Чи стали при Зеленському більше красти? Відповідає головний аудитор країни

«Нафтогаз», «Укрзалізниця», «Енергоатом» – об’єкти особливої зацікавленості Державної аудиторської служби. Вона регулярно шукає та знаходить там численні фінансові порушення. Служба намагається повернути зниклі гроші до бюджету. Вдається це не завжди. Її керівник Геннадій Пліс до цього попрацював і в уряді, і в Київській міськадміністрації. Тепер у ролі головного аудитора країни він підбиває підсумки роботи за два останні пандемічні роки, пояснює, чому Держаудитслужба не може повноцінно працювати та хто їй заважає.

Далі – пряма мова.

Що повернули державі?

У нас є електронна база даних, що ведеться з 2005 року. З 2005 по 2019 рік було перевірено 181 600 підприємств. Раніше штатна чисельність нашої служби складала близько 9 тис. осіб. Зараз в штаті 3,2 тис. осіб, і ми (за останні півтора року) перевірили 2260 організацій. Тобто в 90 разів менше, ніж за попередні роки. Але давайте поглянемо на статистику виявлених порушень, що призвели до якихось втрат. Так, за попередні роки було виявлено порушень на 81 млрд, 23 млрд з них було повернуто до бюджету (приблизно 28%). А за 2020–2021 роки виявлено порушень законодавства, що призвели до втрат на 167 млрд., при цьому усунуто фінансових порушень, що призвели до втрат на 78 млрд. Тобто за півтора року більше, ніж за всі минулі. При цьому ми працювали виключно щодо високоризикових підприємств. Бо нас часто звинувачують, що ми «кошмаримо» бізнес. Але зараз ми перевіряємо тих, кого взагалі неможливо не перевіряти, – «Укрзалізницю», «Нафтогаз», «Енергоатом», податкову, митницю… Дитячих садочків тут немає. Це не означає, що при Зеленському стали більше красти, ми просто перевірили ті підприємства, які раніше ніколи не перевірялися. Наприклад, Державна служба статистики не перевірялася з 2003 року, «Нафтогаз» – також давно, тобто ці порушення просто не фіксувалися.

Всі зафіксовані нами порушення є темами для тимчасових слідчих комісій Верховної Ради, але якщо щодо них порушені кримінальні справи, таємницю слідства розголошувати заборонено.

Чесні тендери. Чи не дуже?

За час, що я працюю головою служби, ми встановили порушення законодавства в 15570 процедурах закупівель вартістю 264 млрд. Серед них суттєві порушення, що вплинули на визначення переможця на тендерах, – 10257 на суму 165 млрд. При цьому до адміністративної відповідальності були притягнуті лише 639 осіб. При 15 тис. порушеннях! Так виходить, що на сьогодні ми штрафуємо тільки чесних – тих, хто надає доступ до персональних даних. А нечесні нам цей доступ просто не надають. Звісно, було б краще запровадити відповідальність щодо юридичних осіб, бо ми ж розуміємо, що ситуацією «рулить» керівник підприємства, а штрафуємо ми уповноважену особу.

Але я в принципі не вважаю шлях адмінштрафів перспективним. Треба змінювати законодавство. Бо ми чітко фіксуємо порушення при визначенні переможця тендеру, а гроші за цими договорами все одно проплачуються. Штрафувати не можна, бо люди просто не надають персональні дані і фактично ми фінансуємо відкати. Ми ж хочемо законодавчо (проєкт № 6331) за наявності порушень просто заборонити фінансування закупівель через казначейство. Тоді і мотивація це робити зникне. Хай доводять, що порушення усунуто чи оскаржують його в суді. Інакше навіщо ми взагалі працюємо? Єдине: під час проходження цього законопроєкту треба звузити перелік порушень, через які забороняється фінансування через казначейство. Якби ми сьогодні за цими правилами зупиняли фінансування, сума сягала б 165 млрд – це майже четверта частина закупівель.

Куди йдуть ревізори?

Не хочеться втрачати свій час на перевірки сум порядку 100–200 тис., якщо є 200–300 млрд. Навіщо знижувати свою важливість та втрачати час ревізора? Саме тому ми сьогодні вийшли лише на дві тисячі підприємств і знайшли порушень на багато більші суми, ніж на 180 тисячах (перевірених за попередні роки – «Главком»). Краще виходити до тих, у кого великі гроші. А у нас ресурсів не вистачає навіть на них.

Головна проблема аудиторів

Наш прихід на кожен об’єкт, який ми перевіряємо, зазвичай завершується відкриттям кримінальної справи. При цьому ми мінімізуємо ризики корупції в самій службі. Наприклад, раніше моніторинг закупівель робився аудиторами з тієї ж області, а зараз – фахівцями з максимально віддаленого регіону. Тобто вірогідність корупційного зв’язку максимально знижена.

Але підприємства нас часто просто не допускають до перевірки – це їм обійдеться дешевше. Штраф у 170–250 грн, звісно, їх не лякає, коли ми знаходимо порушень на 200 млрд. Депутатами подано законопроєкт, який збільшує розмір штрафу (ви будете «шоковані») до 1770–2550 грн. Чому так мало? Бо навіть податківці не можуть стягнути штраф більше двох тисяч, а ми ж не можемо штрафувати більше, ніж вони. І так взяли максимальний рівень за аналогічні порушення. Тому ми хочемо внести зміни до Кримінального кодексу, що при протидії перевірці може настати кримінальна відповідальність у вигляді трьох місяців арешту. Це звичайна практика при протидії перевіркам Рахункової палати, Антимонопольного комітету і ми лише хочемо доєднатися до цього переліку. Бо, наприклад, «Київспецтранс», який займається вивезенням сміття в столиці, нас до себе не пускає. От тарифи на транспорт підняли – я навіть листа не писав до «Київпастрансу», тому що не впевнений, що допустять на перевірку. А це ж стосується конкретно кожного киянина.

А от стосовно «Київспецтрансу» звернувся до Ради нацбезпеки, правоохоронних органів, (міського голови столиці) Віталія Кличка, подзвонив його заступникам. Жодної реакції. До цього часу ми не можемо перевірити тарифи, що встановили «Київтеплоенерго» та «Київспецтранс».

Поки ми можемо лише викликати поліцію, яка приїжджає і питає: «Перестрілка та трупи є?» Нема. Ну, і все нормально, у ваших юридичних нюансах ми не розбираємось, до побачення!». Треба приймати новий порядок взаємодії з правоохоронними органами.

Державна служба – «лазерний промінь»

На сьогодні ми створюємо систему е-контроль (або е-аудитор), де будуть збиратися дані від 32 головних суб’єктів, що володіють будь-якою інформацією про наші підконтрольні суб’єкти: Державна служба статистики, Мін’юст, митниця, податкова… Це дозволить нам працювати як лазерний промінь, а не просто булавою всіх по голові бити. Тобто виокремлювати найбільш ризикові підприємства і не турбувати тих, хто не має таких ризиків.

Наразі ми можемо вимагати усунення порушень, але в законі для підприємств взагалі не передбачено від них обов’язків ці порушення усувати. Є якась адмінвідповідальність, але вона обставлена такою купою умов, що роблять її застосування нереальним.

Кальян для залізничників

На «Укрзалізниці» ми виявили порушень на 61 млрд. Причому є ще купа речей, які можна було б трактувати як втрати: наприклад, неправильна тарифна політика, коли тариф на перевезення руди був заниженим. Це порушення було усунуте після нашої перевірки, але воно дало недоотримання в 17 млрд. Проте не можна казати, що керівництво «Укрзалізниці» при цьому перевищило свої повноваження.

Коли були зафіксовані витрати на корпоративні картки членів наглядової ради у розмірі 15 млн, почали казати, що нема в них цих карток. Але директор департаменту, що відповідає за господарську частину, витратив неправомірно цю суму на обслуговування правління. При цьому він мав надати окремий документ, в якому було б зазначено, що ці витрати були на виконання функціональних обов’язків. Але мені цікаво, як можна провести віскі та кальян під виконання своїх обов’язків? Тому, звісно, такого документа там не було. Також «Укрзалізниця» не сплатила 750 млн дивідендів ( за 2019 рік, які були відтерміновані у зв'язку з пандемією коронавірусу – «Главком»), але після нашої перевірки таки це зробила. До речі, це більше, ніж всі витрати на рік на нашу службу. На нас бюджет витрачає 650 млн, а ми повертаємо до нього мільярди. Тобто набагато більше даємо державі, ніж отримуємо від неї. Тому я не розумію, чому колись хтось приймав рішення про ліквідацією цієї служби.

Співпраця з ДБР та НАБУ

З антикорупційними органами ми працюємо дуже плідно. В першу чергу, опрацьовуємо оперативні матеріали всіх органів. Перш, ніж виходити на будь-який об’єкт, ми обмінюємося інформацією з ними. А потім це використовується в кримінальному провадженні. На сьогодні КРІ наших ревізорів – кількість виписаних за результатами перевірок підозр. На що вони, до речі, скаржаться – як ми можемо контролювати правоохоронні органи? Просто за результатами якісно зібраного матеріалу будь-який слідчий зацікавлений виписати підозру. Тому ревізори мають орієнтуватися на те, що є вигідним правоохоронцям, – це синергетичний ефект. Я навіть направив листа до правоохоронців і запитав, де вони бачать наші вузькі місця і чим ми їх ще можемо задовольнити? Поки їх все влаштовує.

Covid-фонд та Велике будівництво: крадуть чи ні?

Вона завершена, але ми не можемо сказати, що перевірили весь Covid-фонд. Але для нас це – неефективний захід, бо багато там не знайдеш. Ці гроші пішли на різні доплати, а частина – на «Укравтодор». Тендери по дорогах ми перевірили, і знайшли там 40 млн втрат.

Тут є проблема – є такий інститут «Укрдорякість», який надає роз’яснення, як використовувати законодавство в плані актів виконаних робіт і всього іншого. Але він є підлеглим «Укравтодору». Тому можна написати листа, що ви вбачаєте якесь порушення «Укравтодору», але я не впевнений, що ви отримаєте роз’яснення, яке його підтвердить. Тому ми направили рекомендацію і прохання до прем’єр-міністра щодо виведення з управління «Укравтодору» цього інституту.

Зараз вже на будівництві доріг ніхто не краде, скажімо, на товщині покриття, а крадуть на якості. Але з методологією визначення цієї якості та її порівнянням з умовним еталоном є великі проблеми. Цей еталон діє тільки на час здачі дороги в експлуатацію, а якщо минуло пів року – вже ні. І ця методологія, попри наші прохання, чомусь не з’являється. В «Укрдорякості» чомусь немає часу на її розробку. От завтра впаде міст – і неможливо довести, що він був неякісним, бо нема відповідної методики. Сподіваємося, що уряд та міністр інфраструктури, що раніше був керівником «Укравтодору» і добре в цьому розуміється, відреагує на цю проблему

Павло Вуєць, «Главком»