Ракетна гра Кремля: чи варто серйозно сприймати «Іскандер-1000»?

Про гіпотетичну російську ракету середньої дальності «Іскандер-1000».

Справді, про цей «виріб» окупантів є поки лише одна згадка у пропагандистських ресурсах ворога, однак на цю згадку треба звернути особливу увагу.

• Про озброєння ворога треба збирати, публікувати і узагальнювати будь-які дані, які з’являються у відкритому доступі. Бо той, хто думає, що за будь-який зразок озброєння агресора повні дані збираються по клацанню пальця та за 15 хвилин – той глибоко неправий і заодно показує, що має коротку оперативну пам’ять, як у Буратіно.

Бо усе, що ми на даний момент можемо знати про російські ракети та «Шахеди» – це насправді результат кропіткої роботи, яка зайняла мінімум 2 роки, якщо не більше, буквально легіону кожного на своїх місцях оперативників та аналітиків спецслужб, експертів та журналістів, кожен з яких приносив свій пазлик до загальної картини.

Тут варто заодно нагадати, що, наприклад вперше дані з аналізом «начинки» російських Х-101, збитих над Україною, публікувались вже у травні 2022 року, тобто лише на 3-й місяць повномасштабної війни та активного застосування цих «виробів».

Однак тоді була мова, що на цих КР стояла електронна «начинка» виробництва взагалі 1970-х років. А поява даних про використання даних про використання західних компонентів на ворожих ракетах – це уже десь літо 2022 року.

• Повертаючись до «Іскандер-1000» – по цій гіпотетичній російській ракеті є поки вкрай малий набір даних, який не дозволяє робити якісь далекосяжні висновки.

Є лише одне зображення у відкритому доступі, яке дозволяє оцінити, що оцей «Іскандер-1000» точно має візуальні відмінності від балістичної ракети 9М723 ОТРК «Іскандер» із дальністю до 500 кілометрів.

Що по цьому «Іскандер-1000» росіяни заявляють дальність пуску у 1000 кілометрів та застосування «доопрацьованої БЧ», без деталізації по масі та спорядженню. Ось це приблизно і все, чим тут можна оперувати.

• Але тут має значення і контекст, в якому окупанти вирішили «впорскнути» дані про гіпотетичний «Іскандер-1000».

На перший погляд, Кремль сам себе заганяє у пресупозицію, коли вкотре погрожує Заходу розгорнути ракети малої та середньої дальності, бо він і так це зробив, коли у 2019 році прийняв на озброєння крилаті ракети 9М729 до ОТРК «Іскандер» з дальністю пуску мінімум до 1500 кілометрів.

З іншої сторони, якщо так уважно подумати, що крилаті «Іскандери» – аж ніяк не єдиний тип ракет малої та середньої дальності наземного базування, якими в останні два роки озброїлась РФ.
Для початку деталізація, що до малої та середньої дальності відносяться ракети наземного базування, які мають дальність пуску у діапазоні від 500 до 5 500 кілометрів.

І під цей критерій, наприклад цілком підходять адаптовані під наземний старт гіперзвукові «Циркони», та північнокорейські балістичні ракети KN-23, якими РФ била по нашій території.
Окремо проблемна деталь полягає у тому, що Росія має свої наземні ракети із дальністю стрільби 500-1000 кілометрів, які можуть летіти по балістичній чи гіперзвуковій траекторії, а от жодна з країн Заходу – ні.

Тому, як могли зауважити, брати і сестри українці, сам факт перетікання північнокорейських ракетних технологій на Європейський театр бойових дій у Білого Дому не викликав навіть хоча б «глибокого занепокоєння».

Ще окремою проблемою на цьому фоні є живучість ілюзії, яка циркулює у наших медіа про те, що, мовляв, поставки електроніки у РФ під ракети можна обрубати на всі 100%, і це точно позбавить окупантів можливість застосовувати ракетне озброєння взагалі.

На такий випадок є сумний та іронічний мем «Це ж було уже», а було конкретно те, що, наприклад у 2015-2018 роках єменські хусити успішно тероризували нафтопереробну інфраструктуру Саудівської Аравії крилатими ракетами від Ірану, котрі за рівнем технологічності ледь відірвались від «Фау-1» часів Другої світової.

Як водиться у таких випадках, агресор стверджував, що деталі до цих КР єменські шахтарі знайшли у піщаних дюнах, а інструкції по складанню на колінцях та застосуванню можна знайти у будь-якому воєнторзі.

***

Але життєствердний момент у цій історії полягає, що Росія досі не змогла нав’язати нам свою волю, хоча відстріляла по Україні катастрофічно рекордну кількість у понад 7 500 далекобійних ракет різних типів. То й «Іскандер-1000» їм теж не особливо у цьому допоможе.