Болгарський вояж президента Зеленського. Післямова

Візит українського президента до Софії має надважливе значення для двосторонніх українсько-болгарських відносин, які, до недавнього часу (в силу різних причин), знаходились не на тому рівні, якому вони могли, і мали бути. Є сподівання, що він дав їм нове дихання. Умови для зближення України і Болгарії сьогодні є досить сприятливими.

Деталізуючи сам візит, можна відмітити дві його основні складові: іміджеву і практичну.

Стосовно першої, він мав неабияку важливість, насамперед, для болгарської сторони. Адже з початку війни, в питанні підтримки Болгарією України і позиціонування Софії, як надійного союзника по НАТО і ЄС, відчувалась якась недомовленість. Болгарія одночасно була і на боці добра, і трошки осторонь всіх. Весь час допомагала Україні боєприпасами і зброєю, але робила це таємно і при цьому постійно віднікувалась, що, в результаті, ставило її в один ряд з орбанівською Угорщиною. Якби тодішню допомогу Болгарії Україні описував Дон Корлеоне, то він би сказав, що вона допомагала Україні, але «робила це без поваги». Болгарський ж вояж президента Зеленського розставив всі крапки над «і» як стосовно «поваги» в підтримці України, так і надійності Болгарії як союзника по НАТО і ЄС. Кращого доказу євроатлантичності і проукраїнськості Болгарії, ніж візит до неї президента країни, яка протистоїть абсолютному злу у вигляді путінської росії, на сьогодні бути не може. Як не може бути й кращої демонстрації вдячності Болгарії за її підтримку, ніж візит до неї українського президента в такі складні для його держави часи.

Для України була важливою, насамперед, практична складова візиту, яка втілилась у:

1. Домовленість про активізацію співпраці оборонних відомств України і Болгарії і, загалом, в сфері оборони. Іншими словами – продовження військової допомоги, навчання українських військових, допомога в реформуванні української армії для набуття нею оперативної сумісності з арміями країн-членів НАТО, тощо.
2. Підписання спільної декларації про євроатлантичну інтеграцію України, яка, зокрема, означає, що Болгарія підтримує членство України в НАТО, закріплює її готовність продовжувати надавати Україні підтримку як в рамках НАТО, так і на двосторонньому рівні, а також підтверджує намір збільшити спільні зусилля щодо імплементації в Україні стандартів НАТО.
3. Підписання між міністерствами енергетики обох країн меморандуму про співпрацю в енергетичній сфері. Можливі напрямки співпраці: ядерна енергетика, імпорт/експорт електроенергії, імпорт газу через болгарську територію.

Паралельно з перебуванням українського президента в болгарській столиці, йшла важлива для України робота й в болгарському парламенті. Результати:

• прийнято рішення про прискорення процесу оновлення відомчих запасів (озброєння та боєприпасів) Міністерства оборони Болгарії. Іншими словами, старіші боєприпаси треба якнайшвидше віддати Україні і якнайшвидше замінити їх новими, виробленими на болгарських заводах;
• підтримано продаж обладнання для української АЕС, зокрема, двох реакторів, чотирьох парогенераторів, двох головних циркуляційних насосів та ін.;
• підтримано декларацію про членство України в НАТО. В декларації, зокрема, йдеться про те, що болгарський парламент підтримує початок процесу планування та ухвалення конкретних параметрів і часових рамок для членства України в НАТО та розширення стратегічних відносин; підтримує формулу миру Президента Зеленського; наполягає на тому, щоб болгарські інституції продовжували надавати Україні політичну, фінансову, гуманітарну, військову та військово-технічну підтримку до повного відновлення її суверенітету в межах міжнародно визнаних кордонів.

Невеличка ложка дьогтю до всього вищесказаного – слова болгарського президента Румена Радева, сказані ним під час зустрічі з українською делегацією, а саме: що він не підтримує надання Україні зброї і що російсько-українська війна – це конфлікт. Для тих, хто слідкує за Болгарією, такі його слова не стали великою новиною. Це його позиція з початку війни і він її періодично озвучує. Ну, і мав вчора необережність висловити її президенту України в очі. В результаті, як пишуть болгарські ЗМІ, після почутого, «президент Зеленський підмів ним підлогу». А софійський офіс Politico так почав свій репортаж про перебування Володимира Зеленського в Софії: «Президент України Володимир Зеленський буквально знищив свого болгарського колегу Румена Радева в гарячій телевізійні розмові в Софії в четвер, під час якої він відкрив вогонь усіма засобами по опозиції Радева стосовно озброєння України. Збентежений болгарський президент, мабуть, здивований обуренням Зеленського, попросив телекамери залишити кімнату в президентському палаці, де вони знімали зустріч».

Як би там не було, Болгарія – парламентська республіка і все щодо стосується таких важливих питань двосторонніх відносин, як надання Україні військової допомоги, чи підтримка її членства в НАТО і ЄС залежить від парламенту і уряду. А в першому – прозахідна (проукраїнська) більшість. Другий – сформований цією більшістю.

Надалі важливо, щоб всі зроблені декларації, підписані меморандуми і досягнуті двосторонні домовленості втілювались в життя. Ну, і щоб чинний болгарський уряд пропрацював якомога довше.