Білорусь. Війна чи вибори

Білорусь перебуває у стані політичної кризи починаючи з 2020 року. Лукашенко не втратив владу (до речі про це писав у тому ж 2020-му), але його позиції далекі від ідеальних. Вперше за останні два десятиліття його електоральна база не перевищує 30-35%. Але специфіка білоруського політичного поля у сегментації суспільства.

Причому поділ відбувається на ціннісному рівні (а не рівні політичних симпатій). Існують різні групи, які у своїх «інформаційних бульбашках». І як влада не може «достукатися» до більшості груп, так і опозиційні сили. а на цьому фоні база утримання – репресії, витіснення з країни та демонізація політичних опонентів.

Країна фактично жила 4 роки (процеси почалися влітку 2020) у режимі «затискання гайок». Така ситуація дозволяє «на жилах» витримати певний час, але не знімає причин білоруської політичної кризи, яка виявилася задовго до 2020 року. Йдеться про зміни бізнесу, трансформацію суспільства та деградацію системи влади. Відповідно, протриматися на силовому апараті можна, перемогти та забезпечити передбачуване майбутнє для Лукашенка – ні. Більше того, за певної умови загрозою для нього стає власне оточення. А також РФ, вплив якої суттєво зріс.

Варто також мати на увазі вкрай невелику кількість позитивних сценаріїв для Лукашенка після завершення (або припинення) російсько-української війни. Однією з умов утримання влади є посилення впливу «третіх сил». Насамперед Китаю. А похідною від цього – необхідність виходу зі спіралі ескалації із сусідами. І червень 2024 року прийме цікаві новини. Поступово змінюється риторика офіційного Мінська (розвороту у повітрі немає, але акценти суттєво пом'якшуються).

І відбуваються цікаві кадрові перестановки. Вперше за останні чотири роки на ключові позиції заступають не силовики, а менеджери.

Там же зробив припущення, що цитата: «можна припустити, що на білоруському напрямку, починаючи з середини липня, з'являтимуться новини, що вибиваються зі звичної канви».

І вони таки вчинили.

По-перше відбувся обмін, внаслідок якого додому повернулися українці, засуджені в Білорусі та утримувані у білоруських в'язницях. І мова тут не про те, хто повернувся і на яких умовах – Лукашенко вперше за останні кілька років відпустив знакових для себе в'язнів. Тобто продемонстрував готовність до торгів, у тому числі з Україною.

По-друге, вчора їм було заявлено, що з в'язниць можуть бути звільнені низка досить відомих політичних ув'язнених. Насамперед мають серйозні проблеми зі здоров'ям. З одного боку, це підстраховка Лукашенка (смерь людей ув'язнення надто сильна б'є по можливості розпочати торг у майбутньому), з іншого – демонстрація готовності до діалогу (і торгу) із західними країнами.

Протягом найближчих місяців очікується ще кілька таких гучних кейсів. При цьому, зауважу, агресивна риторика щодо сусідів збережеться – вона просто стане трохи меншою.

А далі, ближче до зими 2025 року можливі дивовижні процеси в політичному полі. Адже для утримання влади у новій системі потрібна «нібито опозиція» і потрібна демонстрація готовності до змін. І є приклад, як це працює – Венесуела.

Чому саме зараз? По-перше, повторю, є питання можливих переговорів щодо України і, якщо поведінка білоруського режиму не змінюється, він або руйнуватися сам або Лукашенко забирається руками Росії (з посиленням її впливу).

По-друге, питання в електоральній кампанії 2025 року. Вона має завершити перший етап трансформації політичної системи за спрощеним іранським зразком. Який, серед іншого, припускає опцію «елементів демократії» на низовому рівні.

І для утримання влади оточенню Лукашенка необхідна підтримка КНР, а також вихід із конфліктів із сусідами. Тобто початок діалогу, торгу – називайте, як хочете. Головне, щоб за результатами 2025 року було хоч частково «перевернуто сторінку» кризи відносин із 2020-го.

І для цього (для збереження своїх позицій чи позицій свого оточення) Лукашенко готовий вивертатися як завгодно. Тому, цитуючи його ж «Далі буде дуже цікава».

пс: Щодо майбутнього самого Лукашенка, я повторю свій прогноз від 8 серпня 2020 року – це його останній повний електоральний термін. Тобто вибратись у 2025 він може без проблем. А ось досидіти до кінця буде вкрай складно чи майже неможливо. Для цього Лукашенко має перестати бути самим собою.