Про російські «Ланцети» та чи справді їх так багато виготовляють

Почати тут варто із цифри, яку заявляв наш Генштаб – за час повномасштабної війни проти України росіяни виготовили мінімум 900 одиниць «Ланцетів», із яких витратили уже мінімум 850 одиниць.

Якщо брати загальні цифри – ну от британський аналітичний центр RUSI з посиланням на дані, отримані від наших військових стверджує, що кожен місяць бійці Сил оборони України витрачають до 10 тисяч безпілотників різних типів (в цю цифру входять буквально усі можливі типи дронів, від квадрокоптерів до тих самих «Байрактарів»).

Тому цифра про мінімум 900 виготовлених «Ланцетів» – це не про те, що ми начебто мало виготовляємо безпілотників.

Це цифра скоріше про те, що рашистам вдалось створити на диво універсальну в застосуванні й масову при цьому зброю.

Російська концепція передбачає застосування «Ланцетів» як інструменту контрбатарейної боротьби, для ураження систем ППО загалом або їх окремих елементів, як то РЛС, намагаються навіть цілити по нашим танкам.

З чого виходить, що «Ланцет» як класичний баражуючий боєприпас, може заодно займати нішу керованих снарядів та/або керованих ракет малої дальності. Тим більш, як вважають західні джерела, вартість одного «Ланцета» коливається на рівні 35 тисяч доларів, що явно менше чим наприклад ціна керованого снаряда західного зразка.

Дальність пуску «Ланцета» – відомо цифру в 40 км. Якщо це справді так, то тут рашисти навіть мають можливість роботи у режимі «вільного полювання», навіть якщо це не завершується влучанням по нашій техніці.

Окремої солі в історію про «Ланцети» додає той факт, що схоже, для ЗСУ точно б не завадила зброя з аналогічним функціоналом.

Навіть якщо у нас є ракети AGM-88 HARM для знищення російських РЛС, застосування в нештатному режимі із МіГ-29 пов’язане з певним ризиком для наших льотчиків.

Тому якби мати щось «ланцетоподібне», це б точно помогло поберегти кадри та ресурс літаків на інші задачі, як наприклад метання JDAM-ER по важливим цілям рашистів поблизу лінії фронту.

Ну а мати подібну штуку для ведення контрбатарейної боротьби, особливо в умовах об’єктивного відставання по снарядам, якщо порівнювати із армією РФ – то тут переваги якби й так очевидні.

Тому можливо, шо коли рашисти видали в паблік оте пропагандистське відео із виробництва «Ланцетів» у колишньому ТРЦ, то наше колективне несвідоме збурилось насправді не фактом наявності такої зброї у ворога, як відсутністю такого ж у нас, хоча нам щось «ланцетоподібне» як зразок класичного баражуючого боєприпасу теж дуже треба.

Ще що точно могло насправді збурити наше колективне несвідоме – це демонстрація «довгої волі» рашистів по виробництву «Ланцетів».

Корпуси на такі штуки, якщо судити з відео, крутять явно представники збіднілого «середнього класу», який в таких умовах точно буде мовчазним, в обмін на ситну пайку (вважайте «шарашка», тільки в умовах постмодерну).

Окремо симптоматично виглядає робота управлінців російського ВПК серед дітей, аби звідти ростити собі кадрів, здібних до виробництва цих самих безпілотників.

Є конспірологічна версія, що рашисти могли отримати технології під «Ланцет» начебто від Ізраїлю.

Але ця версія проростає із візуальної подібності «Ланцета» та керованої ракети Spike-NLOS, і якщо саме з такого ракурсу, то версія звучить як мінімум нелогічно.

Якщо вже шукати логічність, то можна припустити, що базою для російського «Ланцета» міг стати взагалі радянський розвідувальний БПЛА «Пчелка», який армія РФ використовувала навіть під час війни проти Грузії в 2008 році, і тому точно знайомий управлінцям рашистського ВПК.

Окремо по тригерному пункту «бруківка чи гроші на дрони».

Зараз цивілізований світ йде по тій траекторії, що щоб надолужити 30 років відставання у розвитку військової промисловості, то гроші доводиться буквально кидати, наче в топку паровоза, аби хоч так виграти гонку з часом.

У нас нема гігантів по виробництву електроніки хоча б рівня французької Thales, тому можна лише уявити, наскільки активно треба нам кидати гроші наче в топку паровозу, щоб надолужити власне відставання за останні 30 років.

Гарна електроніка коштує грошей, кращі інженери коштують ще більше грошей, і навіть погані але доступні працівники – на це все теж потрібні гроші, і на вчора. А бруківка точно почекає.