«Ковідні лотереї», або Ігрища з безвідповідальністю та смертю

Веселі новини надходять із усіх усюд про вакцинацію від COVID-19. Для того, щоб така вакцинація стала успішною, щоб їхня країна якнайшвидше вийшла на рівень т.зв. «колективного імунітету», владні і бізнесові структури цих країн, а також небайдужі об’єднання громадян вигадують найхимерніші форми заохочень. Мовляв, вакцинуйся – й отримаєш вагомі бонуси! Вперед, за своїм щастям! Щеплення дасть тобі не тільки почуття впевненості, а й ті чи інші матеріальні вигоди, нерідко у відчутній грошовій формі.

Попереду йдуть, як і належить, Сполучені Штати Америки, де за останні місяці охоплення населення вакцинацією справді зробила неабиякий ривок уперед. Не в останню чергу завдяки заохоченням, які реалізуються на рівні багатьох штатів і міст. Так, у штаті Огайо після того, як місцева влада почала спеціальну кампанію з вакцинації, базовану на участі в лотереї, рівень щеплення від коронавірусу зріс на 28%. Речник губернатора штату Ден Тірні заявив, що перед тим, як штат звернувся до лотереї, темпи вакцинації у штаті сповільнювались. «Річ, яка змінила ситуацію, це заохочення лотереєю Vax-a-Million», - сказав Тірні. Справді, спробувати отримати мільйон на халяву – це круто, можна й відірвати для цього дупу від дивану…

До «великого почину» приєдналися штати Нью-Йорк, Меріленд й Орегон. Вони теж оголосили про запровадження лотерей для тих, хто вакцинується. «Наша мета – привернути увагу до вакцинації людей, які вагаються», – заявив губернатор Меріленду Леррі Гоган. А губернаторка Орегону Кейт Браун у Твітері повідомила: «Як щодо шансу виграти мільйон доларів? Отримай свій укол, Орегон, закоти свій рукав й отримай шанс змінити своє життя». При цьому програми лотерей у кожному штаті різні. Так, Огайо встановив п’ять призів по мільйону доларів. У Меріленді виграш у 40 тисяч доларів випадатиме щодня аж до Дня незалежності, а на свято виграш у лотереї становитиме 400 тисяч доларів. В Орегоні для вакцинованих призначено один приз на мільйон доларів і ще 30 призів по 10 тисяч доларів – по призу на кожен округ штату. А штат Нью-Йорк запровадив лотерейні квитки із виграшами від 5 до 20 доларів – невеликі гроші, проте багато виграшів і великі шанси виграти. На додачу на залізничних вокзалах та восьми станціях підземки міста Нью-Йорк улаштували тимчасові пункти вакцинації проти коронавірусу. Вакциновані там зможуть отримати безплатну семиденний проїзний на метрополітен чи два безплатних квитки на поїздку залізницею.

А ще у Вашингтоні та Нью-Йорку, за повідомленнями ЗМІ, біля пунктів вакцинації від COVID-19 активісти безплатно роздавали прищепленим самокрутки з марихуаною. Організатори наголосили, що даруватимуть лише коноплю, вирощену без пестицидів і синтетичних добрив…

У сусідній Польщі вирішили наслідувати приклад США. Не з марихуаною, а з лотереєю. Про це 25 травня на пресконференції повідомив відповідальний за програму імунізації Міхал Дворчик: «Ми проводимо ще одну рекламну кампанію… У нас залучені спортсмени, залучені актори, залучені впливові особи. Поряд з цими традиційними формами… ми додаємо цю додаткову пропозицію», – сказав Дворчик, пояснивши, що покликану заохотити людей робити щеплення проти Covid-19 лотерею будуть проводити за допомогою державних компаній та оператора лотерей Totalizator Sportowy. Кожна 2000-на вакцинована особа, яка бере участь в лотереї, виграє 500 злотих, двоє учасників виграють мільйон злотих і гібридний автомобіль.

Із Росії теж надходять схожі повідомлення. Російські залізниці й «Аерофлот» також збираються запустити програми заохочення щеплення з бонусами на проїзд для вакцинованих. А от у Тульській області влада вчинила зі знанням ментальності своєї «глибинної країни»: в обмін на щеплення працівникам держпідприємств, освітянам, чиновникам тощо будуть надавати безплатні обіди (цікаво, за ста грамами чи ні?) та додатковий вихідний…

Цікава вимальовується картина, чи не так? Виявляється, сучасний світ для подолання пандемії не може обійтись без перетворення трагедії на фарс, без перелицьовування серйозної справи на гру, без використання примітивних інстинктів жадоби й вищості над іншими, які сильніші навіть за страх власної смерті. Влада дуже різних країн змушена танцювати навприсядки перед безвідповідальним охлосом, якому чхати на здоров’я та життя співгромадян, бо ж пандемію можна зупинити передусім тотальним щепленням, як-от в Ізраїлі (де, до речі, обійшлися без лотерей і самокруток з марихуаною). І що цікаво: всі три названі країни вважаються країнами з історично глибокими християнськими традиціями, з домінуванням відповідних цінностей, зокрема любові до ближніх… А яка тут любов, коли доводиться оперувати «золотим тільцем», щоб заохотити значну частину публіки зробити елементарні речі?

У підсумку ж виходить, що у виграші опинилися ті, хто нехтував щепленням, хто тягнув з ним, хто плював на суспільне здоров’я. Для них – призи, часом вельми серйозні. А от чесним і відповідальним громадянам – велика дуля. Що ж, маємо притаманні багатьом країнам нинішнього світу (в тому числі й т.зв. «цивілізованим») орієнтацію на охлос, запобігання перед ним. І саме цей розбещений охлос і на вулицях під час акцій протесту, і на виборах грає все більшу роль, фактично підмінюючи демократію охлократією. А деякі (прямо скажу: багато які) правозахисні організації наполягають, що не можна змусити нікого робити щеплення від ковіду в обов’язковому порядку. Мовляв, це справа суто добровільна. І тим самим де-факто захищають право безвідповідального охлосу виклично нехтувати не тільки суспільними, а і своїми власними інтересами, розігруючи як особисту долю, так і долі своїх близьких у дещо іншу лотерею, ніж пропонує влада: причепиться вірус чи ні.

…Симона Вейль, французька мислителька учасниця Руху Опору під час Другої світової війни, писала, що людина починається не зі свобод, не з прав, а з обов’язків. Обов’язок є онтологічно первинним щодо права: «Самотня у всесвіті людина не мала б ніяких прав, проте, мала б обов’язки». Ці обов’язки стосуються як самого людського Я, так й інших людей, своєї й інших країн і навіть самого всесвіту. А через десятиліття по тому визначний український достойник Богдан Гаврилишин мав задум написати Загальну декларацію обов’язків людини, в якій розгорнути посутньо такі ж тези. Він не встиг, не склалося. Та чи була би комусь потрібна така Декларація в сучасному світі?