Сім порад, як перестати нервувати через новини

Хочете посильно посприяти ворогу? Це легко.

Що робити? Репостіть фейки, перетворюйте Фейсбук на фестиваль паніки і істєрікі, постіть щось типу: «ААААА!!! ми всі помремо! Нам капець!». Для ворога найвигідніше – залякати всіх. Бо коли люди в паніці, вони будуть робити необдумані, ірраціональні і відверто дурні речі.

Заляканими людьми легко маніпулювати. Страх ламає. Залякані легко йдуть на компроміси, легко відмовляються від приницпово важливих моментів, втрачають бажання боротись і чинити спротив

Страх паралізує волю. В крайній стадії паніки, люди можуть і на Путіна, і на чорта лисого погодитись, «аби лише не бомбили».

Паніка – найбільший ворог в будь-якій ситуації. І найгірше – паніка заразна. Не менш заразніша за омікрон. Хочете допомогти собі і іншим? Тоді вмощуйтесь зручніше.

Перше

Перестаньте читати новини з гучними заголовками, де фігурує слово «може». «Росія може напасти», «Путін може вдарити авіацією» ну і всіляке таке. І перестаньте на них реагувати взагалі. Я можу вас з їсти. Можу? Можу. Але не буду, не хвилюйтесь. Обіцяю. Хоча теоретично ж можу. Ви можете полетіти в космос. Теоретично можете. Практично – ви туди ніколи не полетите (якщо що – коучі з мотивації брешуть). Може – не означає зробить;

Друге

Якщо ви емоційно реагуєте на усі ці новини навколо вторгнення і гортаєте стрічку, п'ючи валеріанку з горла і закусюючи «Гідазепамом», то краще не читайте взагалі. Повірте, якщо щось почнеться, ви і так дізнаєтесь. Минулий тиждень у мене було стільки роботи, що фізично не було сил і часу читати всі новини, як зазвичай. Знаєте, що сталось, що я пропустила? Нічого. Взагалі нічого. Якщо реагуєте спокійно на всі стопіцот заяв – без питань. Від чиєїсь заяви для умовного вас принципово мало що зміниться. У вас буде два варіанти: тікати або захищатись. Все;

Третє

Споживайте інформацію відповідально. Є така штука – ІПСО. Інформаційно-психологічна операція. Так ось, їх нам влаштовували і влаштовуватимуть регулярно. І зараз їх теж чимало. Мені здається ну дуже дивною така кількість відео про переміщення російської техніки. Прямо величезна кількість відео. Ну от серйозно, у них там «особиє» закінчились чи що? І, плануючи наступ, їхні військові от так добровільно видають інформацію тоннами? Я переконана, що така кількість відео вкидається спеціально – нагнати страху. Навіщо – див. перший абзац;

Четверте

В продовження відповідального споживання інформації. Враховуйте, що різні інфопомийки (які чомусь багато хто помилково приймає за ЗМІ, хоча вони такого статусу не мають) зараз добре підніматимуться на клікбейтних заголовках. А що зараз добре клікатимуть? Страшні заголовки з пустопорожніми матеріалами «нападе-не нападе». Те саме стосується і багатьох «блогерів», які з усіх сил хайпують на цій темі, розганяючи паніку і збираючи лайки;

П'яте

Всі заяви мають якусь мету. Не забувайте про це. Так, усі. В кожного – свій інтерес і свої причини сказати саме це, а не щось інше. Єдина людина, за чиїми заявами особисто я слідкую – Валерій Залужний. Все;

Шосте

Який сенс боятись? Що це змінить? Навіщо накручувати себе до неврозу, якщо це нічого не змінить? НІ-ЧО-ГО. За той час, доки тривають ці «нападе-не нападе» і торги за нас, в кожного з нас є час максимально підготуватись до різних варіантів. Але просто дайте собі відповідь: ви готові йти помирати за дітей М'янми? Звісно, ні. Тому і ми давайте перестанемо виглядати месій-рятувальників. У нас є ми. Розраховуємо на свої сили.

Від того, що персонально ви доведете себе до істерики – ворог не змінить свої плани, якими б вони не були

В мене є маленьке правило: навіщо панікувати за те, що ще не сталось? А коли сталось – навіщо панікувати? Вже сталось. Немає часу боятись, треба розрулювати. І, повірте, ви себе не знаєте. В критичній ситуації ми переконуємось, як багато ми можемо, коли припече;

Сьоме

Не буду читати довгу лекцію про гормони, про взаємозв'язок адреналіну і кортизолу, але пожалійте свої наднирники. Якщо у вас зараз цілодобово фігачить адреналін, це може суттєво нашкодити вашому здоров'ю. Не витрачайте дарма кортизол – він дуже потрібен вашому імунітету. Особливо в час пандемії. Під час війни бути хворим – це найгірше, що ви можете для себе вигадати;

І, так, з того, що я спостерігаю, найменший рівень паніки якраз у тих, кому у випадку чого – йти першими і помирати першими. Але вони – спокійнісінькі. І от з них варто брати приклад.

Якщо у вас геть апокаліптичний настрій і ви переконані, що кінець світу близько і вам триндець – запросіть на побачення дівчину, яка давно подобалась, але не наважувались; напишіть тому хлопцю, на якого давно задивлялись; проведіть час з родиною, сходіть на танці, зустріньтесь зі старими друзями, посиденьки з якими давно відкладали, поплетіть макраме чи що вам там подобається.

Це не врятує якщо «нападе», але це таки приємніше очікування, ніж просто божеволіти, скролячи стрічку і сьорбаючи «Корвалол», правда?