Битва за Краматорськ. На що розраховує Росія

Як я вже писав, командування противника продовжує докладати значних зусиль для досягнення, так званих «проміжних» цілей, у рамках підготовки оперативної наступальної операції на Краматорському напрямку.

Зокрема, воно намагається створити умови для обходу та охоплення Краматорська з південно-східного напрямку, тобто – вийти у район Костянтинівки.

Однак, очевидно, що досягнення цієї мети, як мінімум, пов'язано із необхідністю вирішення інших двох найближчих завдань – взяти Часів Яр, та відсунути наші війська південніше міста Бахмут (тобто відтіснити з рубежу Кліщіївка – Андріївка).

Очевидно, командування угрупування військ (УВ) противника «Юг» саме на цих питаннях, на даний момент, концентрує свої основні зусилля. Я маю на увазі тієї частини цього угрупування, яке оперує північніше Торецького напрямку.

На даний момент тут діють частини та підрозділи 2-го та 3-го армійських корпусів (АК), а також декілька зведених частин й підрозділів російського, так званого «Добровольчого корпусу» (ДК) посилених угрупуванням повітряно-десантних військ (пдв) та окремими підрозділами 8-ї загальновійськової армії (ЗВА), частина військ якої зараз оперує на Курахівському напрямку (1-й АК, 20-а мсд та частина 150-ї мсд).

Щоб було зрозуміло, наскільки важливого значення надає командування противника виконанню цих завдань наведу деякі цифри для порівняння.

Лише на Краматорському напрямку (без врахування Сіверського, де також діють війська УВ «Юг») на даний момент противником зосереджено:

• до 15-и формувань розміром «бригада» (окремих мотострілецьких, десантно-штурмових, зведених бригадних тактичних груп військових баз);
• до 14-и полків (мотострілецьких, парашутно-десантних, танкових й навіть окремого полку морської піхоти);
• й приблизно до 12-13 формувань розміром «батальйон» – в основному типу добровольчих формувань БАРС зі складу ДК.

У резерві першої черги на Краматорському напрямку у противника перебуває ще 2 мотострілецьких полків (мсп).

Співставна концентрація військ противника, на даний момент, спостерігається лише на Покровському напрямку (УВ «Центр»), де діє до 10-и бригад, не менше 23-х різноманітних полків й майже 14 окремих батальйонів.

Ситуація на Краматорському напрямку продовжує залишатися досить складною. Противник, не зважаючи на втрати, продовжує інтенсивні атакуючі та штурмові дії по наступним напрямкам та ділянкам.

Чергова спроба активізації противника у бік міста Часів Яр розпочалась ще 4-го квітня й триває до нинішнього моменту.

У районі Богданівка пара батальйонів 7-ї добровольчої розвідувально-штурмової бригади (дршбр) зі складу ДК, підтримані окремими підрозділами 331-го парашутно-десантного полку (пдп) 98-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) намагаються повністю оволодіти цим населеним пунктом та пробитися у напрямку на село Калинівка.

Південніше, між Богданівкою та Іванівським діє найбільш «агресивна» та активна частина угрупування противника – 11-окрема десантно-штурмова бригада (одшбр). Її підрозділи, при підтримці 217-го та 299-го пдп 98-ї пдд, а також 102-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) 8-ї ЗВА штурмують позиції наших передових підрозділів у селі Іванівське та по обох (південному та північному) його флангах. Саме вони просунулись вздовж дороги 00506 у бік східної околиці міста Часів Яр між Богданівкою та Іванівським.

У свою чергу, у районі Кліщіївки та Андріївки оперують головні сили всього 3-го армійського корпусу (АК) – полки його 6-ї мотострілецької дивізії (мсд), 72-а окрема мотострілецька бригада (омсбр), а також окремі підрозділи 88-ї омсбр зі складу 2-го АК. Вони намагаються шляхом обходу Кліщіївки з півночі, з одночасним тиском з фронту (східніше села та східніше Андріївки) відтіснити наші передові підрозділи за канал Сіверський Донець – Донбас.

Найбільш «значних» успіхів противник, протягом кількох крайніх діб, спромігся досягнути лише у районі села Іванівське. Однак, не у самому селі, де українські війська продовжують утримувати позиції, а північніше та південніше нього.

Противник активно намагається пробитися у східну частину міста Часів Яр, яка розташована східніше каналу Сіверський Донець – Донбас, діючи, як через лісовий масив між «годинкою» та Іванівським, так й вздовж дороги 00506.

Поки, темпи просування противника не дозволяють казати про те, що його командування таки досягне сформульованих мною вище «проміжних» цілей до кінця весни – початку літа. Й таким чином, зможе приступити до безпосередньої підготовки та організації «большого летнего наступления» у бік Слов'янська та Краматорська з півдня та південно-сходу.

Однак, судячи з всього, воно докладає для цього значних зусиль. По суті, противник зосередив на Краматорському та Сіверському напрямках більшу частину всього УВ «Юг» – два армійських корпуси (2-й та 3-й), угрупування пдв (2 повітряно-десантні дивізії – 98-а та 106-а) а також головні сили ДК.
Але, район оборони ЗСУ у місті Часів Яр (звісно, із прилеглими районами) у відношенні зручності для наступаючих, є явно «не подарунок» – достатньо укріплений, розташований на панівних висотах. Інше питання – чи вистачить у СОУ сил й засобів його утримувати?

Й потім, навіть «взяття» міста Часів Яр (яке явно буде коштувати противнику «отнюдь недешево»), це – лише пів справи. Для того, аби організувати ефективні наступальні дії на Дружківку та Краматорськ з південного сходу, противнику потрібно буде, так чи інакше, прорватися у Костянтинівку (яка значно більша ніж Часів Яр) й захопити її, що виглядає у порівнянні із нинішнім повзучим наступом на Часів Яр, взагалі, «надзадачею» для російських військ. Принаймні, на даний момент.

Згадавши, що над цими всіма «побажаннями» противника у бік Часів Яру та Костянтинівки продовжують нависати з півночі та півдня Сіверський виступ та укріплений район оборони ЗСУ у районі міста Торецьк, стає зрозуміло, що УВ «Юг», для виконання всіх цих забаганок, буде потрібно значно більше військ.

Як на мене, з тим набором сил й засобів, якими противник, на даний момент, оперує у складі УВ «Юг» та «Центр» поступово наближається момент, коли його командування буде вимушене обирати щось одне – або «готуватися» до наступу у бік Краматорська та Слов'янська, або вирішувати проблему Курахівсько-Вугледарського виступу.

Одночасне ведення наступу на двох рознесених оперативно-тактичних напрямках (Краматорському та Покровському), чим далі – тим буде складнішим, для противника.

Перші ознаки наближення цього моменту вже з'явились.