Європа зрозуміла, що має дбати про свою безпеку самостійно?

На фоні перемог Дональда Трампа в праймеріз, рішення Верхового Суду США на його користь у справі участі в республіканських виборчих перегонах в штаті Колорадо, збереження переваги, хоча й незначної, над чинним Президентом Джо Байденом у загальнонаціональних опитуваннях щодо можливих результатів президентських виборів, Європа продовжує активізуватися у безпековій сфері.

5 березня Єврокомісія презентувала Європейську стратегію оборонної промисловості, яка включає низку нових заходів, спрямованих на посилення підтримки конкурентоспроможності і готовності європейського ВПК, а також його самодостатності. Як сказано в прес-релізі Єврокомісії, держави-члени ЄС мають інвестувати «більше, разом і в європейське».

При розробці Стратегії Єврокомісія врахувала результати Дослідження французького інституту IRIS від вересня минулого року, яке засвідчило, що європейські закупівлі озброєнь з поза меж ЄС в 2022-2023 рр. становили 78%, при цьому 63% з цієї частки були зі США. Швидко зростає на європейському оборонному ринку і частка Південної Кореї. Метою Стратегії є добитися того, щоб до 2030 року оборонні закупівлі в рамках ЄС досягли принаймні 50%, а до 2035 – 60%.

Серед цілей Стратегії значиться і розвиток тісніших зав’язків з Україною шляхом її участі в ініціативах Євросоюзу на підтримку оборонної промисловості та стимулювання співпраці між ЄС і українською оборонною промисловістю.

Єврокомісія поки що передбачила для реалізації Стратегії лише 1,5 млрд. євро на період 2025-2027 рр., до схвалення нового 7-річного Бюджету ЄС. Однак, в ЄС визнають, що цього недостатньо. Зокрема Єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон говорить про доцільність виділення для оборонного фонду, в кінцевому рахунку, до 100 млрд. євро.

Париж продовжує зусилля, спрямовані на закріплення свого лідерства в ЄС в безпековій сфері. Воно намітилося нещодавно після проведення 26 лютого в Парижі за ініціативою Президента Франції Еммануеля Макрона конференції з підтримки України, заяв Макрона щодо можливості направлення в Україну військових підрозділів країн ЄС/НАТО, а також дискусії з Берліном у зв’язку з його стриманістю в питанні постачання Україні ракет Таурус. На 7 березня Франція скликає чергову зустріч союзників з Україною на рівні міністрів закордонних справ і оборони за участю Генсекретаря НАТО і Голови дипломатії ЄС, цього разу – в онлайн-режимі.

Продовжуються робота з придбання боєприпасів для України в рамках ініціативи чеського Президента Петера Павела. У цьому контексті варто звернути увагу на те, що нещодавня пропозиція Голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про використання прибутків від заморожених російських активів для фінансування постачання озброєнь Україні вже обговорюється в рамках відповідних структур Ради ЄС. Передбачається, що це може бути реалізовано через Європейський фонд миру.

Бельгія, в якій розташована найбільша частка цих активів, нещодавно поінформувала, що отримала у бюджет €1,7 мільярда прибутку від них. Частково ці кошти розподілені на підтримку українських біженців, а частково Бельгія готова профінансувати українські потреби, зокрема й оборонні.

Не можна не згадати й те, що на фоні останньої хвилі турецьких і китайських заяв про необхідність негайного припинення вогню і переходу до «мирних переговорів» ЄС зберігає свою принципову позицію щодо російської агресії. Це продемонстрував візит Спеціального представника уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуея до Брюсселя 5 березня, під час якого він зустрівся з керівництвом Європейської служби зовнішньої діяльності (ЄСЗД), зокрема Керуючим директором з питань Азії та Тихоокеанського регіону Нікласом Кварнстрьомом і Керуючим директором з питань Росії, Східного партнерства, Центральної Азії, регіонального співробітництва та ОБСЄ Майклом Зібертом.

У прес-релізі ЄСЗД за результатами зустрічі наголошується, що росія несе повну відповідальність за неспровоковану та невиправдану агресію, і повага до принципів Статуту ООН, суверенітету та територіальної цілісності України має бути наріжним каменем будь-якого остаточного врегулювання. Підкреслюється, що війна Росії є екзистенційною загрозою для безпеки ЄС, і тому позиція Китаю щодо війни неминуче впливатиме на двосторонні відносини з Євросоюзом. Також наголошується, що ЄС залишається відданим підтримці України.

У документі ЄСЗД зазначається, що ЄС очікує, що Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, відіграватиме конструктивну роль і використовуватиме будь-яку нагоду для підтримки та просування Статуту ООН і міжнародного права. Зокрема очікується, що Китай закликатиме Росію поважати принципи суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, і негайно та безумовно вивести всі свої військові сили та техніку з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Представники ЄС також підтвердили серйозну стурбованість з приводу значних обсягів експорту товарів подвійного призначення та передових технологій з Китаю до росії та закликали Китай вжити ефективних заходів для припинення цих потоків чутливих товарів.

Водночас, МЗС Китаю, інформуючи в дуже загальних фразах про проведення зустрічі, зробило акцент на протесті Китаю проти включення Євросоюзом в останній список санкцій проти росії китайських підприємств.

Певна різкість акцентів прес-релізу ЄСЗД стають зрозумілими на фоні витоків інформації в ЗМІ про хід зустрічі. Лі Хуей під час бесід з європейцями фактично підтримав позицію Кремля, наголосивши, що жодних дискусій щодо територіальної цілісності України не буде, доки не зупиниться насильство. А це, за його словами, може статися лише тоді, коли ЄС припинить надсилати Україні зброю. Європейці, у свою чергу, попередили, що підтримка ЄС України буде непохитною, а подальша підтримка Китаєм позиції Росії буде продовжувати руйнувати двосторонні відносини Пекіну з Брюсселем.

Не відгукнулися європейці і на заклики Лі зняти санкції з китайських підприємств, не знайшли розуміння і його зауваження про процвітання російської економіки та високі рейтинги Путіна.

Європейські учасники зустрічі зазначали, що позиція Лі Хуея не змінилася з часу його останнього європейського турне в травні 2023 року, коли він привіз пропозицію Китаю щодо припинення війни з 12 пунктів, яка була, фактично, відкинута. У зв’язку з цим складається враження, у т.ч. в Брюсселі, що теперішнє європейське турне здійснюється не так з метою пошуку шляхів завершення «конфлікту» та просування ідеї посередництва Пекіну, як для зменшення ризиків для Китаю від його відносин з Росією через залучення до взаємодії з Україною та її союзниками.

Після Брюсселя Лі Хуей планує відвідати Варшаву, Київ, Берлін і Париж, які, очевидно, передадуть йому ті ж самі месиджі.

Не закрито питання допомоги Україні і в США. На пропозицію спікера Палати представників Конгресу Майка Джонсона готується новий законопроект, який знову включатиме як міжнародну допомогу, зокрема військову, так і питання кордону. Джонсон обіцяє поставити його на обговорення Палати відразу після голосування за бюджетні питання в середині березня – квітні. Але, враховуючи завищені вимоги трампістів до врегулювання питань імміграції та позицію самого Трампа, це може знову надовго застопорити схвалення законопроекту. Не виключено, що така поведінка Джонсона свідчить не про зміну його підходу, а про банальне затягування часу. Тому, одночасно з розробкою нового допомогового законопроекту, йде збір підписів для постановки його сенатського варіанту на голосування в Палаті представників в обхід Спікера.

Після беззаперечної перемоги Дональда Трампа на праймеріз, які відбулися під час «супервівторка» 5 березня одночасно у 15 штатах і на американських островах Самоа, його суперниця по Республіканській партії Ніккі Хейлі заявила про «призупинення» своєї президентської кампанії. При цьому вона не підтримала прямо Трампа у його подальших президентських перегонах, а обмежилася побажаннями «всього доброго» і «заслужити підтримку» тих людей, які раніше його ні підтримували.

Американські експерти привертають увагу до термінології, яку використала Хейлі. У разі, якби вона заявила про «припинення» кампанії, вона мала б повернути всі акумульовані для цього і невикористані кошти. Однак, «призупинення» цього не вимагає. Тому в американських ЗМІ з новою силою почалися розкручуватися ідеї щодо участі Ніккі Хейлі в президентській кампанії у якості кандидата від «третьої», тобто «позапартійної» сили. Раніше вона це категорично заперечувала. Однак, це було ще до «супервівторка».

Оглядачі звертають увагу, що Хейлі підтримують як значна частина республіканців, відданих ідеалам колишньої «партії Буша», так і позапартійних, а також демократів, незгодних з перспективою отримати на другий президентський термін Джо Байдена з огляду на його вік чи підтримку Ізраїлю. Дехто з американських аналітиків вважає, що цього було б достатньо для виходу Хейлі у другий тур. А, враховуючи результати попередніх опитувань, у другому турі вона може перемогти як Байдена, так і Трампа.

Однак, деякі представники Республіканської партії, ймовірно близькі до Трампа, залякують Хейлі, що висунення кандидатом від «третьої сили» означатиме кінець її кар’єрі в Республіканській партії.

Яким буде остаточне рішення найбільш затребуваної зараз у загальнонаціональному масштабі кандидатури у президенти США сказати важко. Як і спрогнозувати, кому з двох, фактично вже майже офіційних, кандидатів від двох основних партій відійдуть її голоси.