Війна на виснаження. Починається новий виток протистояння

В ніч на сьогодні був уже третій за тиждень масований удар з використанням Ту-95МС.

Виходить, що прийнявши відповідне рішення, росіяни змогли скоротити до 3 діб цикл підготовки до чергового вильоту стратегічної авіації.

Вектором попередніх двох ударів була наша військова інфраструктура, але на цей раз рашисти знову націлились на енергосистему.

А якщо зважити на факт, що в ніч на сьогодні було аж 100 засобів повітряного нападу (53 ракети та 47 «Шахедів»), то це взагалі явна заявка на початок нового циклу обстрілів нашої енергосистеми.

Насправді закономірно співпадає у часі ескалація російських ударів по Україні та різного роду активність з «політичного врегулювання».

Подібне прийнято називати «підняттям ставок» не тільки з прикладу ірано-іракської війни 1980-1988 років, де Ірак використовував можливо навіть ракети Х-22, і точно – важкі бомбардувальники Ту-16 і Ту-22.

Але й навіть – із прикладу, як СРСР виходив із війни в Афганістані, де «миролюбиві» маневри радянського керівництва сусідили із «обкаткою» різних типів особливого потужного озброєння, як то САУ «Тюльпан» калібру 240-мм, ТОС-1 «Солнцепек» та навіть Ту-22М3 в ролі конвенційних «бомбовозів», ну і «бонусом» – за 2 роки після виводу військ (1989-1991 роки) відстріляно майже 4 тисячі оперативно-тактичних балістичних ракет

Тому, наше найближче майбутнє плюс-мінус так і виглядатиме – від росіян «прильоти» будуть частіше, але й від нас у відповідь «прилітатиме» також у формі різних аргументів, тепер – і вітчизняних далекобійних ракет також.

Проблема для нас не тільки в тому, що росіяни взяли явний курс на максимальне добивання нашої енергосистеми.

Але й у тому, що у ворога під це є насправді доволі міцна концептуальна база, на відміну від нас.

Я у своїх текстах раніше неоднократно згадував російське поняття «операция по истощению потенциала», яку рашистські «теоретики» ввели якраз у руслі підготовки до чергових масованих ракетних ударів по Україні.

Суть нагадаю коротко – ракетні удари готуються так, щоб не просто пошкодити критичну інфраструктуру, але й загалом «просадити» наш оборонний потенціал та морально-психологічний стан громадян.

Але тут треба ввести в оборот і складніше поняття «операція базових ефектів».

Суть коротко – це коли планування будь-яких військових дій відбувається так, щоб незалежно від результату противник все ж був ослаблений.

За ілюстрацією далеко ходити не треба: російський наступ на Вовчанськ складно назвати успішною загальновійськовою операцією, але на жаль можна назвати цілком успішною дією ворога в руслі концепції «операція базових ефектів». Бо у цій історії ми самі багато в чому примудрились «вистрілити собі у ногу» в інформаційному плані.

Так, зловживання на будівництві фортифікацій та можливі помилки у веденні оборони обговорювати треба, в межах компетенції.

Але ж ми «провтикали» стратегічне значення дій Сил оборони України на Харківщині – вони виступили буквально щитом Європи, наприклад для країн Балтії; і в силу свого воєнного неуспіху росіяни вимушені й далі послуговуватись лише «гібридними» інструментами дій проти Заходу, хоча явно планували перейти і до прямих воєнних інструментів.

Найбільша сіль ситуації саме в тому і полягає – росіяни насправді не такі підступні, як хочуть видаватись, це просто ми колективно відволікаємось на різні дурниці, замість хоч на крок прорахувати можливі дії ворога. Та кожен на своєму місці діяти відповідно.

Як це, відповідно? Ну, наприклад – якщо є нестримне бажання донести невидимій аудиторії, що відключення електроенергії по графікам є неминучим злом, то слід зробити крок далі та наочно донести, що в нас можуть бути ще більші проблеми з енергосистемою.

Підбірка прикладів – та сама дисертація майора ВПС Томаса Гріффіта про стійкість енергетики під час масованих ударів, якою всі зачитувались у листопаді 2022 року – в поміч.

А там багато чого об’ємного є, наприклад – що Північний В’єтнам внаслідок американських «килимових бомбардувань» взагалі майже повністю був вимушений перейти на генератори, сумарною вартістю на тодішні 1 млрд доларів, які тоді наскирдували Китай та СРСР, ну а залишки економіки заодно перейшли на максимальне використання ручної праці.

Так, саме про такі речі треба зараз говорити. А не міряти, що дискурсивна висота – це емоційними аргументами «рознести» Латиніну.

– Даруйте, але ця людина на повному серйозі вважає, що російські керовані авіабомби в польоті можна «вести» безпілотником чи лазером, про що там взагалі було сперечатись?