Як завершиться війна? Чому важливо описати не перемогу, а поразку

Деякий час тому я написав великий матеріал для росіян «Розвіяти туман війни» – це означає перетворити повну невизначеність потенційних сценаріїв подій на визначеність теперішнього і майбутнього. Гра між невизначеністю і визначеністю – це частина професії, яку я обрав для себе.

Зараз, з кожним днем простір стає все більш прозорим і зрозумілим, через великі масиви інтелектуальної роботи по обидві сторони Атлантичного океану. Щоправда, слід сказати, що експерти Західної Європи, на мій скромний погляд, взагалі ніяк себе не проявили в цій роботі.

Отже, на сьогодні зрозумілим є наступне:

1. 2023 рік не стане роком нашої перемоги. Тому що ніхто і досі не знає, що саме є нашою перемогою і як її досягти. Конфлікт може затягнутися на довгі роки.
2. Статус пункту 1 цілком і повністю залежить від процесів всередині Російської Федерації і в оточенні Путіна. Якщо ми хочемо вплинути на зміну цих процесів, потрібно почати працювати з путінськими лоялістами, які можуть зрадити його.
3. Ситуація, в якій ми знаходимося, є «грою з нульовою сумою». Жодні потенційні перемовини, припинення вогню, «Мінськ 3», тиск з боку США та Китаю – не зможуть вплинути на те, що одна сторона невідворотно програє, а інша виграє. І, навпаки, якщо одна сторона не отримує перемогу – то вона отримує поразку.
4. Що таке поразка Росії – це такий статус державного утворення, яке зараз називається Російська Федерація, який більше не становить екзистенційної загрози для України та інших країн ЄС. Відповідно, за умов консолідованої влади в руках Путіна чи, навіть, його наступника – це не можливо.
5. Що таке поразка України – це стан продовження поточної ситуації на необмежений строк (так званий, stalemate), тобто ні миру, ні війни, ні домовленостей, не залежно від ступеня інтенсивності конфлікту. Західні експерти вважають, що ця стратегія Путіна має призвести до виснаження України, або до задовбаності Заходу, який відключить апарат штучного дихання для економіки України.
6. Поразка Росії – на даний момент не є можливою, оскільки досягнення стану, який я описав у пункті 4, є можливим виключно за умов, коли США та інші члени НАТО, як західні бенефіціари геополітичного процесу, зможуть прийняти для себе можливість такого майбутнього. Усіма своїми фібрами вони зараз сигналізують, що вони до нього не готові і не будуть готові в найближчому майбутньому. Причиною цього є віра в те, що Путін може піти ва-банк і ескалювати ставки. Вони цього бояться. І страх їх паралізує.
7. Поразка України – це затягування війни на 7-12 років, за умов подальшої ескалації внутрішньополітичного напруження, яке неминуче відбудеться в наступному році, який є 5-м роком каденції президента України. Путін не зможе нас завоювати, не зможе отримати Київ, не зможе просунутися далі тих ліній зіткнення, які існують на даний момент. Але він може знову максимально загальмувати розвиток знекровленої України, коли теревені про «відбудову і відновлення» так і залишаться на рівні круглих столів про «Луганську декларацію».
8. Доки ми не сформулюємо для Заходу такий формат поразки Росії, який би був для них прийнятним, зрозумілим і таким, який би вони могли контролювати – ситуація не зрушиться, навіть у випадку наших успіхів на полі бою.
9. Для переконання Заходу у необхідності поразки Росії потрібно довести, що після того як це відбудеться, ситуація всередині Російської Федерації залишатиметься керованою. А це означає, що жодного розвалу не буде.
10. Керованість ситуації та поразка Росії можуть бути одночасно досягнуті виключно одним єдиним шляхом – заміна імперської вертикалі влади на певну множину інших суб'єктів, які здійснюють управління в РФ. У тому числі – шляхом внесення змін в Конституцію Російської Федерації.