Росія хоче завоювати не лише Європу. Африка ще не усвідомила загрозу?
Чому, коли ми говоримо, що РФ не зупиниться, ми маємо на увазі лише Східну Європу?
Росіяни розгойдують західних політиків на предмет переговорів про замороження війни в Україні. Традиційно шантажем, серед іншого.
Ми розуміємо, що домігшись свого, РФ не зупиниться. Це розуміє частина наших партнерів. Насамперед у країнах Східної Європи.
А як щодо виборця «старої Європи», який голосував за «друзів Росії» ще кілька років тому. Погодьтеся, цілком можливе сприйняття і в такому форматі.
Проблеми з Україною на тлі ядерного шантажу? Для них логічним виглядає «домовитися як-небудь»
Проблеми після з Молдовою? А де та Молдова?
Можливі проблеми з країнами Балтії? Неприємно, але ті країни невеликі.
Перебити такі настрої – справа не одного місяця (якщо не року).
Тож, говорячи про російську загрозу, варто обирати й більш зрозумілі (і близькі) приклади для середньостатистичного іспанця, італійця, француза чи грека.
Чому, коли ми говоримо, що РФ не зупиниться, ми маємо на увазі лише Східну Європу. Росіян немає в Лівії, Судані.
А якщо розв'язати Москві руки, то «Не зупиниться» буде в Алжирі (вони вже воюють у Малі), Тунісі, Мароко, Нігерії (там, до речі, вже є російські ПВК). А це, на хвилинку, ресурсні партнери тієї самої «старої Європи», частина виборців якої «не бачить» російської загрози собі особисто.
І, на цьому тлі, цілком логічне запитання: а чи не варто в нашу риторику додати пару африканських кейсів. Де, серед іншого, вже є приклади зіткнення російських і європейських інтересів.
І є приклади збройного протистояння.
Такий додатковий приклад, серед інших (які наводимо), додасть аргументів і відповідей на питання чому кремлівські апетити треба урізати. Поки вони не виросли ще більше.