаєш - те і знаходиш. В цій ситуацій ми несвідомо беремо участь в якихось інших іграх. І це так само погано, як і стан нашої медицини».

    Більш різко про ініціативу у соцмережі висловився Олег Мусій. «Я вважаю це (флешмоб. - «Главком») злочином проти медичної української спільноти, - зазначив він в коментарі «Главкому». - Звісно, якщо хтось не надав комусь відповідну допомогу, він має сидіти в тюрмі. Але не треба писати, що всі лікарі у нас погані. Хто буде тоді лікувати людей, якщо всіх прибрати, приміром? Супрун і парамедики?».

    Як би там не було, але на хвилі такого резонансу перелічені вище законопроекти все-таки потрапили в порядок денний Ради. Як стало відомо «Главкому», доопрацьовані урядові ініціативи, а також проекти, ініціатором яких є Мусій, 7 червня, в середу мають розглядатися на комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Саме він, а не комітет з питань охорони здоров’я, був визначений головним для даних ініціатив. В четвер вже, як висловив сподівання заступник голови фракції БПП Сергій Березенко, урядові проекти можуть бути проголосовані в першому читанні.

    Нагадаємо, що ще 5 квітня Кабмін схвалив чотири законопроекти щодо реформування системи охорони здоров’я: «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо видатків на первинну медичну допомогу», «Зміни до основ законодавства України про охорону здоров’я» та «Про податкові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в антитерористичній операції та забезпечують її проведення». Та 18 травня парламент не включив до порядку денного сесії жоден із цих проектів. Розгляд пакету законопроектів тоді не підтримали фракції «Блоку Петра Порошенка», Радикальної партії та «Батьківщини». За словами Березенка, робоча група допрацювала документи: начебто принципи залишились незмінними, але проект таки був змінений на 50-60%. Хоча, як розповіли «Главкому» депутати з комітету охорони здоров’я, які отримали на руки допрацьовані проекти, суттєвих змін у документах, насправді, не відбулось.

    Чи підтримає парламент?

    Той факт, що «прогнила» українська медицина вимагає реформ, не викликає питань ні в кого, включаючи противників реформи, запропонованої МОЗ. Проте іноді здається, що профільне відомство бачить, куди треба прийти, але не має належної дорожньої карти. Про такі проблеми, наприклад, у запровадженні нової моделі фінансування для первинної медичної допомоги, створенні системи госпітальних округів, автономізації бюджетних закладів охорони здоров’я, «Главком» вже писав.

    Що прагне змінити МОЗ?
    У МОЗі запевняють, що подані законопроекти реформи запроваджують:
    - новий дієвий механізм реалізації конституційного права на безкоштовну меддопомогу, отримання медичних послуг та ліків;
    - оплату наданих пацієнтам послуг та лікарських засобів за рахунок коштів держбюджету за принципом «гроші ходять за пацієнтом»;
    - поняття «державного гарантованого пакету» - визначеного обсягу медичних послуг та лікарських засобів, які держава зобов’язується оплачувати;
    - повну оплату з держбюджету медичних послуг та ліків на рівні первинної та екстреної (близько 80% всіх звернень громадян), а також паліативної меддопомоги. Обсяг фінансування інших видів медпослуг визначатиметься КМУ.
    - офіційну співоплату за отримані послуги у разі часткового покриття (співоплата може здійснюватися за рахунок коштів пацієнтів чи інших джерел, наприклад, медстрахування, коштів місцевих бюджетів) за фіксованим встановленим урядом тарифом.
    Згідно з пропозиціями міністерства, послуги в рамках державного гарантованого пакету можуть надавати заклади будь-якої форми власності і фізичні особи-підприємці, що мають ліцензію. Пацієнт матиме право обирати лікаря з надання первинної медичної допомоги. Державні фінансові гарантії будуть починати працювати поступово: на первинному рівні - з січня 2018 року, на інших рівнях - до 2020 року. Пільги, що вже існують у сфері медобслуговування, лишатимуться чинними. І запроваджуються додаткові фінансові гарантії повної оплати лікування для учасників АТО.
    Також передбачається створення нового органу - Національної служби здоров’я, яка має виконувати функції як страховика, так і замовника медичних послуг, і контролю за їхнім виконанням відповідно до договору.

    Раніше навколо медреформи точилися палкі дискусії між урядом, зокрема, МОЗ, та комітетом з питань охорони здоров’я. Та представлений урядом проект медичної реформи був підтриманий на Нацраді реформ. Президент Порошенко закликав парламент розглянути доопрацьовані проекти до завершення поточної сесії. І на спільному брифінгу із Уляною Супрун голова комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець наголосила, що на Нацраді реформ у законопроект були запропоновані деякі зміни, і був знайдений компроміс. «В цьому законопроекті зафіксовані значно більш реалістичні терміни виконання, зафіксована можливість пілотного втілення: не відразу закривати всю країну, а пробувати в пілотному регіоні чи в пілотних закладах», - зазначила вона. В перебігу узгодження із законопроекту, як розповіла депутат, були вилучені питання медстрахування - щодо цього будуть розглядати окремий проект.

    Та говорити про наявність необхідної підтримки у парламенті поки зарано. «Тільки отримала нову редакцію доопрацьованого законопроекту 6327. Він пустий, як і був, - розповіла «Главкому» член комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва. - До того ж, на нього ще немає висновків головного науково-експертного управління, в комітеті з питань охорони здоров’я він не обговорювався, а головний комітет - з питань соцполітики. Уряд просто протягує реформу, в якій мало хто намагався детально розібратися, навіть з тих людей, що зараз виступають за неї у флешмобі. Систему охорони здоров’я міняти треба - з цим згодні всі. Але даний законопроект призведе до надання медичних послуг фактично тільки на платній основі, окрім лише первинної медичної допомоги. І сконцентрує усі фінансові потоки в потенційно корупційному органі, який при Кабміні буде розподіляти гроші по регіонах. Такий проект не будуть підтримувати депутати».

    Останній варіант проекту закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», що був розданий депутатам сьогодні, 6 червня



    Заступник голови комітету з питань охорони здоров’я Олег Мусій на своїй сторінці в Фейсбуці публікував ілюстраційні матеріали щодо загроз, які несуть урядові ініціативи.

    «Залишились ті самі корупційні схеми, знищується існуюча системи охорони здоров’я, - прокоментував він сьогоднішнє внесення до порядку денного урядових проектів «Главкому». - Я за реформу. Але це реформою назвати не можу. Це латання маленької дірочки бюджету, інструкція, як скоротити все, що можна, в медицині до відсутності державного бюджету. Грошей, які будуть «ходити за пацієнтом», в бюджеті не існує».

    До того ж в контексті флешмобу на вимогу медреформи, деякі лікарі у неофіційних коментарях «Главкому» нагадують, що якість надання послуг і компетентність лікарів завдяки внесеним в законодавство змінам навряд чи зміниться. Мовляв, немає ніяких гарантій, що після реформи вас не чекатиме на прийомі той же лікар, що ще місяць тому поставив комусь неправильний діагноз. Мова про те, що реформу потрібно впроваджувати і на глибших рівнях - починаючи із навчальних закладів. Про те, які медики виходять з українських вишів Уляна Супрун розповідала ще до свого призначення на посаду в.о. міністра охорони здоров’я (зокрема, як відомо, за даними Центру тестування при МОЗ, в Україні є медичні виші, де половина інтернів не можуть скласти іспит). Ще в інтерв’ю «Главкому» вона висловлювала думку, що зміна системи охорони здоров’я має починатися саме зі зміни освіти.

    Катерина Пешко, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ