Загострення в Карабасі: ніж у спину Путіна від Ердогана
Російська армія така «могутня», що це зараз помітно усім навколо
Ердоган просто супер професіонал у вставлянні ножів в спину. При чому, він може вставляти їх одночасно у різні спини різним людям.
Не пройшло і тижня як Ердоган підтримав Путіна у його зерновому шантажі. Заявивши, що зернову угоду можна переглянути і вона не працює так, як передбачалося. Може тому, що Путін цим шантажем хоче добитися збільшення російського експорту, наприклад, добрив, а Ердоган думає, що і тут він може бути посередником і заробити. Нічого особистого, тільки бізнес. І не важливо для Ердогана, що зернова угода дуже важлива для України і української економіки. Хоча ні, якраз важлива, бо тоді шантаж буде ефективніший.
А потім сталася блискавична операція ЗСУ у Харківській області. І посипалась російська армія. І це побачив Ердоган. І вирішив, що це найкращий час для свого удару. В результаті, Азербайджан почав атаку на Вірменію. Розуміючи, що саме в цей час Росія не може дозволити собі втрутитися. Що саме в цей час не важливо є Вірменія членом ОДКБ чи не є. Нема можливості у росіян прийти на поміч. Росія не може собі дозволити ще одну військову гандьбу. Вона і одну не дуже може собі дозволити. А тут перспектива двох одночасно.
Російська армія така могутня, що ії могутність зараз помітна усім навколо. Для цього не потрібно навіть сідати на найбільше колесо у Європі. Цю могутність видно і з під Херсону і з Анкари і з Баку. І з Єревану видно. І зараз Ердоган одним ударом виставляє на посміховисько не тільки Путіна і російських генералів, але й ОДКБ. Конкурента свого впливу у Середній Азії. Що заважає йому будувати тюркський мир. ОДКБ який виявився точно не аналогом НАТО. Цікаво, чи буде на найближчий зустрічі із лідером Китаю Путін благати Сі витягти у нього з заду ніж Ердогана.
Звісно, в цій ситуації не позаздриш Пашиняну. Вірменська армія не може на рівних протистояти силам Азербайджану, за якими стоїть спільний друг Ердоган. Вірмени критично залежать від Росії. І тому тиждень тому Пашинян як цуцик бігав за путіним у Владивостоці, склавши компанію лідеру хунти з Мьянми, демонструючи на економічному форумі, що ніякої ізоляції Росії нема. Не допомогло.
Так що якщо знов побачите, що Путін якось криво сидить за столом, то можемо тепер з впевненістю сказати. Сидіти рівно йому заважає ніж Ердогана.