Пандемія жадоби. Чому маски, які були по гривні, тепер по 20?

Вже минуло пів місяця з часу запровадження державою карантинних заходів в Україні. Проте, й досі влада не забезпечила громадян і, передовсім, медиків елементарними засобами захисту – медичними масками, дезінфекторами й іншими необхідними речами. При цьому топ-чиновники не перестають годувати обіцянками: мовляв, ці товари з’являться в аптеках та торгових мережах вже завтра. Однак, це «завтра» і досі не настає.

Водночас, на повну потужність працює спекулятивний ринок, на якому ціни на такі товари зашкалюють у 10-15 разів у порівнянні з допандемічним періодом. Чому ж тоді влада, яка одним помахом руки зупинила діяльність 80% вітчизняного бізнесу на період дії карантинних обмежень, не здатна зупинити ділків, котрі у цей час наживаються на людському горі?

Чи не тому, що топ-керманичі із-за банальної некомпетентності просто-таки нездатні налагодити безперебійні поставки медичних засобів захисту до аптек і торгових мереж у режимі форс-мажору? А численні недоброчесні чиновники і самі задіяні в корупційних схемах та спекулятивних ланцюжках, особливо ж – у вивезенні з України тисяч тон медичних масок і респіраторів за кордон?

Банкет під час чуми

Найперше, що мала б зробити держава для протидії пандемії Covid-19 – це забезпечити постійну й достатню наявність медичних масок, дезінфекторів та інших захисних засобів в аптеках і торгових мережах. Водночас, все, що відбувається, проходить у кращих традиціях вітчизняного «театру абсурду».

По-перше, громадяни постійно повідомляють у соцмережах про тотальну відсутність масок і дезінфекторів в аптеках на всій території України. І тут варто навести всього лише кілька цитат можновладців у хронологічному порядку.

Так, ще 28 лютого у Раді національної безпеки і оборони заявили: «Маски для захисту від коронавірусу видадуть з Держрезерву. В Україні достатня кількість захисних медичних масок, тож причин для ажіотажу, чи паніки немає».

Водночас, цього ж дня висловилася на той момент міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька: «Уряд разом з виробниками знайде спосіб забезпечити необхідну кількість медичних масок, які сьогодні не знайти в українських аптеках».

Далі: 13 березня президент Володимир Зеленський наголосив на тому, що всі аптечні заклади мають бути забезпечені необхідною кількістю медичних масок. А заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко тоді ж анонсував, що заклади охорони здоров'я отримають 10 мільйонів масок. 

І, нарешті, 20 березня президент Зеленський у своєму відеозверненні до народу заявив: «Дефіциту масок не буде… Впродовж двох днів Україна отримає не лише звичайні маски, а й маски підвищеного захисту».

Водночас, за даними системи пошуку ліків у аптеках, 24–25 березня одноразових тришарових масок не було в жодній аптеці Києва. Аналогічна ситуація – в інших регіонах. Для того, щоб у цьому пересвідчитися, варто лише зайти навмання до будь-якої аптеки. 

І як українцям за цих умов виконувати заборони – наприклад, виходити на вулиці без масок, відвідувати аптеки й супермаркети? Втім, це, здається, дрібниці для мешканців владного Олімпу.

 Хто б там що із можновладців не озвучував, а насправді жодного держрезерву захисних засобів від коронавірусу в державі сформовано не було! Та чи хоч хтось на Печерських пагорбах відповідає за свої слова у цей критичний для України час? І чи не більш порядним у даній ситуації, коли держава банально не здатна виконувати свої найкритичніші функції, було би чесне зізнання, на кшталт: «Масок немає, але ви тримайтесь»?!

По-друге, звідки взятися у нашій державі достатній кількості медичних масок, якщо їх активно вивозили з України до 11 березня, відколи уряд заборонив своєю постановою експорт цих засобів?

Щоб зрозуміти масштаб бездіяльності до початку протиепідемічних заходів в Україні, варто лише звернути увагу на деякі неспростовні факти і цифри. Так, від Нового року і аж до 8 березня, коли коронавірус стрімко ширився планетою і вже було зрозуміло, що врешті-решт він дістанеться і до нас, українські підприємці «наекспортували» медичних товарів більш як на $15 млн (це – медичні маски, антисептики, рукавиці, захисні халати й окуляри). Левова частка цього експорту –  саме сотні тонн масок: на $3 млн у січні, і на понад $9 млн у лютому.

А чого лише вартий скандальний кейс, датований початком березня, коли Київська митниця пропустила у режимі спрощеного митного контролю 300 тисяч респіраторів за ціною трохи більше 1 гривні за штуку? Їх експортував до Іспанії «підприємець»-громадянин Китаю. Ринкова ж вартість цієї партії, за даними Державної податкової служби, склала майже 61 млн грн. Окрім того, що збитки держбюджетові оцінюються у 15 млн грн, ціна такої міжнародної «благодійності» - незабезпечення українських медиків захисними засобами.

Та чи будуть адекватно покарані високі покровителі цих афер? Якраз щодо цього виникають величезні сумніви. Чи отримав за останні кілька років солідний термін позбавлення волі хоча б один із топ-корупціонерів?

І, нарешті,  розцвіла буйним квітом спекуляція масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами, при тому, що в аптеках цих позицій у продажу – катма. Ці товари продають за ціною у 10-30 разів дорожче! І це попри те, що урядовці продовжують обіцяти навести лад із захмарними цінами на критично-необхідні товари! Та й дарма, що, наприклад, собівартість виготовлення однієї медичної маски ще донедавна складала в середньому всього-на всього 70 копійок! До пандемії виробники поставляли оптові партії дистриб'юторам за 87-93 копійок за штуку. У роздрібі одноразові тришарові маски продавалися в середньому за 1 гривню. Нині українські виробники підняли оптові ціни до 5,5–9,96 грн. Проте, для багатьох бізнесменів прибуток навіть у 100 % виявляється недостатнім!

Наприклад, на маркетплейсі Prom.ua медичні маски пропонуються за ціною від 11 до 28 грн при мінімальному замовленні 30 штук. Рентабельність бізнесу сягає 600%! Однак, чи не межує така практика з мародерством під час коронавірусної «війни» (за ємним означенням президента Франції Емануеля Макрона[M1] )? Чи підйомні ці «космічні» ціни для пенсіонерів, для сотень тисяч українців, котрі втратили роботу?

А скільки наших громадян вже піймалося на гачок шахраїв, котрі вимагали передоплату на кредитні картки за маски й дезінфектори, а отримавши гроші, безслідно зникали? Тим часом, за актуальними даними кіберполіції, відкрито 30 кримінальних проваджень за шахрайство при продажі засобів індивідуального захисту. Чи не замало в масштабах країни з 40-мільйонним населенням? Чи не повинні вже сьогодні оперативно протидіяти цьому масштабному мародерству, насамперед, Антимонопольний комітет та правоохоронні органи?

Звісно, серед урядовців, політиків та експертної спільноти знайдуться ті, хто апелюватиме до цінностей та законів ринкової економіки. Мовляв, шалено зріс попит на захисні засоби, відтак – карколомно підскочили ціни. Проте, чи може нормально функціонувати ринок, якщо уряд майже в буквальному сенсі припинив діяльність 80% українського бізнесу, застосувавши для боротьби з пандемією жорсткі карантинні заходи? Якщо ж держава могла це зробити, то чому тоді проявляє безсилля у припиненні вакханалії спекулянтів? 

Чи можливо зупинити «пандемію» жадоби?

Для того, аби зупини спекуляції засобами медичного захисту урядові необхідно:

• ініціювати розширення повноважень Антимонопольного комітету щодо розкриття монопольних змов під час обмежувальних протипандемічних заходів – поміж як маркетплейсами, так і між фізичними особами-підприємцями, які здійснюють торгівлю масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами. За порушення законодавства для несумлінного бізнесу мають бути суттєво посилені штрафні санкції;

• уряд має терміново впровадити обмеження торгової націнки (відштовхуючись від середньозваженої ціни на ринку) на протикоронавірусні засоби захисту на рівні 100%. Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба повинні забезпечити контроль за дотриманням правових вимог у цьому контексті;

• розробити й затвердити законодавчий пакет стимулів для виробників масок, дезинфекторів, спеціальних окулярів і халатів та інших товарів, встановивши «нульовий»  (не лише звільнення від ПДВ і акцизу) податковий режим для українських компаній і підприємств, які виробляють такі засоби. Уряд має встановити на час карантину порядок монопольного викупу державою цієї продукції для постачання аптекам та іншим торговим мережам, а також для наповнення Державного резерву. Можливо, потрібно запозичити досвід Азербайджану, де прискореними темпами будується за кошти держави завод із виробництва медичних масок, респіраторів, халатів та іншої критично-необхідної у пандемічний період продукції.

P. S. Не можу не навести «кейс» із власної практики, який наочно демонструє «готовність» держави сприяти оперативному забезпеченню засобами захисту від Covid-19. Минулого тижня наша Асоціація намагалася прийняти гуманітарну допомогу від друзів і партнерів з Німеччини, аби безоплатно передати 5 000 медичних масок 3-го ступеня захисту (аналогів в Україні немає) київським лікарням. Попри те, що ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» працює вже понад два років, ми довідалися, що для цього, згідно з державним бюрократичним порядком, необхідно «стати на облік» в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Його розпорядником є Мінсоцполітики, куди ми годинами не могли додзвонитися. Врешті-решт, нам відповів один з працівників, котрий повідомив, що зареєструватися в реєстрі неможливо. Як виявилося, всі держслужбовці «на карантин». Дізнавшися про таку максимальну «мобілізацію» наші німецькі партнери змушені були відправити гуманітарний вантаж до іншої країни.

Олег Тітамир

президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг»

Думки авторів публікацій не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»