Зустріч лідерів США та Китаю. Вирішується доля світу?
До зустрічі Байдена і Сі нам треба ставитися без особливих ілюзій
15 листопада в Сан-Франциско на полях саміту лідерів Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) запланована зустріч президента США Джо Байдена і керівника Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпіна.
Навколо цієї зустрічі вже спостерігається певний ажіотаж. Вона вважається головною міжнародною подією листопада. Багато хто очікує, що переговори лідерів США та Китаю можуть суттєво вплинути на стан міжнародних відносин, зокрема й на ситуацію навколо війни між Росією та Україною. Наскільки обґрунтовані такі очікування? Якими можуть бути політичні наслідки цієї зустрічі?
Проблеми, пов'язані з війною між Росією та Україною, напевно обговорюватимуть на зустрічі лідерів США і КНР, але вони не будуть першочерговими. Головна увага буде приділена темам, які безпосередньо стосуються двосторонніх відносин між США і КНР – Тайвань, протиріччя в торгових і фінансово-економічних відносинах. А є ще й гостра криза на Близькому Сході, і низка інших проблем.
Я не очікую від цієї зустрічі якихось проривів, ні в глобальному вимірі, ні в тих питаннях, які стосуються України. Протиріччя між США і КНР занадто глибокі, зокрема є принципові розбіжності в оцінці причин війни між Росією і Україною та умов її припинення. Подолати ці протиріччя за одну зустріч неможливо. У кращому разі між двома країнами розпочнеться переговорний робочий діалог, насамперед, з тих тем, які стосуються їхніх двосторонніх відносин.
Байден, безсумнівно, говоритиме Голові Сі про те, щоб Китай не надавав військової підтримки Росії, і щоб КНР не допомагала Росії обходити західні санкції. На що лідер КНР напевно відповість, що Китай за встановлення миру в Україні і не продає зброю Росії. Що стосується торгівлі з Росією, то китайський лідер підкреслить, що це суверенне право Китаю, а Росія – важливий партнер для КНР. При цьому Голова Сі засудить санкції США проти китайських компаній, які допомагають РФ обходити західний санкційний режим, і взагалі засудить санкційний режим. Простіше кажучи, у цьому питанні все залишиться так, як є зараз. Росія не буде продавати Росії зброю і боєприпаси (у всякому разі, офіційно і безпосередньо), буде виступати за мир в Україні у форматі простого припинення військових дій. Природно, Китай не відмовиться від активної торгівлі з РФ. Американців задовольнить хоча б те, що Китай не підтримує війну Росії проти України й утримується від прямої військової допомоги Росії.
До зустрічі Байдена і Сі нам треба ставитися без особливих ілюзій. Немає підстав ні для надій, ні для побоювань. Ця зустріч не призведе до припинення війни Росії проти України, тим більше вона не принесе нам справедливого миру. Річ у тім, що Китай сприймає війну в Україні через призму свого протистояння зі США. Китаю не вигідна перемога України, оскільки в Пекіні сприйматимуть це і як перемогу США. Але Китаю не вигідне і надмірне затягування війни, і її ескалація. Ця війна вже створила проблеми для міжнародної торгівлі, і ці проблеми можуть посилитися ще й через війну на Близькому Сході. А для Китаю все добре в міру, зокрема й міжнародна турбулентність. Зі свого боку, США не підуть на мир в Україні на китайських умовах. Будь-яка серйозна поступка Китаю в геополітичних питаннях буде розглядатися в Пекіні як прояв слабкості США. І у Вашингтоні це прекрасно розуміють. Байден не блокуватиме мирні ініціативи Китаю, але США будуть їх ретельно контролювати. У будь-якому разі, питання про умови припинення війни між Росією та Україною не може вирішитися без участі самих воюючих сторін.
Для нас позитивним є сам факт цієї зустрічі і продовження конструктивного переговорного процесу між США і Китаєм. Проти наших інтересів – пряме військово-політичне протистояння між США і КНР, яке було б вигідне Росії та іншим затятим супротивникам США (КНДР та Ірану).