Спочатку Макрон пішов до театру… Як Франція рятує громадян та економіку від коронавірусу

Про існування коронавірусу Китай вперше повідомив 7 січня 2020 року. Поза межами Піднебесної перший офіційно зареєстрований випадок Covid-19 датується 13 січня. Його зафіксували у Бангкоку. І вже у цей день Франція започаткувала посилений нагляд у зв’язку з коронавірусом. Метою спостереження було раннє виявлення випадків занесеної ззовні інфекції та запобігання її передачі серед населення та медичних працівників. 

До 24 січня (дата підтвердження перших випадків у Франції) було виявлено дев'ять підозр: серед них згодом підтверджено три зараження – один пацієнт подорожував до Китаю незадовго до цього, а двоє інших були туристами з Піднебесної, з сумнозвісної провінції Ухань. Перші ж випадки внутрішнього зараження вірусом у Франції відносять до кінця лютого.

Чим відрізняється динаміка поширення вірусу у Франції від інших країн? Щоб це зрозуміти, потрібно подивитися на національну ситуацію з точки зору двох факторів.

Перший фактор –  як довго вірус знаходиться в країні. Деякі країни менше потерпають від епідемії лише тому, що в них вірус з’явився пізніше. Діаграми Financial Times дають можливість зрозуміти, що Франція тільки на тиждень відстає від Італії, але вона слідує за тією ж самою траєкторією, і за кількістю інфікованих, і кількістю загиблих.

Є всі підстави вважати, що наслідки кризи у Франції будуть аналогічні наслідкам Італії. І те саме стосується багатьох країн, у яких спостерігається лише затримка у часі, яка обчислюється від першої смерті в країні або десятої інфікованої людини.

Інший фактор, який розрізнить країни, – медичний підхід, який застосовується у кожній з них: обстеження, профілактика та критерії шпиталізації. Деякі держави, такі як Південна Корея, зробили ставку на масштабний скринінг (тестування), що дає можливість завчасно ізолювати пацієнтів, які все ще не проявляють жодних симптомів.

Є держави, які навпаки повільно застосовували стримуючі заходи, обравши стратегію на вироблення «групового імунітету». Це означає свідомо йти до найвищого порогу епідемії, аби поширення хвороби зупинилось само собою, через те, що вона охопить широкі верстви і поширюватись їй вже не буде куди.

Тобто у кожної країни був широкий вибір заходів: від ізоляції та карантину для тих, хто вже захворів,  до загальнодержавного карантину, коли зупиняється транспорт, торгівля та виробництво.

Ефективність цих двох типів заходів є неоднозначною, але основний підсумок полягає в тому, що поширення вірусу неминуче.

Найголовнішим у підсумку виявиться  показник спроможності лікарень, тобто скільки максимально людей можуть бути прийняті на госпіталізацію. Наприклад, у Франції в інтенсивній терапії є 5 тис. ліжок (на початку епідемії кількість зросла до 10 тис., в перспективі планується збільшити до 14 тис.) по всій країні. Беручи до уваги, що деякі важкі хворі повинні залишатися під наглядом у лікарні тижнями, то і цієї кількості місць недостатньо. Тому уряд Франції намагається згладити криву епідемії (розтягнути її в часі), щоб уникнути перевантаження лікарень.

Поява вірусу, його поширення і стан медицини

Попри те, що перший діагноз внутрішнього зараження був поставлений наприкінці лютого, усі інші спостереження говорять про те, що епідемія почалася з середини лютого. Перша смерть хворого на коронавірус у Франції датована 14 лютим (помер один з трьох перших інфікованих, а саме китайський турист з провінції Ухань), перша ж смерть француза була зафіксована 25 лютого.

Далі вогнища епідемії почали стрімко розростатися – спочатку в 100 км на північ від Парижа, а також на сході, навколо міста Мюлуз. Згодом додалися Верхня Савойя, Бретань та Паризький регіон. У цей час уряд вже закликав всіх постраждалих і найбільш вразливі категорії громадян залишатися вдома.

29 лютого влада вирішила оголосити другу стадію епідемії. Станом на цю дату майже 100 людей вже мали позитивний тест на COVID-19. Уряд посилив заходи: заборонив зібрання понад 100 людей, закрив дитячі садки, школи та університети. Однак цих заходів виявилося недостатньо: кількість позитивних тестів швидко збільшувалася. Станом на 14 березня було зареєстровано майже 4500 підтверджених випадків, у тому числі 300 важких, 100 смертей. Тобто, вжиті заходи не змогли стримати епідемію, яку ВООЗ згодом визнало пандемією. Навіть тотальна самоізоляція населення, яка була оголошена 16 березня, не призвела до зменшення поширення вірусу.

Станом на 28 березня було діагностовано майже 37,5 тис. випадків, у тому числі майже 4,2 тис. в реанімації та 2,3 тис. смертей. 

Але така прогресія не відображає дійсності з двох причин. З одного боку, Франція, на відміну від інших країн, таких як Південна Корея, не проводить масового діагностування населення і уникає тестування людей потенційно хворих, але з незначними симптомами. Навпаки, тестують лише тих, хто перебувають у групі ризику або в лікарні. Це основні причини високого рівня летальності (трохи більше 5%), що дуже схоже на Україну.

Друге джерело невизначеності – будинки літніх людей та лікарні для людей похилого віку, в яких аналіз смертності, пов'язаної з коронавірусом, не проводився. Навіть наразі не існує узагальненої та офіційної статистики щодо демографічних показників діагностованих та померлих.

Паралельно з ростом кількості пацієнтів було переглянуто режим роботи лікарень. Національний план дій щодо подібних ситуацій існував і раніше, але його неможливо точно було продумати саме для нинішньої кризи. Тож лікарні організувалися так:  пацієнти, яких можна було виписати, були виписані, щоб звільнити якомога більше місць; система приймальних відділень реорганізувалася так, щоб потенційно хворих на коронавірус відділити від інших пацієнтів;  медичний персонал також розділився на тих, хто буде контактувати з хворими на COVID-19, і тих, які піклуватимуться про інших пацієнтів.  

Однак, багато лікарень залишаються переповненими, оскільки кількість ліжок інтенсивної терапії не дозволяє приймати нових важких пацієнтів. Через це був запроваджений інший план, який дозволив переведення хворих в інтенсивну терапію з центрів епідемії у менш постраждалі регіони. Літаки та поїзди реквізуються та облаштовуються для перевезення таких пацієнтів. Також укладені угоди між країнами, які дозволяють транспортувати пацієнтів до Німеччини, Люксембургу та Бельгії. Ще одне нововведення – крім звичайних лікарень, почали використовуватися військові шпиталі.

Та усі ці заходи не запобігли кризі медичної системи, не тільки через велику кількість пацієнтів, але і через недостатню підготовку медперсоналу для таких викликів. До цих проблем додався брак захисних засобів, масок та антисептиків в окремих лікарнях. Цей дефіцит був спровокований ще й тим, що уряд повідомляв про величезні замовлення з Китаю, зокрема мільярда масок, а також про мобілізацію промисловості для потреб медицини.

До порятунку країни долучився навіть французький концерн LVMH, який володіє люксовими брендами Louis Vuitton Christian Dior та Givenchy. Він налагодив випуск дезінфікуючих засобів на своїх лініях із виготовлення елітних парфумів (Фото: Reuters)

Чому саме гідроксихлорохін?

Covid-19 настільки нове і специфіче захворювання, що воно потребує розробки спеціальної вакцини. Наразі тривають десятки клінічних випробувань по всьому світу.

У Франції, як і у більшості країн, лікування є симптоматичним (спрямоване на полегшення симптомів), наприклад, даються ліки проти лихоманки (парацетамол). У важких формах хворі люди можуть приймати антибіотики, коли присутня бактеріальна коінфекція, чи можуть бути розміщені в інтенсивну терапію для підтримки дихання.

Попри те, що ліків проти COVID-19, які були б схвалені ВООЗ, досі не існує, у рамках надзвичайних заходів уряд опублікував 26 березня, указ про дозвіл на призначення гідроксихлорохіну, протималярійного препарату, уточнивши, що лікарі відповідатимуть за призначення цього препарату пацієнтам із COVID-19.

Професор Дідьє Раульт, фахівць з інфекційних хвороб із інфекційної лікарні l'Institut Hospitalo-Universitaire Méditerranée Infection в Марселі, ще 16 березня опублікував відео, де він оголосив позитивні результати тестування хлорохіну на хворих коронавірусом. Лікування було запропоновано 24 пацієнтам, які одними з перших заразилися на південному сході Франції та які добровільно приєдналися до процесу тестування. Він сказав, що перші пацієнти Covid-19, яких він лікував препаратом хлорохін, показали прискорення процесу одужання та різке зменшення кількості часу, коли вони залишалися заразними.

В чому полягає основна проблема? Якість цього тестування залишає бажати кращого. Неможливо зробити істотні висновки виходячи з такої мінімальної кількості тестованих. Більш того, сам тест не відповідав критеріям ВООЗ. Наприклад, не були коректно створені тестові групи. Тому необхідно очікувати подальших, більш істотних тестувань, і тільки потім робити висновки.

Але зараз, через необачне використання даного препарату виникають дві проблеми:

1. Гідроксихлорохін використовується при лікуванні таких хронічних хвороб, як вовчак та ревматоїдний артрит. Масове використання цього припарату в рамках лікування коронавирусу може привести до дефіциту його при лікуванні пацієнтів з цими хронічними захворюваннями
2. Нерегламентоване використання препарату може призвести до серйозних побічних ефектів або навіть до смерті. Наприклад, президент США Дональд Трамп, посилаючись на «французькі та американські дослідження», виступив із заявою 26 березня, що хлорохін дає «дуже, дуже обнадійливий ранній результат» у лікуванні COVID-19. Це призвело до того що сімейна пара з Арізони прийняла хлорохінфосфат, добавку, яка використовується для очищення резервуарів з рибою, яка також міститься в антималярійному препараті, який рекламував Дональд Трамп як лікування COVID-19, через що чоловік помер, а дружина зараз знаходиться в критичному стані.

Політика, економіка та соціалка

Загалом Париж реагував на кризу, яка насувалась, дуже повільно. У той час, як Італія закривала спочатку три регіони, а потім всю країну, перш ніж оголосити про загальнодержавний карантин, Макрон ходив до театру, щоб переконати французів у необхідності «продовжувати життя». Відсутність чіткої стратегії підтверджувало і те, що у Франції у березні відбувся перший тур муніципальних виборів. Але це питання гостро обговорювалося в Елісейському палаці: уряд створив наукову кризову робочу групу, що складається з 10 лікарів (епідеміологи, вірусологи, реаніматологи, тощо), антрополога та соціолога. Саме за порадою цієї групи уряд не змінив дату виборів. Вони відбулися у неділю 15 березня, і що не менш важливо, цього дня була чудова погода. Голосування було організовано з урахуванням заходів безпеки (наскільки це було можливо, місцями, з проблемами), але з рекордно мінімальної явкою. Попри те, що напередодні всі кафе та ресторани були закриті за наказом уряду, гарна погода змусила багатьох парижан та французів вийти до парків, ігноруючи закликання уряду до соціальної ізоляції.

І вже після цих вихідних влада вдалась до посилення заходів, зокрема оголосивши 15-денне обмеження переміщень громадян для боротьби з вірусом. Під час телевізійного звернення 16 березня президент Макрон представив себе як воєначальника перед лицем загального ворога. «Ми на війні, на війні за охорону здоров'я», - заявив він.

«Повідомлення чітке: залишайтеся вдома», – пояснив міністр внутрішніх справ Крістоф Кастанер. Було оголошено, що десятки тисяч поліцейських патрулюватимуть вулиці і штрафуватимуть людей без письмової декларації, яка б обґрунтовувала причини їх переміщень. З цього припису є п'ять винятків:

• подорож на роботу дозволяється, якщо вона є суспільно важливою, не може бути відкладена і не може бути виконана з дому,
• допускається купівля продуктів та інших предметів першої необхідності при дотримання соціальної дистанції,
• винятки також робляться при потребі догляду за дітьми та літніми людьми,
• дозволені переміщення, пов'язані зі здоров’ям, включаючи походи в аптеку,
• допускаються недовгі не групові заняття фізичними вправами та вигул домашніх тварин.

27 березня було оголошено, що усі ці обмеження продовжені, принаймні, до 15 квітня.

На цей момент влада використовує систему фіксованих штрафів за перше і повторне «порушення заходів, спрямованих на запобігання серйозних загроз здоров’ю населення» - 135 та 375 євро відповідно.

Громадський транспорт весь цей час працював у звичному режимі, хоча 28 березня було оголошено, що користування ним також буде обмежене, а в деяких регіонах буде запроваджена комендантська година.

Таких жорстких заходів країна зазнала вперше з часів Другої світової війни. Обмеження призвели до зупинки економіки: закриття ресторанів, барів, кінотеатрів, будівельних майданчиків, тощо.  Люди, які мають змогу працювати дистанційно, тепер мусять брати на себе відповідальність ще й за домашнє навчання своїх дітей, оскільки школи закриті. Тому таким працівникам проблематично якісно відпрацювати робочий день у повному обсязі. Трудові контракти закінчуються, ділова активність падає.

Усвідомлюючи економічне сповільнення та брак грошей у значної частини населення, уряд оголошує про заходи підтримки. Буде призупинено нарахування оплати за оренду та комунальні послуги малому бізнесу, щоб допомоги невеликим компаніям пережити кризу.

Також французький уряд підготував пакет допомоги на 45 млрд євро, який допоможе бізнесу впоратися з наростаючою кризою, заявив міністр фінансів Бруно Ле Мейр на брифінгу 17 березня.

«Я не буду вагатися і використовуватиму будь-які засоби, які є в моєму розпорядженні, для захисту великих французьких підприємств… включаючи інвестиції, викуп пакетів акцій і навіть націоналізацію, якщо це необхідно», - запевнив міністр. Ле Мер заявив, що новий пакет допомоги включає 32 млрд євро для скасування або відтермінування податків та зборів для компаній, які поринули у безпрецедентну кризу.

Виплати робітникам, що залишилися без роботи через карантинні заходи, коштуватиме ще 8,5 млрд протягом двох місяців. Для малого бізнесу та самозайнятих підприємців,  2 млрд будуть виділені у «фонд солідарності» для допомоги тим, хто втрачає 70% свого обороту за період з березня 2019 року до березня 2020 року.

«Ці кошти зможуть допомогти швидко перезапустити економіку, коли спалах хвороби закінчиться», - переконаний міністр.

В цілому держава виділила приблизно 300 млрд євро для боротьби з економічними наслідками цієї кризи.

«Нормалізація» життя під час кризи

Тим часом повсякденне життя французів змінилося кардинальним способом – всі намагаються дотримуватися карантину і залишатися в самоізоляції вдома. Однак, навіть за таких обставин люди демонструють свої найкращі риси – почуття національної єдності та солідарності. Дуже активізувався волонтерський рух: молодь, яка, за загальними переконаннями, не знаходиться у зоні ризику, допомагає літнім людям, наприклад, своїм сусідам, купуючи продукти або надаючи морально-психологічну допомогу.

Кожного вечора, о 20.00 французи аплодують з балконів та вікон в підтримку медперсоналу. Цей момент не тільки для того, щоб підтримати лікарів, але також щоб об’єднатися і знати, що ніхто не самотній – всі переживають ту саму кризу. Це почуття приналежності та єдності є дещо новим для французів. Адже вони, на відміну від італійців, не звикли налагоджувати зв’язки зі своїми сусідами чи людьми, які зустрічаються в транспорті, на вулиці чи в магазинах.

Iгор Коваль - доктор наук, спецiалiст зi штучного iнтелекту у рамках нейронаук, Паризький інститут мозку 

Ольга Ружельник - аспiрант, Iнститут полiтичних наук, Паризький унiверситет Нантер