Хто винен у війні? Українці знають відповідь
Війна не додає ні молодості, ні краси, ні здоров’я. Війна це біль
Українці не заслужили цю війну. Моє покоління, яке раділо «кіндеру» на свята, те яке збирало жуків на картоплі замість розвиваючих монтесорі, яке звикло, що робота, а точніше «х#яринг» – кращий психолог – вже точно не заслужило лежати зараз у могилах. Точно не заслужило топтати багно в окопі. І точно не заслужило повторити долю прабабці – ставши вдовою до 30. Наше покоління робило дві революції, вигрібало війну з 2014 і пішло о 7-й ранку брати військкомат 24.02.2022. Що ще треба було зробити цим 8-10 мільйонам людей цього працездатного покоління?
Не народ тупий. Не земля якась проклята. І точно не варто тужити за «країною, яку ми проср@ли в 1991 році, що за рівнем ВВВ лише в 5-7 разів поступалась Китаю». Вона була нежиттєздатна без ринкових реформ і чіткої відповіді на питання: «Куди рухаємось?». Це був труп, який треба було поховати і забути. А не оживляти його ще 30 років, як Франкенштейн зшивав різні ноги і голову.
Я подивилась вік цієї особи. І здивувалась.
Я чула таке від бабок-комуністок на Печерську. У маршрутці Лохвиця-Київ колись. Але не від молодою людини, яка позиціонує себе як успішного бізнесмена. Хоча на рядку «займався багато років багатоповерховим будівництвом» – все стало зрозуміло. Це доволі слизький бізнес з багатьом перемінними.
Ми не заслужили цю війну.
Однак це страшний подзвін по тому, що в велику політику на гарматний постріл не можна пускати «тимчасово безробітних людей», які ніколи не мали стосунку до політики.
Що й дарма не треба дешевий газ із РФ, якщо ціна його – віддати ракети високої дальності і стратегічні бомбардувальники.
Що можна поекономити на серіалах і дорогах, коли у тебе мають бути в пріорітеті міномети і боєприпаси.
Що мова важлива. Що пам’ятники, під якими призначаєш побачення – теж мають сенс. І що якісь родичі з болотяних єбенів не мають бути для тебе авторитетом.
Я би не стала гучно заявляти про національну невдячність. Той випад проти Бена Воллеса і Великої Британії був випадом одної приватної особи. Яка ще до великого вторгнення видала пасаж: «ето ваше панібратство! Я прєзідєнт, Міша». Цей випад щодо Воллеса огидний, але зробила його одна особа, а не 37 мільйонів.
Ти не можеш чекати змін від інших людей. Не всі люди сміливі, не всі мають сили на те, аби вийти із зони комфорту. Так само лиш дрібка людей володіє навичками лідера. І піде і зробить. І добре, коли на ними підуть інші.
Якщо скиглити в інтернеті, що народ нікчемний – ніяких змін і не буде. Народ який уже є з ним треба працювати і міняти.
Я дивилась архівне відео інавгурації Ющенка на Майдані. Він привітався до юрби: «Слава Україні!» – у відповідь мовчання. У 2018, коли це вітання запровадили в ЗСУ – скільки лютого трешу неслось, що це нацизм, фашизм і молодчики Бандери та Шухевича.
Однак зараз я часто чую з нижнього поверху, коли «Героям Слава» вітаються під магазином розливного пива і барбершопом.
Токсичне, не токсичне середовище – рубай своє. За справжнім хистом і якісним бізнес-планом приходить успіх. І тоді ті, хто не вірив і хейтив – заткнуть пельку.
«Візьми і зроби!» – як висіло колись на біг-борді одної політичної сили. Але реально зроби, а не язиком.
Ніхто не заслуговує на війну. Війна не додає ні молодості, ні краси, ні здоров’я. Війна це біль. І його не лікує ні час, ні кабінети лікарів…
Винуваті у війні виключно наші сусіди. Заздрісні і підступні сусіди на літери Р. і Б.