Що ви знаєте про «українську мрію»?
Ми вже згуртувались. Ми вже стали героями. Тепер треба знайти шляхи розвитку!
Усі ми чули про поняття «американська мрія» – національну ідеологію «ти можеш стати успішним, якщо робиш усе для цього».
І я хочу, щоб у нас з’явилась «українська мрія»! І не про літак.
Я хочу відчувати «українську мрію» як ідеологію, як Святий Грааль! За яким герої та пройдисвіти йтимуть уперед і здобуватимуть нові й нові вершини во славу України!
Бо ця ідеологія завжди народжується на фронтирі.
Тоді, коли була тонка межа між лютим ворогом і життєво необхідними землями «дикого заходу» в доіндустріальну епоху.
Коли на межі людських можливостей відбирали в природи корисні копалини в індустріальну.
Коли виходили за кордони свідомості, що приховують таємниці всесвіту в постіндустріальну.
Ось це «сміливі завжди мають щастя» і зробило Америку такою, як вона є сьогодні.
Тепер наша черга! Сьогодні ми всі на фронтирі. Війна вбиває. Війна калічить і спустошує. Але саме війна дає нам шанс стати сміливцями й шукати можливості.
Ми вже згуртувались. Ми вже стали героями. Тепер треба знайти шляхи розвитку!
Рештки радянської промисловості на півдні та сході – зруйновано, а земля – отруєна вибухами. Але ж усі ми пам‘ятаємо про кількість корисних копалин нашої Донеччини та безкраї поля півдня. Майбутня незаселеність регіону дасть нам можливість експериментувати з новітніми технологіями. В енергетиці – відновлювані джерела, ядерні реактори і сланці. У біохімії – від дезактивації ґрунтів до замкнених циклів рослинництва та генної інженерії. В оборонній галузі – полігони діючих фронтів та майбутній розквіт технологій під час переозброєння найбоєздатнішої армії НАТО.
Щоб туди повернулись люди, нам треба заразити їх цим духом нового «дикого поля», де можна все. Де єдиним мірилом є ефективність! Де за фразу «так не прийнято» стріляють на звук!
Україна ж понад усе!