«Хліб – усьому голова». Ворог намацав нашу больову точку
В українців особливе ставлення до хліба
Ходив у дитячий садочок я 40 років тому, але досі добре пам'ятаю: на чільному місці там стояв засушений красивий коровай. Над ним був напис «Хліб – усьому голова».
Ця інсталяція (слова такого тоді, звичайно, не було) навіть потрапила на один із розворотів суперпопулярного у ті часи журналу «Україна». Цілий номер був присвячений моїй малій батьківщині.
Так от. В українців особливе ставлення до хліба. Великий голод, хліборобська нація все це карбувало у нас пієтет до зернини, колоска, борошна, хлібини...
Пам'ятаю, діти між собою говорили, що треба поцілувати хліб, який випав з рук на землю. І цілували!
Навіть це особливе наше ставлення сьогодні використовує ворог.
Бачу хвилю обурення, злостивого хейту на поляків у телеграмканалах. А це те, чого нам зараз менше всього треба. Бо для європейців висипати щось, розтовкти трактором, чи розлити з бідона – звична справа. Там такі акції щороку.
Михайло Глуховський поспілкувався з народним депутатом Миколою Княжицьким, який перебуває у Польщі.
Він теж просить нас не хапатися за серце від кадрів із висипаним зерном. І керуватися не емоціями, вони кордон не розблокують.
- Зерно, висипане на землю. Нардеп Княжицький пояснює, чому не варто хапатися за серце
- Око за око? Що задумали українські водії на польському кордоні
- Три тижні на кордоні з Польщею. Інтерв’ю з українським далекобійником
- Володимир Балін: Кордон з Україною перекрили польські вантажівки, які працювали на ринку Росії і Білорусі