Допомога Україні. Позитивні сигнали з Вашингтона і Брюсселя
США і Європа наближаються до надання Україні масштабної військової і фінансової підтримки
Із завершенням Різдвяних свят у Вашингтоні і Брюсселі відновилася активна робота над питаннями виділення Україні масштабної військової і фінансової підтримки.
З обох столиць надходять позитивні сигнали. Однак до схвалення остаточних рішень потрібно ще пройти певний шлях. Враховуючи зосередженість радикальної частини Республіканської партії США на майбутніх президентських виборах та «особливу» позицію угорського прем’єра Віктора Орбана, цей шлях може бути досить тернистим.
На сайті Конгресу США на початку року було опубліковано документ під назвою «Пропонований план перемоги України», підписаний керівниками трьох ключових комітетів Палати представників – у закордонних справах, у справах збройних сил та з питань розвідки. Враховуючи те, що більшість у Палаті представників належить республіканцям, вони представляють позицію власне цієї політичної сили.
Документ різко критикує адміністрацію Джо Байдена за недостатню і непослідовну військову підтримку України і вимагає від нього рішучих дій. Як зазначають автори, вагання Байдена щодо надання Україні критично важливої зброї затримали українську перемогу. На їхню думку, Україні потрібно надати найбільш делекобійний варіант ATACMS, літаки F-16 і достатню кількість касетних боєприпасів, артилерії, засобів ППО та бронетехніки, щоб змінити ситуацію на полі бою. Зволікання призводить до втрат життів українців і коштів американських платників податків. Окрім швидкого надання критично важливої зброї, автори зазначають про необхідність посилення санкцій проти режиму Путіна і передачі Україні $300 млрд заморожених російських суверенних активів.
Оглядачі інформують, що цей документ був погоджений зі спікером Палати представників Майком Джонсоном. Однак поки що це не транслюється в його гнучкість у питанні голосування за фінансовий пакет, який передбачає виділення конкретної допомоги Україні. Переговірна група Сенату загалом погодила умови двопартійного компромісу з проблем міграції, до чого прив’язується згода республіканців на голосування за допомоговий пакет. Як очікується, ближчим часом можливе винесення на голосування і схвалення цього комплексного пакету в Сенаті США. Однак це не означає його автоматичної підтримки в Палаті представників, звідки все ще надходять сигнали щодо необхідності жорсткішого підходу до міграційної проблеми і її пріоритетності для США, а також щодо надання Президентом Байденом «плану перемоги України», який «заслуговуватиме на довіру». Проблема в тому, хто буде оцінювати якість «плану», і що більше у цих спекуляціях – бажання допомогти Україні чи бажання завдати максимальної шкоди репутації Байдена.
Слід зазначити, що до домовленостей республіканців і демократів в питанні міграції тепер прив’язується не лише допомоговий пакет, але й бюджетні голосування, від яких залежить уникнення шатдауну в США. Це додатково стимулюватиме досягнення двопартійного компромісу і сприятиме вирішенню українського питання.
Разом з тим, якщо документ трьох голів комітетів дійсно представляє позицію Республіканської партії, уявити собі те, що республіканці в кінцевому рахунку відмовляться від продовження підтримки України, є складно. Питання в тому, коли вона прийде і скільки людських життів, які можна було б зберегти, вартуватиме.
Ситуація навколо України у США в більш далекій перспективі прямо залежить від допуску Дональда Трампа до президентських виборів. Хоча він все ще залишається найбільш рейтинговим республіканцем і має шанси перемогти, результати судових процесів проти нього, якщо його команді не вдасться і надалі їх максимально затягувати, можуть внести свої корективи. А найбільш активна конкурентка Трампа по Республіканській партії Нікі Гейлі, популярність якої останнім часом різко зростає, займає чітку проукраїнську позицію.
Активні зусилля, спрямовані на виділення фінансування Україні, здійснюються і в Брюсселі. За інформацією Ради ЄС, 10 січня посли держав-членів ЄС схвалили «частковий мандат» на переговори з Європарламентом щодо пропозиції про створення «нового єдиного спеціального інструменту для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України, а також проведення реформ у рамках її шляху вступу до ЄС». Ukraine Facility об’єднає бюджетну підтримку ЄС для України в єдиний інструмент, забезпечуючи узгоджену, передбачувану, а також гнучку підтримку Україні на період 2024-2027 років, адаптовану до викликів війни.
Частковий мандат Ради на ведення переговорів зберігає всі ключові аспекти пропозиції Єврокомісії щодо довгострокової фінансової підтримки України. При цьому він не включає питання, пов’язані з бюджетом, зокрема загальний розмір інструменту та частку грантів і позик, які залежатимуть від остаточного результату переговорів щодо середньострокового перегляду багаторічних бюджетних фінансових рамок на 2021-2027 рр.
Після проведення переговорів з ЄП Ukraine Facility має бути офіційно погоджений Радою ЄС (наступне її засідання заплановане на 1 лютого) та Європарламентом.
Угорщина не голосувала за це рішення, але й не заблокувала його. Слід зазначити, що нещодавно Будапешт оприлюднив пропозицією про щорічне погодження суми допомоги ЄС Україні, за яку він обіцяв голосувати. Однак зазначена ідея не отримала підтримки. Оглядачі вважають, що таким чином Угорщина прагне отримати можливість для щорічних торгів з Єврокомісією з метою лобіювання своїх власних інтересів.
Тим часом, на фоні затримок з наданням військової і фінансової допомоги від США і ЄС, активізувалися зусилля офіційного Києва і партнерів з метою посилення підтримки на двосторонньому рівні. Позитивно відгукнулися багато партнерів, у т.ч. Норвегія, Німеччина, Японія, Південна Корея, Литва. І цей перелік очевидно буде зростати. Однак незважаючи на важливість зазначених ініціатив, повністю замінити допомогу Вашингтону і Брюсселя вони не здатні.
Найближчим часом може активізуватися ще один важливий для України зовнішньополітичний трек – обговорення на високому рівні української «Формули миру». Президент України Володимир Зеленський особисто візьме участь у Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) в Давосі, який відбудеться 15-19 січня. Очікується, що він серед іншого в черговий раз порушить це питання. Напередодні форуму, 14 січня, там же в Давосі відбудеться четверта зустріч радників з питань безпеки та інших високопосадовців з близько 70 країн світу, присвячена «Формулі миру».
Однак як засвідчив брак успішних результатів від останнього такого заходу, проведеного 16 грудня в Саудівській Аравії, очікувати на прорив у Давосі також не варто. Проблеми, пов’язані з традиційним «нейтральним» та доволі прагматичним ставленням країн Глобального Півдня до війни Росії проти України, домінуванням в їх позиціях власних інтересів над нормами міжнародного права, нікуди не зникли. Водночас, на шляху реалізації цієї ініціативи додалися додаткові перешкоди, пов’язані з проблемами у відносинах між Заходом і Глобальним Півднем, які з’явилися з початком наземної операції Ізраїлю проти Хамасу. І до завершення війни на Близькому Сході потепління тут очікувати не варто.