Мілітаризація Японії, боргові бомби і спалах Covid у Китаї – топ-теми
Рік тому читач із США чи країни Євросоюзу міг не впізнати на фото президента України, не знав, як називається українська столиця, що таке Himars, де розташовано найбільший у Європі ядерний реактор (у Запоріжжі) і про що йшлося у Будапештському меморандумі...
Наприкінці 2022-го кілька авторитетних іноземних видань назвали Зеленського «Людиною року», а тема героїчного опору України російському агресору не сходила з перших шпальт топових іноземних ЗМІ. Схоже, що так буде і у 2023 році, однак не лише війна в Україні (сподіваємося, наша перемога) буде серед найбільш обговорюваних тем…
Війна в Україні
«Війна в Україні триватиме, хоча й на менш інтенсивному рівні. Ні Росія, ні Україна не зможуть досягти повної військової перемоги, якщо перемога визначається як розгром іншої сторони та диктування умов післявоєнного територіального чи політичного врегулювання», – дає свій прогноз Project Syndicate. Дипломати також не досягнуть перемоги, якщо вона визначається як домовленість, яку обидва уряди готові будуть підписати і дотримуватися.
На думку авторів Grid, перемога України у 2023 році є можливою. Видання нагадує, що 24 лютого 2022 року Україні давали всього кілька днів.
«Які шанси були у Зеленського та його країни проти найбільшої у світі армії та з мінливими друзями у НАТО? І все ж невдачі російських військових, стійкість українського народу та реакція НАТО стали чи не найбільшими сюрпризами у 2022 році. Всі ці чинники разом дали Україні шанс на перемогу», – зазначає видання.
Рік завершився тріумфальним візитом Зеленського до Вашингтона і новими обіцянками десятків мільярдів доларів військової допомоги від США. Серед новорічних обіцянок Зеленського та його командувачів – контрнаступ проти рашистів на сході та півдні і звільнення Криму.
«…І щоб родичі приїжджали. І щоб приїжджали частіше. З Донбасу, з Криму. Але не в гості, а до себе, поверталися додому, адже всі ми – одна сім'я. І Донбас, і Крим», – зазначив, зокрема, президент у новорічному зверненні.
Автори Grid зазначають, що виконати ці обіцянки буде непросто – не в останню чергу через те, що в одному зі своїх останніх звернень Путін пообіцяв піти ва-банк: «Вони думають, що ми просто будемо бездіяльно дивитися, як виникають загрози Росії? От у чому проблема: у нас просто немає місця для відступу».
Ще одне питання – чи спробує Росія знову захопити Київ? Наразі це видається малоймовірним, враховуючи реалії на полі бою, але нещодавно українські чиновники попередили, що Путін планує наступ на столицю найближчими місяцями. Генерал Валерій Залужний, командувач Збройних сил України, сказав Economist, що росіяни мобілізуються для великого весняного наступу, планують «ще один похід на Київ», а також удари, по західних регіонах щоби перервати поставки зброї.
Втім, більшість аналітиків налаштовані скептично, враховуючи військові «успіхи» Росії у 2022 році. Але це не означає, що Путін не ризикне.
Мирна угода між Україною та Росією
В останні дні 2022 року і Україна, і Росія говорили про мирну угоду. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба озвучив пропозицію щодо лютневого «мирного саміту», а Путін заявив: «Ми готові вести переговори з усіма учасниками цього процесу про якісь прийнятні результати».
Проблема полягає у тому, що «прийнятні результати» для Путіна – визнання регіонів, які він анексував у вересні, і офіційне зміцнення контролю Росії над Кримом – для України не є прийнятними. А план Кулеби передбачає, що Росія повинна спочатку постати перед трибуналом у справах про воєнні злочини.
Це означає, що одній стороні потрібно буде сильно бити іншу, щоби переконати її у необхідності перемовин. 2023 рік починається з непереборної прірви між двома сторонами і сильного бажання продовжити боротьбу.
Що буде з Росією
Нещодавно Good Judgment – організація, яка займається «використанням мудрості натовпу для прогнозування світових подій», провела опитування, щоби перевірити ймовірність розвитку різних сценаріїв у 2023 році. Опитування показало лише 9% ймовірності того, що Путін перестане бути президентом Росії, і ще меншу ймовірність (5%) того, що Росія використає ядерну зброю.
Більше половини опитаних (55%) вважають, що врегулювання миру шляхом переговорів між Росією та Україною відбудеться не раніше 1 жовтня 2024 року.
Ліана Фікс, співробітник Ради з міжнародних відносин Фонду Кьорбера у Гамбурзі сказала, що занадто багато військових аналітиків страждали від «помилки лінійного мислення». На її думку, у 2023 році можна очікувати від українців великих досягнень і також можна очікувати на «неймовірний» кінець правління Путіна.
Величезні проблеми у Китаю
Президент Китаю Сі Цзиньпін брав участь у найважливіших двосторонніх самітах 2022 року. Перший відбувся у лютому, коли Сі і Путін зустрілися на полях Зимових Олімпійських ігор у Пекіні та оголосили про свою «безмежну» дружбу. Ця дружба проходить жорстку перевірку: можна з упевненістю припустити, що Сі був неприємно здивований довгою та безладною путінською війною. Але Китай також був дуже потрібним «другом» для Кремля, з точки зору торгівлі та риторики підтримки. Подальший розвиток відносин між Росією і Китаєм є однією з найбільших інтриг 2023-го року.
У той же час, після зустрічі Сі з Байденом на листопадовому саміті G-20 на Балі з’явилися проблиски надії на покращення найважливіших геополітичних відносин у світі. Після багаторічної низхідної спіралі відносин двом лідерам вдалося уникнути суперечок і домовитися про співпрацю, зокрема щодо угоди про відновлення співпраці у боротьбі зі зміною клімату.
На внутрішньому ж фронті 2023 рік для Китаю починається з надзвичайно довгого списку клопотів. Сі Цзіньпін це визнає. «Ми стикаємося з багатьма глибоко вкоріненими проблемами щодо реформ, розвитку та стабільності, їх неможливо уникнути», – сказав він на з’їзді Комуністичної партії Китаю у жовтні, додавши, що Китай повинен бути «готовим протистояти сильним вітрам, бурхливим водам і навіть небезпечним штормам».
Деякі з цих штормів добре знайомі – мильна бульбашка на ринку нерухомості, занепад економіки, відносини із Заходом, але є і нові. Пандемія Covid-19, можливо, відступає в інших частинах світу, але після того, як Китай раптово відійшов від «політики нульового ковіду», кількість тих, хто захворів, стала стрімко зростати. Система охорони здоров’я Китаю, здається, дуже погано підготовлена до цього. Країна, яка повідомила лише про 6 тис. смертельних випадків від «ковіду» за три роки, може бути на порозі сотень тисяч смертей у 2023 році. Адже у мільйонів китайців почався місяць новорічних свят із пом’якшеними правилами для подорожей.
«Думаю, ми побачимо астрономічну кількість випадків», – сказала Дженніфер Буї, епідеміолог і керівник досліджень у Китаї корпорації Rand.
Сі Цзіньпін у передноворічному зверненні до нації заявив, що хоча з епідемією «все ще триває боротьба», «усі наполегливо працюють», а «наполегливість означає перемогу».
«Ковід» завдав удару і по економіці Китаю. Нерівність доходів і безробіття серед молоді зросли і у 2022 році Китай досяг сумної демографічної віхи: його населення почало скорочуватися. Втім, є надія, що коли хвиля коронавірусної хвороби сплине, і обмеження знову будуть зняті, китайська економіка пожвавиться.
Чи нападе Китай на Тайвань
Колишній прем’єр-міністр Австралії та президент Азіатського товариства Кевін Радд сказав, що «Україна є глобальним тривожним дзвіночком, який спонукає нас переоцінити небезпеку інших потенційних конфліктів… Найважливішим серед них є можливість війни між США та Китаєм. Тепер ми повинні визнати, що ця перспектива більше не є немислимою».
Project Syndicate пише, що Китай не наважиться напасти на Тайвань у 2023 році. На думку експертів видання, Сі просто не до того: він завзято бореться зі сплеском Covid-19, який перевантажує систему охорони здоров’я його країни, порушуючи питання про компетенцію правлячої Комуністичної партії та подальше послаблення економіки. Китай ні у якому разі не відмовлявся від своєї мети встановити контроль над Тайванем силою. Але, хоч він і продовжить посилювати тиск на Тайвань, найбільш агресивні дії, скоріш за все, відкладено на кілька років.
Мілітаризація Японії
Головною подією року, вважають деякі експерти, буде становлення Японії як великого геополітичного актора. Економічне зростання у третій за величиною економіці світу було переглянуто у бік збільшення до 1,5%, а витрати на оборону будуть подвоєні і сягнуть 2% ВВП. Японія, яка має одні з найбільш боєздатних збройних сил у регіоні (Сили самооборони Японії –державна організація, заснована у 1954 році, що виконує роль збройних сил, хоча не має відповідного юридичного статусу, – «Главком»), також тісніше співпрацюватиме із США, щоби стримувати або, якщо необхідно, захищатися від китайської агресії проти Тайваню.
Глобальна економіка: їжа і боргові бомби
Grid пише, що війна в Україні та проблеми у Китаї ляжуть важким тягарем на світову економіку у 2023 році. Рік почнеться з неприємного поєднання інфляції та рецесії у багатьох куточках світу. Усі наслідки війни: біженці, енергетична криза, криза постачання продовольства, залишаються актуальними на початку року. Раптове припинення війни в Україні допомогло би на всіх цих фронтах. Війна, яка затягнеться на 2024 рік, зробить регіон і світ уразливими до ще більшої економічної травми, зазначає видання.
Інфляція, викликана, в основному, війною, у 2022 році перетнула у ЄС 10% поріг, а Міжнародний валютний фонд (МВФ) нещодавно повідомив, що ціни на основні продукти зі споживчого кошика зросли на 24% з 2020 року. Тим часом, побоювання рецесії також зберігаються у деяких країнах Європейського Союзу та США.
Економічні показники Китаю матимуть велике значення для решти світу. Аналітична організація Центр Китаю та глобалізації заявила, що (на тлі нової хвилі Covid-19) розширення внутрішнього попиту буде головним пріоритетом Китаю цього року. Успіх допоміг би прискорити глобальне зростання економіки, але він також підвищив би витрати на енергоносії, а отже, і рівень інфляції.
Тим часом у кількох країнах, що розвиваються, існують інші економічні проблеми, причиною яких стали боргові бомби. Кілька країн мають великі борги, які стають дедалі більш обтяжливими через зростання глобальної інфляції та відсоткових ставок. Це явище вплинуло на бюджети багатьох країн: від Лівану до Єгипту, Кенії та Пакистану, а криза боргової бомби привела до відставки уряду Шрі-Ланки у 2022 році. Проблема змусила уряди скоротити державні витрати та у багатьох випадках звернутися до МВФ із проханням про допомогу.
Доля планети
Важко сказати, що 2022 рік був вдалим для боротьби з глобальною зміною клімату. Попри стрімкі зміни клімату, пожежі у Європі та на заході Америки, посуху у Китаї, смертоносні повені у Пакистані тощо, світ майже нічого не зробив, щоби зупинити це.
Початок 2023 року ознаменувався надією, що енергетична криза, спричинена війною в Україні, також спричинить імпульс до переходу до зеленої енергії. Наразі ж діють дві суперечливі тенденції: значні інвестиції у вітрову та сонячну енергію та індустрію електромобілів, поряд із поверненням до вугілля та інших видів викопного палива. У річному звіті Міжнародного енергетичного агентства йдеться, що споживання вугілля, ймовірно, досягло історичного максимуму у 2022 році.
Президенти, до яких буде прикута увага
Поряд із Зеленським, Путіним і Сі, увага у 2023 році буде прикута до ще кількох президентів.
Один з них – Луїс Інасіо Лула да Сілва, який виграв вибори у Бразилії. Викликом для нього, і для всієї країни, є перезавантаження економіки, яка є слабшою, ніж була наприкінці його президентського терміну у 2010 році.
Глава британського уряду Ріші Сунак є ще одним новоспеченим лідером, який має зрушити гори у 2023 році. Сунак став третім прем’єр-міністром Великої Британії протягом важкого для неї 2022 року: відставка Бориса Джонсона, історично коротке і катастрофічне перебування на посаді Ліз Трасс, повномасштабна економічна криза та смерть королеви Єлизавети II. Головним козирем Сунака є економічна компетентність і його основна робота зараз полягає у тому, щоби принаймні почати виправляти найбільший економічний безлад у країні за останні десятиліття. Британія страждає як від загального європейського економічного нездужання, так і від економічних ран, спричинених Brexit.
Світ також буде спостерігати за лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, адже у 2022 році відбулася рекордна кількість випробувань північнокорейських ракет. За даними державних ЗМІ, Кім Чен Ин зустрів Новий рік із закликом до «експоненціального» зростання ядерної системи країни. Погрози та хизування не є чимось новим для Кіма та його попередників, але експерти вважають, що у 2023 році лідер цієї країни проведе ядерне випробування.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган добре зіграв на геополітичній арені у 2022 році, балансуючи між зв’язками з Москвою та поставками безпілотників до Києва, і відіграв ключову роль, коли йшлося про вивезення українського зерна з чорноморських портів. Але Туреччина починає рік із високим рівнем безробіття (близько 10%) і шалено високою інфляцією (Reuters прогнозує 43% на 2023 рік), а цього літа плануються вибори. Перебування Ердогана при владі може опинитися під загрозою.
Цікаві і поглиблення відносин між спадковим принцем Саудівської Аравії Мохаммедом бін Салманом та прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху. Точаться чутки, що саудити будуть наступними, хто укладе мир з Ізраїлем. У своєму прогнозі на 2023 рік Economist повідомив, що Ер-Ріяд інвестував понад $2 млрд в ізраїльські стартапи, і хоча дві країни мають мало спільного, вони поділяють глибоку антипатію до Ірану.
Отже, слід уважно спостерігати і за верховним лідером Ірану Алі Хаменеї. Його можливий відхід з політичної сцени порушить і без того напружену та небезпечну ситуацію в Ірані. Протести, викликані смертю однієї жінки під час ув’язнення, набули широкого поширення і тепер вони включають вимоги змінити теократію. Потенційний розвиток ситуації варіюється від жорстоких репресій до громадянської війни. Ключові питання для режиму у 2023 році полягають у тому, чи запропонує він реформи, які заспокоять протестувальників, не ставлячи під загрозу свій контроль над владою, і як розгортатиметься ситуація після Хаменеї, якщо до цього дійде.
Кілька подій, які, скоріш за все, відбудуться протягом року
Вибори у Нігерії у лютому, у Туреччині у червні та у Демократичній Республіці Конго у грудні.
У листопаді в Об’єднаних Арабських Еміратах збереться наступна велика кліматична конференція – COP28. Щоправда, особливих очкувань від цієї конференції немає: короткострокові економічні проблеми переважають над середньо- та довгостроковими кліматичними міркуваннями, наслідки глобального потепління, ймовірно, погіршаться.
ООН заявляє, що у середині квітня в Індії народиться 1,43-мільярдний житель, після чого Індія випередить Китай і за кількістю населення.
Серед важливих очікуваних подій також Саміт миру. Президент Зеленський у грудні 2022 року оголосив про план проведення саміту під патронатом ООН та особисто генсека Антоніу Гутерреша, де б узгодили так звану «формулу миру». Український лідер отримав принципову згоду та підтримку США – про це йшлося під час його візиту до Вашингтона. За словами очільника МЗС України Дмитра Кулеби, такий саміт має відбутись у лютому 2023 року.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0