Лаврову мерехтить Гаага

Те, що істеблішмент Російської Федерації стрімко і успішно деградує, було зрозуміло та видно вже давно. І це не тільки «прес-алкаше» Марія Захарова, яка з усіх сил намагається перекрити своє хобі дорогими нарядами, що аж ніяк не спасають ситуацію. Чи речник Путіна Дмітрій  Пєсков, який часто за своїм багатослів’ям пробує приховати те, що кремлівському режиму просто немає чого сказати, а не прокоментувати якусь певну проблему неможливо.

Однак найбільше деградацію еліт Росії можливо простежити по очільнику російського МЗС Сєргєю Лаврову і його «дипломатії». Невідомо чи вчили його в суперпрестижному МГІМО так хмуритися та дутися, як на цій фотографії. Однак напруження і те, як його руки ледве не чіпляються за стіл, показує, що він інтуїтивно хотів би отримати точку опори, а її вже немає.

Іноді фотографії говорять набагато більше, ніж слова. І коли раніше Лаврову вдавалося приховувати свій страх перед тим, що ж буде з ним і з усіма його близькими після неминучої поразки путінського режиму, за необґрунтовано нахабною поведінкою на міжнародній арені або навіть відвертим хамством, то нині він уже не здатен контролювати себе.

Адже на відміну від Путіна та його подільників він отримав свого часу справжню освіту та не може не усвідомлювати, чим здатна закінчитися геополітична авантюра в Україні кремлівських старців.

Навіть під час публічного виступу Сєргєю Лаврову через скельця окулярів мерещиться Гаага, оскільки він розуміє, що якщо Путіна можуть і не встигнути туди довести, то такі політичні персоналії, як керівник МЗС Російської Федерації мають дуже багато шансів туди потрапити.

Адже той, хто публічно прикривав і роз’яснював світу доцільність міжнародних злочинів російського диктатора, ніяк не зможе уникнути за це відповідальності. А відповідати, звісно, дуже не хочеться. Тому й Лавров дметься, як жаба, але руки все видають.

Можливо, що він вже не раз думав над тим, щоб покинути усе це, і більше не повертатися з чергового політичного вояжу з Африки, а потім десь на Заході попросити політичного притулку. Але не може. Адже тоді в заручниках у Путіна опиняться його сім’я і коханка. Усе те, у що він так довго вкладав, наперед знаючи напевне, що крах неминучий.

Лавров став заручником своїх злочинів і тепер, яке б рішення не прийняв – все одно він буде у програші. Путін втрачає свою владу, його режим стрімко деградує, Російська Федерація неодмінно розвалиться, а всі очільники цієї терористичної держави в жодному разі не зможуть уникнути справедливого покарання.

Проте найстрашніше для Лаврова може стати те, що коли в Гаазі буде виданий ордер на його арешт, його можуть арештувати, коли він знову відвідає Організацію Об’єднаних Націй, щоб прикривати злочини свого патрона Путіна.

Йому надзвичайно важко продовжувати свою злочинну діяльність, наперед знаючи, що Гаага висить на твоїх плечах, а ти вже нічого з цим зробити не зможеш. Фотографії видають критичний стан Лаврова, бо ситуація, котра склалася розчавлює його.

Схоже що він не знає, що йому робити далі. Але робити щось треба. Тому не можна виключати, що він таки наважиться сам здатися міжнародному правосуддю. І для нього це б був найкращий вихід…