Перемога України неминуча. Вісім основних причин

На фронтах готуються масштабні операції – наступальні та контрнаступальні. Впевнений у нашій перемозі. Причому це не сліпа віра, а тверезий аналіз можливостей і ймовірностей. Що є причинами поразки недоімперії?

1. Відсутність чіткої конкретної мети війни і, відповідно, критеріїв перемоги. Україна має – звільнити окуповані території та домогтися миру на українських умовах. І у Путіна мета є, тільки її не можна вголос вимовляти. Він хоче, щоб його, персонально його, а не Росію, світові лідери визнали рівним собі та пішли з ним на новий поділ світу. Але ця мета війни не годиться для всієї країни. Яка поки що ціла.
2. Система управління недоімперії не заточена під творчі завдання. Вона створена для обдирання російського населення та природних багатств. За допомогою фомки, відмичок та кастета можна когось пограбувати, але збудувати щось корисне – не можна.
3. Навіть тотальна мобілізація не забезпечує перемоги. Тому що вузьким місцем стає забезпечення і військова логістика. Одночасно недоімперія не може обмундирувати та озброїти, навчити і головне – доставити до конкретних точок фронту понад 200 тис осіб. Те, що ми здатні утилізувати такі порції, показала вже поточна війна. Так один фехтувальник у вузькому проході може стримувати цілий натовп, тому що до нього можуть наближатися лише по одному.
4. Зброя масового ураження теж не забезпечує перелому на користь недоімперії. Немає адекватної мети для ЯО, руйнування яких призводить до капітуляції України. Знову ж таки, якщо згадати справжню мету Путіна, то ЯО її ніяк не наближає.
5. Росія не може виграти у затяжній війні на виснаження. Тому що її економіка становить 3,2% загальносвітової. Причому ця цифра формується в основному за рахунок продажу нейти та газу. А країни НАТО, які допомагають Україні, мають частку 32%, причому це багато в чому частка високотехнологічних продуктів. Адже нам допомагають і країни, які в НАТО не входять.
6. Пригожинські зеки не стануть «гарматним м'ясом російської перемоги». Їх набрали до Вагнера вже за сорок тисяч голів, а на свободу за амністією вийшло лише 20 найфартовіших. Це п'ять сотих відсотка! Та й тим показали кувалду і переконали ще повоювати. Тож вербування – це гарантований шлях до могили, але не на волю. Зекі – не ідіоти. Чим за таких розкладів на війну вони краще в зонах посидять.
7. Що ще? Іранські безпілотники та ракети? Так, безпілотники здатні кошмарити мирні міста, руйнувати інфраструктуру. Але ми навчилися їх збивати та відновлювати інфраструктуру. Балістичні ракети – це серйозний чинник. Але спочатку вони мають у недоімперії з'явитися, а Іран не прагне їх постачати. Знову ж таки, у нас є, що протиставити. І це не лише ПРО.
8. Що є ще в недоімперії, яка така моторошна військова таємниця, яка веде до перемоги? Ну хіба що неперевершений талант їхніх полководців на кшталт Пригожина, який закопує свою ПВК під Бахмутом, який він узяв уже разів десять, не менше. Чи виробничий геній діячів на кшталт Рогозіна, позивний «Супердупа»? Чи пропагандистський потік міцністю в сорок градусів від Медведєва забезпечить недоімперії перелом на фронті?

Не бачу! Якщо хтось бачить прихований резерв Кремля – підкажіть, не соромтеся. Ось тільки піонерські промови, що Росія завжди перемагала всіх ворогів не пропонувати. Так, часом перемагала, але лише тоді, коли у її складі змушені були воювати українці.