Чому нам не вдається побудувати сильну державу?

Ви хочете зрозуміти, чому ми такі дурні і бідні? Значить вам просто необхідно прочитати книгу «Насильництво та суспільні порядки», автори Дуглас Норт, Джон Волліс та Баррі Вайнгест.

Якщо дуже коротко і реферативно, то потрібно почати з того, що автори «Насильство…» багато в чому сперечаються з авторами відомої книги «Чому нації занепадають» і, як на мене, їхня концепція значно цікавіша.

Отже, спробую дуже спрощено викласти суть цієї концепції.

Людство винайшло три великих суспільних порядки: збиральництва (його пропущу), природна держава, заснована на особистих стосунках і держави, засновані на порядах відкритого доступу і безособових стосунків.

Уже сама назва «природна держава заснована на особистих стосунках» пояснює головну суть такого типу держави: всі інституції і, головне, насильство, будуються на особистих стосунках, мотивах і баченнях. Це не означає, що тут немає законів, але ключові рішення, пов‘язані з насильством приймаються не тільки і не стільки на основі законів, скільки з особистих мотивів.

В свою чергу природні держави діляться на три великих типи: нетривалі, базові та зрілі

У організаціях нетривалої природньої держави (щоб нам було зрозуміліше, це держави по типу нинішнього Гаїті) домінують патрон-клієнтські стосунки. «Нестабільність системи перешкоджає створенню стійких форм публічного права… та впровадженні приватного права, яке регулює стосунки між індивідуумами».

На відміну від нетривких природних держав, базові природні держави (до прикладу, Азербайджан зараз є такою державою) підтримують тривалу і стабільну організаційну структуру держави.

Перехід до базової природної держави відбувається поступово і характеризується зростанням здатності структурувати тривалі схеми відносин в межах державних організацій.

Як функціонує базова держава?

1. Укріплення Публічного права
2. Тривалого існування досягають тільки організації, напряму пов‘язані з державою (основою всього є рентні відносини еліт і держави, базова держава потребує консенсусу еліт з приводу співвідношення ренти і потреб держави)
3. Ефективність і живучість базових природніх держав найбільше залежала від розбудови державних організацій, які слугували інтересам широких сегментів еліти

В базовій, між іншим, державі неможливе національне громадянське суспільство. Громадянське суспільство тут або контролюється державою або певними елітними колами. І воно повністю підпорядковується корпоративним інтересам провладних чи опозиційних еліт.

Зріла природна держава

Третій тип природньої держави – зріла держава (Росія, Туреччина). Це вищий рівень базової держави, де всі вище перечислені інструменти знаходяться на вищому організаційному рівні. Головна відмінність – інститути зрілої природньої держави можуть підтримувати існування елітних організацій, які не мають тісного зв‘язку з державою.

Головна проблема природних держав полягає в тому, що вони не безстрокові (всі їхні структури зав‘язані на фізичне перебування тих чи інших людей на певних посадах) і майже суцільно персоналізовані. Із цих двох характеристик випливає, що природні держави не здатні підтримувати верховенство закону.

Уряди в таких державах інколи відіграють роль «координаторів панівної коаліції», а інколи мають просто номінальні функції прикриття для отримання ренти елітами

У динаміці природних держав соціальна, політична та економічна координація – непостійна характеристика. У суспільстві відбувається покращення, коли покращується координація, навіть, якщо вона не наближає суспільство до верховенства права.

Внутрішня динаміка відносин між елітами всередині панівної коаліції впливає на характер взаємодії держави із суспільством загалом. Систематичне створення рент за допомогою обмеженого доступу, притаманне природній державі, – це не просто метод наповнення кишень членів панівної коаліції, а важливий інструмент контролю над насильством.

Обмеження можливості створювати контрактні організації лише членами коаліції напряму прив’язує інтереси могутніх еліт до виживання коаліції, тим самим гарантуючи їхню постійну співпрацю в межах цієї коаліції (простіше кажучи, правильно організована корупція цементує державу в таких суспільствах)

Що таке безособова держава і як її побудувати?

Порядок відкритого доступу крім відповідності двом двом пороговим умовам: безстрокова держава і консолідований політичний контроль над насильством повинен мати наступні характеристики:

1. Загальновизнана система уявлень про залучення та рівність громадян
2. Відсутність обмеження на ведення економічної, політичної, релігійної та освітньої діяльності;
3. Підтримка у всіх сферах діяльності організаційних форм, які відкриті для всіх (наприклад , гарантування дотримання контрактів)
4. Верховенство закону, якому беззастережно підлягають всі громадяни;
5. Безособовий обмін

Як перейти від природної до безособової держави?

Спершу в природній державі мають сформуватися інституційні схеми, які дають можливість елітам встановлювати безособові внутрішньоелітні відносини. Потім починається перехід, коли панівна коаліція з‘ясовує, що елітам вигідно поширити безособові обміни у своєму середовищі та інституціональну вати відкритий відкритий для себе доступ до організацій – фактично започаткувати відкритий доступ до еліт.

Порогова умова 1: верховенство закону для еліт.

Порогова умова 2: безстрокові організації суспільного і приватного характеру для еліт, однією з яких є держава.

Порогова умова 3: консолідований політичний контроль над збройними силами.

Що в нас не так?

А тепер давайте повернемося до України. Ми знаходимося на нижньому рівні базової природної держави з тенденцією до скочування вниз до нетривкоі держави (наприкінці правління Януковича ми туди якраз скотилися).

Всі рецепти, які дають нам не працюють перш за все через неправильно поставлений діагноз. І ключовий міф – ми створимо антикорупційні органи, а ті змусять еліти відмовитися від рентних і патрон-клієнтських відносин. Власне цей підхід завів нас в глибинний глухий кут, з якого ніхто не знає як вийти. Замість того, щоб змінювати системи державотворення, ми живемо в міфі, що один, далеко не ключовий гвинтик може бути чарівною таблеткою щастя. Я не проти боротьби з корупцією, я це говорю для того, щоб ми зрозуміли: ці методи не спрацюють взагалі.

Боротьба з корупцією, навіть в нових органах по типу НАБУ, САП чи ВАКС, як і все в нашій державі, персоналізовані: більшість справ відкритих і, особливо, не відкритих є особистісними, пов‘язаними з особистими мотивами певних людей

Насправді, зараз перед нами стоїть не тільки і не стільки корупційна проблема, скільки значно глобальніша – як перетворитися на зрілу природну державу і почати транзит до безособової держави.

Що для цього потрібно зробити вже зараз?

1. Створити координуючий орган влади, максимально дистанційованим від патрон-клієнтських стосунків. При цьому треба розуміти, що таким органом є не лише кабмін, адже кабмін теж треба контролювати. Світ вигадав систему противаг: кабмін – рахункова палата, наприклад. У нас цей механізм не працює чомусь.
2. Переглянути всю правоохоронну систему, прибрати дублювання і нарешті зрозуміти: ми віддаємо прокуратурі всю повному влади, як це передбачив кодекс Портнова, над всіма силовими органами , чи все ж будуємо якусь менш персоналізовану модель?
3. Ми повинні почати діалог еліт, який передбачає консенсус з приводу рентних відносин держава-рентоотримувач. Зараз немає ні закону, ні понять ні арбітра, який би міг встановлювати правила. Ми повинні повернути в цю сферу максимум закону.

Можна продовжити цей список, але, як на мене, це три ключові пункти. Але перш ніж перейти до них, треба правильно поставити діагноз. А цього не хоче робити ніхто.