«Мало їсти, мало спати і багато працювати». Іван Марчук дав велике ювілейне інтерв'ю
У 90 років Марчук продовжує малювати щодня
«Я хотів бути ненормальним художником». І він ним таки став – одним із найвідоміших сучасних українських митців у світі.
Іван Марчук – окрема мистецька галактика. Людина, яка йшла крізь радянські заборони, еміграцію, роки невизнання і зрештою стала символом українського мистецтва далеко за межами України.
У великому ювілейному інтерв'ю для «Главкома» Марчук говорить про життя так само, як пише свої картини: нервово, глибоко, часом дуже гостро і неоднозначно.
«Я проходив крізь терни колючі… То була лиш єдина дорога, що вела до моєї мети». У цих словах – вся його біографія. Художник, якого не приймала радянська система, сьогодні входить до переліку «100 геніїв сучасності» за версією The Daily Telegraph.
У розмові – не лише роздуми митця, а й історія людини, яка буквально створила власний художній всесвіт.
Марчук згадує, як роздавав свої картини, як заробляв халтурками в журналах. Як роками не міг експонуватися. Як шукав власну мову живопису і таки знайшов її. Його стиль сьогодні впізнають із першого погляду. І при цьому навіть у 90 в ньому є дивовижна дисципліна і впертість: «Мало їсти, мало спати і багато працювати».
Окремо варто нагадати й деякі факти зі спецпроєкту «Главкома» (вийшов напередодні) до ювілею Марчука: його роботи купували впливові колекціонери у різних країнах, а окремі полотна сьогодні оцінюють у сотні тисяч доларів. Сам художник при цьому не раз казав, що ніколи не вмів «робити бізнес» – він просто не міг не малювати. Малює і в 90... Тепер у Відні.
І важливе. Ще п'ять днів Музей історії Києва показуватиме наймасштабнішу виставку творів митця «Я сколихнув цей світ» – велика ретроспектива до 90-річчя Івана Марчука. Там представлені сотні робіт, а також раритетні документи та речі, пов’язані з життям та творчістю художника: від протоколу обшуку квартири, датованого 1984 роком – до інструменту, яким художник пише свої полотна...