Мости в окупований Донбас. Що не так на українських блокпостах

    • Катерина Пешко
    • 21 Березня, 10:10
    • Розсилка

    Найбільше занепокоєння в українців, які перетинають лінію розмежування на Донбасі, викликають не обстріли, а черги

    За даними Державної прикордонної служби, минулого року контрольно-пропускні пункти в’їзду-виїзду вздовж лінії розмежування перетнуло понад 8,5 мільйона осіб. Тобто в середньому щодня через кожен КПВВ проходить близько 5,5 тисячі людей.

    Щодня цим людям доводиться стикатися з великими чергами, відсутністю умов для тривалого очікування дозволу на в’їзд-виїзд, корупцією.

    У 2015-му працювали в основному два контрольно-пропускних пункти – «Новотроїцьке» і «Зайцеве». Минулого ж року люди могли перетинати лінію розмежування, користуючись уже п’ятьма КПВВ: «Новотроїцьке», «Майорськ», «Гнутове», «Мар’їнка», «Станиця Луганська». Пік навантаження на КПВВ у 2016 році припав на серпень, коли загальна кількість людей, що перетнули лінію зіткнення протягом одного місяця, перевищила позначку у 400 тисяч осіб (виїхало з окупованої території 428 тисяч осіб, а в’їхало на окуповану територію 449 тисяч осіб).

    За інформацією громадської організації «Фундація.101», причини, через які люди перетинають лінію розмежування, є такими:

    • відвідування родичів – 36–41%;
    • здійснення покупок – 25–38%;
    • зняття готівки – 26–32%;
    • оформлення документів – 15–27%;
    • відвідування власності – 9–13%.

    Дані цифри, як зазначає голова цієї організації Андрій Богданович, свідчать про дуже тісний зв’язок між окупованою і вільною територіями.



    Проте на КПВВ жителям Донецької та Луганської областей доводиться проводити в пішохідних чергах до семи годин. Очікування в автомобільній черзі інколи сягає двох діб. Власне, саме черги, а не обстріли і загроза життю – найголовніша проблема, що хвилює українців, яким доводиться перетинати лінію розмежування.

    За даними «Фундації.101» занепокоєння викликають:

    • наявність великих черг – 78–81%;
    • обстріли – 27–55%;
    • умови очікування – 18–37%;
    • мінування – 7–10%.

    «Контрольно-пропускний пункт – це ворота в Україну для громадян, які перебувають в окупації. І важливо, як їх зустрічають на підконтрольній українській владі території, – говорить нардеп Наталія Веселова. – Натомість люди, що перетинають лінію розмежування, скаржаться…».

    «Не завжди навіть вода чи туалети є з обох боків КПВВ, – додає Андрій Богданович. – Наприклад, може бути так, що туалет є лише з боку контрольованої території, а з боку так званої сірої зони – немає. І доки людина не перетне контрольний пункт, вона не може туди потрапити (місцевість в окрузі, як правило, замінована. – «Главком»). А період очікування з одного боку пункту може сягати п’яти-шести годин».

    Що робити?

    Для оптимізації роботи КПВВ та перетину лінії розмежування активістами пропонується:

    1. Затвердити єдині стандарти щодо функціонування КПВВ і їх облаштування. Можливим є варіант створення окремого держпідприємства та переведення на його баланс КПВВ.
    2. Підвищити пропускну спроможність через збільшення роботи КПВВ з перспективою переходу на цілодобовий режим, розширення необхідної інфраструктури (кількості кабін та обладнання для обробки документації), забезпечення достатньої кількості персоналу.
    3. Відновити можливість перетинання лінії зіткнення громадським пасажирським транспортом. Більшість проблем на контрольно-пропускних пунктах на Донбасі, як нагадала депутат Веселова, виникла саме після припинення пересування через лінію розмежування громадянського транспорту. «Людям доводиться шукати інші шляхи пересування – це або легкові автомобілі, або якісь мікроавтобуси. Доводиться переплачувати», – зазначила вона.
    4. Встановити постійні спостережні пункти СММ ОБСЄ, години роботи яких збігатимуться з режимом роботи КПВВ.
    5. Поліпшити умови очікування для громадян. Ідеться про спорудження додаткових укриттів, водопостачання, освітлення та санітарних умов.
    6.  Встановити повноцінні медичні пункти, години роботи яких збігатимуться з режимом роботи КПВВ.
    7. Обладнати місця перевірки документів, огляду транспортних засобів та багажу камерами спостереження задля убезпечення від можливих корупційних дій.
    8. Підвищити кваліфікацію персоналу, створити «гарячу лінію» та можливості залишати скарги і пропозиції, розмістити на КПВВ центри надання адмінпослуш та безоплатної правової допомоги.

    Зміни на прикладі КПВВ «Майорськ»

    Активісти «Донбас SOS» розробили більш детальний план зі створення багатоцільової інфраструктури на прикладі КПВВ «Майорськ», що є найзавантаженішим (за 2016 рік через нього пройшло 2,3 мільйона осіб, серед яких більше половини – 1,2 мільйона осіб (52,2%) – прямували в бік неконтрольованої території).

     (для перегляду документа натисніть на зображення)

    Окрім, створення пункту ОБСЄ, розподілу потоків на пішоходів та транспорт, збільшення часу роботи КПВВ (на виїзд з 4-ї ранку до 21-ї вечора – маршрут Бахмут – Горлівка; на в’їзд з 4-ї ранку до 23-ї вечора – маршрут Горлівка – Бахмут), обладнання пункту камерами спостереження, також пропонується відкрити нову дорогу Майорськ – Торецьк.

    «Якщо відкрити цю дорогу, – зазначає Олександр Горбатко, – то замість 46,3 км людям потрібно буде до Костянтинівки проїжджати близько 30 км. Але це не лише скорочення шляху. Це також стане відкриттям самого Торецька. Бо цей населений пункт сьогодні в глухому куті, там економічна катастрофа. А з напливом туди громадян з непідконтрольних районів ми зможемо відновити його економічне зростання. А також знизити кількість громадян, що з непідконтрольних районів переміщуються в Бахмут і таким чином знизити навантаження на соціальні служби і відомства в Бахмуті».

    Активісти пропонують облаштувати на Майорську автостанцію, що дозволить напряму з КПВВ дістатися до основних населених пунктів: Костянтинівки, Торецька, Бахмута, Слов’янська, Краматорська. Зараз такої можливості немає.

    І також – розглянути можливість створення залізничної станції.


    Майорськ – транспортний вузол
    Майорськ – транспортний вузол

    «Майорськ – це транспортний вузол. Там є залізнична стація. Залізницю можна використовувати для перевезення людей з КПВВ до міста Бахмут», – висловив свою думку Олександр Горбатко. Електричка між станціями «Майорськ» та «Артемівськ-2» має на меті розвантажити автобусне сполучення між цими двома населеними пунктами.

    Подібні пропозиції більш детально планується розробляти і щодо інших КПВВ.

    «8,5 мільйона людей перетнуло лінію розмежування за рік у п’яти точках. Це ідеальне місце для донесення інформації, для діалогу, для спілкування з тією територію, на яку ми не можемо донести інформацію в повному обсязі. Треба це використовувати», – підсумував Горбатко.

    Катерина Пешко, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ