Що варто усвідомити мирному населенню
Наші бабці-прабабці не мали змоги дивитися битву за Київ в режимі «онлайн»
Недавно давав інтерв'ю.
Запитали, чим ця війна відрізняється, наприклад, від Другої світової.
Я кажу, не знаю, чим вона відрізняється, бо я не жив під час Другої світової.
Але можна сказати так. Під час Другої світової війни, і війська і населення перебували мало не в однакових умовах... Відчували майже ті ж самі самі поневіряння й труднощі.
Ця ж, наша війна, неймовірно, до безодні збільшила прірву між війною й «миром».
Отой наш звільнений з полону солдат з яблуком, унаочнює цю прірву…
Нашим солдатам, воїнам – так само важко, а може й ще важче, ніж в 1939-1945-му
А ті, хто живуть «в миру», часто навіть не тямлять, якою ціною вони п'ють це своє кокосове латте в ранковій кав'ярні.
Наші бабці-прабабці не мали змоги дивитися битву за Київ в «онлайн», потягуючи бокальчик холодного шардоне в барі, і не виходили милуватися роботою ППО в весняному столичному надвечір'ї...
Цивілізація нині це дозволяє...
Дуже хотілося б, щоб мирне населення це якось усвідомлювало. Звісно, воно й усвідомлює (бо український народ великою мірою фактично фінансує оборону незалежної України) але далеко не все.
Я не моралізую, просто нагадую.