Орбан бореться за знищення Української держави

Magyar Nemzet – найвпливовіша угорська газета, яка вважається неформальним рупором орбанівського режиму, надрукувала дві статті, які показують позицію нинішнього керівництва сусідньої держави щодо війни Росії в Україні. Перша з них «A NATO ukrajnai missziót tervez, itt a kormány reakciója» (НАТО планує місію в Україні, ось реакція влади) з промовистим підзаголовком Amit látunk, az a legrosszabb forgatókönyv, mert egy világháborúhoz is vezethet (Те, що ми бачимо, є найгіршим сценарієм, оскільки це може призвести до світової війни).

У статті зазначається: «НАТО планує створити місію в Україні. Це включатиме військовий вишкіл та координацію постачання зброї. Організація Північноатлантичного договору вклала б у війну сто мільярдів доларів за п’ять років, тому вони очікують її продовження щонайменше на п’ять років. Те, що ми бачимо, – це найгірший сценарій, адже це може призвести до світової війни», – йдеться у повідомленні Центру урядової інформації, надісланому нашій газеті. Як пояснюється у ньому, на Угорщину чиниться величезний тиск, щоб підтримати плани розширення війни.

Проте позиція уряду чітка: «Ми хочемо залишитися подалі від війни. Ми не хочемо брати участь у цій місії НАТО. Ми зробимо все можливе, щоб уникнути надсилання зброї та солдатів. Війна не має рішення на полі бою. Назад за стіл переговорів. Врятувати життя можна лише за умови припинення вогню та миру».

Режим прем’єр-міністра Віктора Орбана, постійно закликає до «припинення війни» і «миру», звісно на умовах Путіна. У Будапешті чудово розуміють, що подібний «мирний план» лише дав можливість Москві перепочити для того, щоб відновити свою армію, наростити воєнну потугу і знову розпочати наступ на українські землі з окупованих раніше територій. Але роблять вигляд, що капітуляція України – це «мир».

Військова допомога Україні у жодному разі не є підтримкою «планів розширення війни». Навпаки, вона пришвидшить закінчення війни та виведення російських терористичних військ з України.

Орбан мріє про повернення «історичних територій». Проте на жодній з територій, які вони називають «Великою Угорщиною», немає угорської більшості. Ні у Сербії, ні у Румунії, ні у Словенії, ні у Словаччині, ні у Хорватії, ні в Україні. Схоже, що угорці є останніми великими імперіалістами Центральної Європи. Вони вважають себе володарями, котрим судилося правити сусідніми слов’янськими народами, на яких вони дивляться традиційно зверхньо.

Орбан постійно робить свою ставку на російського диктатора. Знаючи, що колись угорський народ захоче мати справжню демократію та справді незалежний уряд, він з усіх сил намагається максимально віддалити цей час. Прихильник Москви угорський прем’єр, отримуючи від Російської Федерації газові подачки, а від Європейського Союзу постійні дотації, вибудував систему влади, де він вміло балансує між полюсами двох протилежних світів.

При цьому Віктор Орбан вправно грає на незадоволенні частини угорців й досі результатами Першої світової війни. Він уловив імперські бажання цього реваншистського електорату, і через провладні медіа всіляко підігріває подібні настої в угорському суспільстві. Весь характер і існування цієї частини виборців визначено Тріанонським договором 1920 року, раною, яка перетворила їхні мізки на рубцеву тканину.

Звідси й всі потуги угорського прем’єра, щоб Україна капітулювала. Офіційний Будапешт хоче віддати демократичну країну на розтерзання тоталітарній державі Путіна, прикриваючи це своє бажання облудними фразами, що нібито «війна не має рішення на полі бою». Зрозуміло, що угорський прем’єр не вірить у демократію, то навіщо йому захищати її?

Орбан, який нещодавно приймав у себе головного китайця Сі Цзіньпіна, не має уявлення про довгострокові негативні наслідки російської перемоги та про те, як би це могло вплинути на об’єднану Європу і Угорщину зокрема. Цей борець за знищення Української держави, під виглядом боротьби за «мир», закликає допомогти Росії окупувати Україну, прикриваючи це тим, що «ми хочемо залишитися подалі від війни». Хоча подалі не вийде, Москва напала на сусідню європейську державу, і війна вже поряд з ними.

І коли Magyar Nemzet, яка стала сьогодні угорським відповідником радянської газети Правда, зомбує своїх читачів тим, що допомога Заходу Україні – «це найгірший сценарій, адже це може призвести до світової війни», вона свідомо перекручує факти. Перемога Російської Федерації лише б значно збільшила шанси початку світової війни з Китаєм і Іраном та їхніми союзниками. Які проводять спільні військові навчання та вже роблять спроби підірвати економіку Сполучених Штатів.

Віктор Орбан націлений робити все для того, щоб здати Україну Росії, відкриваючи цим шлях до повернення російської «сфери впливу» приблизно до 1950-их років. Прирікаючи цим Східну і Центральну Європу знову на масове гноблення, страти та ув’язнення. Але такі речі ніколи не турбували угорського прем’єра, країну якого Радянський Союз утопив в крові у 1956 році.

Та Орбан вважає тоталітаризм Путіна ознакою сильного та розумного лідера, та став уповноваженим представником його інтересів в Євросоюзі і НАТО. Саме тому звучать публічні заяви угорської сторони, що «ми не хочемо брати участь у цій місії НАТО». Що фактично означає – ми будучи членом Північноатлантичного альянсу – не збираємося дотримуватися правил НАТО, і російська агресія нас не стосується. Ми самі по собі, тому будемо підтримувати лише ті рішення Північноатлантичного альянсу, які вважатимемо для себе прийнятними. А усі інші – ігноруватимемо.

Власне вже давно орбанівський режим своєю поведінкою постійно демонструє, що він на боці Росії. І дуже дивно, що для цих союзників Москви й досі не призупинено членство у НАТО та Європейському Союзі. Невже у Брюсселі досі не розуміють, наскільки ризиковано для безпеки об’єднаної Європи мати у своїх рядах соратників Путіна?

У Орбана немає розуміння глобальної політики. Коли Угорщина від його імені проголошує: «назад за стіл переговорів. Врятувати життя можна лише за умови припинення вогню та миру», орбаністи скромно замовчують те, що припинення вогню на умовах Путіна та тимчасове перемир’я, це ніякий не «мир». І що в результаті коштуватиме європейцям та всьому світу набагато більше. Те, що вони видають за «талісман миру», є наївною обманкою, то чому вони думають, що українці і західники клюнуть на неї?

Друга стаття в Magyar Nemzet має назву «Orbán Viktor: Háború vagy béke kérdéséről van szó» (Віктор Орбан: це питання війни чи миру). Її підзаголовок A miniszterelnök leszögezte, 2024 június 9-e sorsdöntő nap lesz Európa történelmében (Прем’єр-міністр заявив, що 9 червня 2024 року стане вирішальним днем в історії Європи).

Вже тільки з цього не важко здогадатися, що йдеться про вибори до Європейського парламенту. Адже Віктор Орбан, разом з Путіним, дуже сподіваються, що новий склад Європарламенту припинить будь-яку допомогу Україні.

У цій статті наводиться цитата з виступу Орбана під час його передвиборчого туру по містах Угорщини, де він прямо заявляє: «9 червня стане доленосним днем в історії Європи. Європейські вибори, які нащадки запам’ятають як такі, що прийняли рішення щодо війни чи миру. З одного боку – влада і гроші, з іншого – прагнення європейського народу до миру. Можливо, це останній шанс, коли ми можемо повернути з дороги, що веде до третьої великої війни».

Знову ті ж самі заклики до «миру» за рахунок знищення України. Варто пригадати, що Віктор Орбан роками мріяв побудувати неліберальний блок, який міг би змінити політику Європейського Союзу. Він сподівається, що після голосування в ЄС, яке розпочнеться 9 червня 2024 року, в Європейському парламенті сформується права більшість, яка назавжди закриє питання європейської солідарності до України.

А там дивись, вони з Путіним дочекаються, що й Дональд Трамп повернеться до Білого дому, і орбанівському режиму ще на довгий час буде забезпечене комфортне життя. Бо якщо проводити вибори за сценарієм, за яким вони постійно проводяться в Угорщині, то Орбан може прем’єрстувати там вічно.

Складається враження, що Орбан поводить себе так, нібито Угорщина і Євросоюз зараз перебувають на різних планетах. В Угорщині діє гібридний режим виборчої автократії, коли вибори ніби проводяться регулярно, але їхній результат завжди вже відомий наперед. Коли постійно перемагає орбанівська партія «Фідес». Це по-суті виборча диктатура, яка сама себе політично клонує кожного виборчого сезону.

Постійно наголошуючи на тому, що він протистоїть диктатурі ЄС, угорський прем’єр сам встановив диктатуру у своїй країні. Очевидно, що тут він бере приклад зі свого патрона Путіна, який також не бажає відмовлятися від влади.

Сьогодні Віктор Орбан виглядає точно так само, як старі запеклі угорські комуністи, які засудили Угорщину на 40 років репресій, стагнації та страждань разом з рештою Східного блоку. Тому зрозуміло чому ця маріонетка російського диктатора Путіна ставить своє «его» та особисте збагачення, шляхом неконтрольованого пограбування Угорщини, вище свободи українського народу.

На даний час Угорщина настільки інфікована «вірусом путінізму», що самостійно вилікуватися від цієї важкої політичної хвороби вона вже нездатна. Очевидно, що їй потрібна термінова допомога. І у Брюсселі мали б серйозно задуматися над назрілою угорською проблемою.