Які країни сформуються на уламках Росії

Автори Першої Київської карти Постросії виходять з того, що майбутньому державотворенню на постросійському просторі слід виходити з таких постулатів:  

1. Росія як геополітичне явище, як єдина держава – імперія, повинна перестати існувати. Це головна умова безпеки поствоєнного світу. 
2. На постросійському просторі потрібно створити таку конфігурацію нових незалежних держав, яка через внутрішні суперечності і закладені від самого початку конфлікти, перешкоджатиме будь-яким спробам відтворення імперії. 

У зв'язку з цим наша карта навмисне розриває усталені інтеграційні простори колишньої Російської Федерації, деконструює політекономію імперії, руйнує логістику і виробничі цикли, відтворення яких може сприяти концентрації енергій для реінкарнації нового імперського проєкту.

Більшості нових незалежних держав доведеться пройти шлях болісного становлення та досягнення економічної спроможності, націотворення (на основі нових ідентичностей). Але на початку цього процесу, поки світове співтовариство матиме змогу впливати на процес конструювання нової реальності в постросійській Євразії, Києву слід проявити «здоровий егоїзм» та зашити в проєкт майбутнього Постросії свій головний інтерес – «ніколи більше!»

1. Балтійська республіка – створюється на основі Калінінградської обл. На перехідному етапі в регіоні може існувати режим спільної опіки Польщі та Німеччини. Перед проголошенням незалежності Балтійської республіки доцільно провести добровільну релокацію тих, хто бажає покинути область. Проголошення незалежності краю не передбачає референдумів чи інших форм самовизначення. Це має бути рішення конференції країн антипутінської коаліції. Балтійська республіка може отримати перспективу членства в ЄС, коли демократичні інституції зміцніють, а місцеве населення сформує стійку європейську ідентичність.

2) республіка Карелія – на території сучасної автономії Карелії. Після часткової релокації населення, проголошується незалежна держава карелів. На перехідному етапі, під час дерашизації, передбачається опіка з боку Фінляндії та Естонії. республіка Карелія може отримати перспективу членства в ЄС.

Політичне представництво республіки Карелія – «Карельського національний рух» (Дмитро Кузнєцов).

3) республіка Інгрія – на території Ленінградської обл. без Санкт-Петербурга. Інгрія утворюється з прицілом на майбутнє об'єднання з СПБ після карантинного періоду (дерашизації) з правом вступу в ЄС. Це країна нинішніх «хороших росіян».

У 1918 році на Карельському перешийку було утворено республіку Північна Інгрія. Це була невелика селянська республіка зі столицею в селі Кір'ясало. Зараз цього населеного пункту не існує. Його назва перекладається приблизно як «книжковий вік».

Пам'ять про інгерманландців жива в Петербурзі: більшість лютеранських парафій міста й області належать до церкви Інгрії. Однак серед носіїв ідеї вільної Інгрії етнічних інгерманландців майже немає. Це територіальна, наднаціональна ідея.

4) Санкт-Петербург – оголошується «вільним містом» з правом на обмежене самоврядування після карантину і дерашизації. У перспективі можливе об'єднання з Інгрією.

5) Поморська республіка – на основі Архангельскої обл. – після виведення зі складу області Ненецького автономного округу, на території регіону можливе створення Поморської республіки (інша назва – республіка Біармія). Крім того, слід розглянути питання про передачу Республіці Комі кількох східних районів (питання переговорів між новими незалежними державами).

Вивести зі складу Архангельської області архіпелаги Нова земля, земля Франца-Йосипа, Соловецькі острови, а також безліч великих і дрібних поодиноких островів у Білому, Баренцовому, Печорському і Карському морях. Ввести на них глобальний природний патронат. Провести часткову релокацію.

 У глобальний патронат передаються: Пінежський заповідник, Кенозерський національний парк, національний парк «Поморська Арктика», національний парк «Онезьке Помор'я», Водлозерський національний парк тощо.

6) республіка Муром – на основі Мурманської обл. Повна демілітаризація і дерашизація регіону. Релокація частини населення у внутрішньоконтинентальні нові держави. Українська громада отримує право на національно-персональну автономію, самоврядування та політичне представництво.

Фінляндія отримує назад – західні частини півостровів Рибальський і Середній, а також Печенгу (Петсамо), сектор Яніскоскі – Ніскакоскі площею 176 км&³2;.

7) Велике князівство Владимирське (столиця в Суздалі).

На основі Ярославлівської обл, Володимирської обл, Іванівської обл – створюється федерація з трьох суб'єктів:

• Ярославська земля;
• Володимиро-Суздальська земля;
• Іванівська земля.

Форма правління – федеративна республіка. Згадка «князівства» – історична легітимація нової державності. Однак, не виключається варіант конституційної монархії на чолі з одним зі спадкоємців князівських родів, які історично претендували на володіння цією землею з часів розпаду Київської Русі.

8) Рязанська республіка – на основі Рязанської обл. Автори карти розглядають Рязань як проект «держави корпоративного типу». Передбачається, що в Рязанській республіці розмістять виробництва транснаціональних корпорацій, на її територію буде проведено релокацію виробництв з інших построссійських ННГ, на користь реституцій та ін. зобов'язань. Корпорації отримають право екстериторіального управління своєю землею, можливість створювати власні поселення і організовувати їх управління на свій розсуд тощо.   

Важливо: Єрмишинський, Касимовський і Сасовський райони виділяються в Касимовсько-Сасовську татарську автономну республіку.

9) Верхівська республіка. Після розпаду РФ з числа прикордонних з Україною територій колишньої РФ формується 100/150 км Демілітаризована зона безпеки. Бєлгородська область повністю входить у ДЗБ і управляється українською ВЦА. Однак частини Орловської обл, Брянської обл, Вороніжської обл, Курської обл, що залишилися, після дерашизації формують Верхівську республіку зі столицею в Орлі.

Верховська республіка буде демілітаризована і їй дозволяється мати виключно поліцейські частини. Україна надає Верхівській республіці гарантії безпеки.

Історична довідка: Верхівські князівства (Карачевське, Новосільське, Таруське та ін.) – руські удільні князівства у верхів'ях річки Оки, виникли в XII-XIII століттях як уділи Чернігівського князівства. Проіснували до 1573 року і були незаконно анексовані Москвою. Тому відтворення Верхівської державності є актом історичної справедливості.

10) земля Кривичів – на основі Тверської обл, Псковської обл, Смоленської обл.

Федеративна республіка у складі:

• Тверської республіки;
• Псковської республіки;
• республіки Смоляндії.

Важливо, щоб між регіонами була дотримана рівноправність, повага до історичної спадщини, звичаїв, що не призводило б до збитків в економіці, культурі однієї зі сторін.

Тверщина, Смоленщина і Псковщина мають спільну історію, географічний простір, економічні та демографічні проблеми, інтереси у внутрішній і зовнішній політиці, особливо в питанні взаємодії з Білоруссю, Польщею і Литвою.

Політичне представництво – Східно-Кривська платформа

11) Новгородська республіка – на основі Новгородської області. Відтворення державності в Новгороді – це не лише історична справедливість, а й важливий аспект для геополітики регіону. Новгородська республіка має стати своєрідним центром гарантування безпеки для сусідніх ННД та логістичним хабом на сході кордонів майбутнього Європейського Союзу.

Історична довідка: Новгородська республіка (Господін Вєлікій Новгород) існувала з 1136 року по 1478 рік. У період найбільшого розквіту, окрім Новгородської землі у вузькому розумінні, охоплювала також території від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря на півночі до верхів'їв Волги і Західної Двіни на півдні. Найбільший партнер Ганзейського Союзу в XII-XVII ст., головного конкурента Британії, що посилювалася. Британські купці й допомогли Москві перемогти Новгород, оплативши Івану ІІІ війну проти Новгородської республіки.

1470 року новгородці запросили єпископа в київського митрополита. Свою спорідненість із Києвом, а не Москвою, новгородці неодноразово наголошували і до того. Іван III князь Московський звинуватив новгородців у зраді і 1471 року оголосив похід на Новгород, місто було захоплене. У 1478 році Новгород був приєднаний до Московського князівства. Іван III нав'язав йому відмову від вічової форми управління і ліквідацію посади посадника. Новгородських бояр було частково страчено, частково вивезено в інші області як пересічних «служивих людей»; на новгородських же землях розмістили служивих людей із центральних областей Московського князівства. З Новгорода було вивезено вічовий дзвін.

Але остаточно Новгород як впливовий центр був знищений за Івана ІV Грозного в січні-лютому 1570 року. Грозний запідозрив новгородців у «пропольських» настроях і вчинив різанину. «Потім послідували страти, що тривали до 15 лютого. За повідомленням руської повісті про розгром Новгорода, Іван велів обливати новгородців запалювальною сумішшю і потім, обгорілих і ще живих, скидати у Волхов; інших перед утопленням волочили за санями; «а жон їхніх, чоловічу і жіночу стать немовлят» він повелів «взяху за руці і за нозі опако назад, немовлят до матерів своїх і в'язуху, і з великої висоти повелів государ метати їх у воду». Священики і ченці після різних знущань були забиті кийками і скинуті туди ж. Сучасники повідомляють, що Волхов був загачений трупами; живий переказ про це зберігався ще в XIX столітті. Новгородський літописець розповідає, що були дні, коли кількість убитих сягала півтори тисячі; дні, коли били 500-600 осіб, вважалися щасливими». У російських підручниках історії ці процеси називають «приєднанням».

12) Тульска республіка – на основі ТУЛЬСЬКОЇ області. Системоутворюючими факторами майбутнього ННГ є те, що цей регіон перебуває в центрі так званої «Європейської частини РФ», і він має стати місцем фільтрації міграційних потоків. Ми пропонуємо реалізувати в Тульській республіці проєкти «просторів свободи», лібертаріанські проєкти, вільні економічні зони, метою яких має стати виявлення нових точок зростання. Найуспішнішим проєктам буде запропоновано перемістити свою активність на Захід, наприклад – в Україну.

Історична довідка: Тульський край з давніх часів був населений слов'янським племенем в'ятичів. Наприкінці X століття в'ятичі стали данниками київських князів, а з 1054 року їхні землі увійшли до складу Чернігівського князівства. Уперше Тула згадується в укладеному в Никонівському літописі під 1146 роком. У 1430-1434 рр. Тула була володінням великого князя Литовського Вітовта. Пізніше відійшла Москві, де відігравала роль прикордонної землі.

13) Каліжська народна республіка – на основі КАЛУЗЬКОЇ обл. Спеціалізацією КНР є машинобудування (база Фольксваген Груп) і фармакологія (група компаній STADA). Основні інвестори Німеччина. Можливо, саме Німеччині доведеться здійснювати опіку над цим ННГ.

Історична довідка: У XIII-XIV століттях калузькі землі входили до складу одного з Верхівських князівств, Новосильського або Таруського. Із середини XIV століття Калуга стає об'єктом боротьби московських і литовських князів. Калузькі краєзнавці висували версію про виникнення Калуги як татаро-монгольського адміністративно-податкового центру в період формування баскацтва на Русі.

Історична легітимація державності КНР походить від Калузької радянської республіки, що існувала з лютого 1918 року до липня 1918 року. Ідея Калузької республіки розглядалася під час запеклих суперечок щодо нового районування в РРФСР 1929 року, коли було ліквідовано саму Калузьку губернію (вона ввійшла до складу Калузького округу Центрально-Промислової області (від 3 червня 1929 року – Московської області) та Сухиницького округу Західної області). Тоді деякі партійні більшовицькі активісти на зборах активу говорили: «Калузьку губернію ніхто не бере. Доведеться створювати Калузьку республіку». Тема Калузької республіки знову виникла в 1990/91 рр. серед неформалів і у 2022 р. у середовищі активістів в еміграції.

14) Заліський край – на основі Московської обл – територія з обмеженим суверенітетом. Перебуває під управлінням міжнародної військово-цивільної адміністрації.  

15) місто Москва – територія під глобальним управлінням. Перспектива – релокація і ліквідація агломерації. Музей «як робити не потрібно».

16) Тамбовська республіка – на основі ТАМБОВСЬКОЇ обл. Тамбовська республіка може розглядатися як місце, куди можуть прибувати добровільні переселенці з демілітаризованих зон, з інших національних ННГ тощо. Водночас наявність у Тамбові сильної духовної традиції розкольників і альтернативників сприяє відносно швидкій появі регіональної ідентичності.

Історична довідка: В епоху залізного віку тут жили носії городецької культури, нащадки яких сформували народ мордва-мокша. Мордва справила величезний вплив на культуру Тамбовського краю. Народний костюм, характерний для жителів Тамбовщини, практично повністю відповідає мордовському національному костюму, який вдалося реконструювати за матеріалами середньовічних поховань. Та й корінний житель тамбовської землі ближче до фінно-угорського типу, ніж до слов'янського.

Тамбовська тутешність проявляється протягом багатьох століть. Серед місцевого населення знаходять підтримку різноманітні антагоністичні до офіційного православ'я духовні рухи. Тамбовські розкольники (молокани, пов'язані з ім'ям Семена Уклеіна, а також духобори, що передували їм, суботники, хлисти, шалопути і скопці) були головним болем для царського уряду аж до XIX століття. У 1922 році регіон був центром «обновленців», руху в православній церкві.

У 1920-1921 рр. у регіоні відбулося відоме антибільшовицьке Тамбовське повстання селян на чолі з Олександром Антоновим (есер) і Петром Токмаковим (командувачем Об'єднаною партизанською армією і головою Спілки трудового селянства (СТК). 20 травня 1921 повстанці проголосили «Тимчасову демократичну республіку Тамбовського партизанського краю». Повстання було придушене більшовиками під командуванням Тухачевського й Антонова-Овсієнка із застосуванням хімічної зброї та методів терору проти цивільного населення.

17) Нижньогородська республіка – на основі НИЖНЬОГОРОДСЬКОЇ області. Майбутня НР зможе зберегти значну частину промислового потенціалу (з урахуванням репарацій). Наявність великих машинобудівних і хімічних підприємств дозволить НР стати центром впливу в регіоні. Нижній Новгород перебуватиме в конкуруючих відносинах з Ідель-Уралом та іншими сусідніми ННГ, що мають подібні економічні потенціали.

Історична довідка: 1220 року великий князь Юрій Всеволодович провів вдалий похід на булгар, після чого наступного року «наважився укріпити за Руссю важливе місце» і заснував місто «на усть Оки» (Нижній Новгород).

Сама територія регіону в домонгольський час була населена переважно мордвою. На це вказує Саровське городище площею бл. 44 га, що вважається найбільшим укріпленим поселенням мордви домонгольського часу, яке, можливо, було центром Пургасової волості руських літописів, пограбованим і зруйнованим у першій половині XIII століття.

Формально Нижньогородське князівство виникло на початку XIV століття внаслідок перенесення Борисом Даниловичем своєї резиденції з Городця до Нижнього Новгорода. Саме Нижньогородсько-Суздальське велике князівство перебувало у васальних відносинах із Золотою Ордою. Між князями Нижньогородсько-Суздальськими і Московськими постійно точилася війна за володіння Нижнім Новгородом. При цьому Орда активно втручалася, підігруючи першим. Як стверджує російський історик А.Горський, такі теплі стосунки Нижнього Новгорода і Золотої Орди проявилися в тому, що війни Нижньогородсько-Суздальського великого князівства не брали участі в Куликовській битві 1380 року.

Саме Нижньогородсько-Суздальське велике князівство проіснувало з 1320 до 1425 р., поки не було анексоване Москвою.

Важливо: Червонооктябрьський район (НИЖНЬОГОРОДСЬКА область) переходить в Ідель-Урал (як татарська автономія в ЕРЗЯНО-МОКШАНІЮ)

18) Вологодсько-В'ятська Федерація – створюється на основі ВОЛОГОДСЬКОЇ обл, КОСТРОМСЬКОЇ обл і КІРОВСЬКОЇ обл. Перейменування м.Кірова на Хлинів.

Суб'єкти федерації:

• ВОЛОГОДСЬКА земля;
• КОСТРОМСЬКА республіка;
• В'ЯТСЬКА республіка (КІРОВСЬКА обл).

Історична довідка: Державну традицію Вологодсько-В«ятської Федерації слід зводити до т. зв. «В«ятської республіки», яку описав ще Костомаров. Йдеться про вічову республіку, що існувала в XIV-XV століттях. Була здебільшого розташована в басейні річки В«ятки. Костомаров каже, що у В«ятській республіці не було князів. Вона являла собою конфедерацію міст Хлинів (В'ятка), Котельнич і Орлов. За соціальним устроєм держава поділялася на 3 групи: великі феодали (зокрема бояри, житі люди, купці та представники православного духовенства), селяни й ремісники, а також залежні від феодалів закабалені селяни й холопи. Велике значення в економіці республіки становили натуральне господарство, ремесло і зовнішня торгівля із сусідніми племенами (угро-фінами) і державами.

Уперше В'ятська республіка була згадана в літописах 1374 року, коли новгородські ушкуйники здійснили похід на територію Булгарського улусу, одночасно з цим розграбувавши території В'ятської землі. Ушкуйники В'ятки, своєю чергою, здійснили низку походів на території Русі, Казанського ханства і Великої Орди (з розграбуванням її столиці – Нового Сарая).  

Москва вела з В'ятською республікою запеклу війну і знищила її після кількох походів 1459 року і 1489 року. Після цього В«ятська республіка перестала існувати.

Ще однією лінією легітимації ВР є її зв'язок з історією Київської Русі. Першими слов'янськими колоністами Вологодчини були кривичі, які заснували літописне місто Білоозеро.

На північному заході ВОЛОГОДСЬКОЇ області компактно мешкають ВЕПСИ, які мають отримати право на національну автономію та політичне представництво. Нагадаємо, що в епоху залізного віку на Вологодчині формується дяківська культура, нащадками якої є літописна весь і сучасні вепси.

Важливо: В'ятськополянський і Малмизький райони КІРОВСЬКОЇ області відходять до Татарстану (ИДЕЛЬ-УРАЛ)

Пижанський район, Уржумський район, Кікнурський район КІРОВСЬКОЇ області відходять Марі Ел (ИДЕЛЬ-УРАЛ)

19) Волзька республіка – на основі ВОЛГОГРАДСЬКОЇ обл. Під опікою України і в союзницьких відносинах з республікою АСТРАХАНЬ.

Історична довідка: У середньовіччі землі Волгоградської області входили до складу таких великих державних утворень, як Тюркський і Хозарський каганати, Золота Орда, Астраханське ханство, Малі Ногаї, Ногайська Орда. Пізніше була захоплена Москвою.

20) Липецька республіка – на основі ЛИПЕЦЬКОЇ обл.

Історична довідка: Корінним населенням починаючи із Середньовіччя були слов'яни; слов'янська лексика становить найбільш потужний пласт місцевої топонімії. Ранні слов'яни заселили край ще у VI-VII століттях, у VIII-X столітті їх змінили якісь донські слов'яни (боршівська культура), однак у X столітті постійне населення тимчасово залишило Верхнє Подоння.

У XI-XV століттях спорожнілі території активно освоювали вихідці з Чернігівського та Рязанського князівств (Чернігово-Рязанське порубіжжя); у XIV-XV столітті тут існувало особливе Єлецьке князівство, за ім'ям якого край називали «Єлецькою землею». У 1230-ті-1240-ті Рязанщина та Чернігівщина зазнали татаро-монгольської навали; 1395 р. Єлець був розорений Тамерланом, і впродовж XIV-XV століть ці землі спустошували татари, аж доки не знелюдніли, ставши частиною «Дикого поля». Пізніше Єлецька земля була захоплена Москвою.

21) Дон-Казакія – на основі РОСТОВСЬКА обл. Обмежений суверенітет, повна дерашизація, коренізація. республіка має союзницькі зобов'язання перед Україною. Донські козаки використовуються як сили стабілізаційних місій на суміжних територіях.  

Одне з політичних представництв – Козацький національно-визвольний рух (КНОД).

Важливо: М'ЯСНИКОВСЬКИЙ район набуває статусу АРМ'ЯНСЬКО-ДОНСЬКИЙ автономний округ

Місто ТАГАНРОГ, Неклиновський, Матвєєво-Курганський, Куйбишевський райони РОСТОВСЬКОЇ області переходять за реституцією УКРАЇНІ.

22) республіка Астрахань (Астраханська республіка) – на основі АСТРАХАНСЬКОЇ обл. РА проголошується як національна держава астраханських татар, казахів і ногайців. Союзницькі відносини з ВОЛЗЬКОЮ республікОЮ, можливе створення конфедерації двох держав. На перехідному етапі – опіка з боку Казахстану.

Важливо: До складу Казахстану передаються – Володарський, Красноярський, Харабалинський райони АСТРАХАНСЬКОЇ області.

23) республіка Черкесія – на основі КРАСНОДАРСЬКОГО краю, республіки АДИГЕЯ, СТАВРОПОЛЬСЬКОГО краю, КАБАРДИНО-БАЛКАРСЬКОЇ республіки, КАРАЧАЇВСЬКО-ЧОРКЕСЬКОЇ республіки.

Федеративна республіка у складі:

• КУБАНСЬКА НАРОДНА республіка;
• республіка АДИГЕЯ;
• КАБАРДИНО-БАЛКАРСЬКА республіка; 
• КАРАЧАЄВО-ЧЕРКЕСЬКА республіка; 
• МОЗДОЦЬКИЙ автономний округ;
• АРМАВІРСЬКА КОЗАЧА республіка;
• ТЕРСЬКА республіка (на лівобережжі Терека); 
• ЗЕЛЕНЧУКСЬКО-УРУПСЬКА КОЗАЧАЧА АТ (у складі Карачаєво-Черкесії); 
• БАТАЛПАШИНСЬКА КОЗАЧАЧА республіка (у складі Карачаєво-Черкесії).

Наявність козацьких автономій є важливим чинником формування локальних ідентичностей, формування альтернативних до імперського козацьких наративів.

На території республіки ЧЕРКЕСІЯ розміщуються українські військові поселення та військові бази. Україна здійснює опіку над РЧ.

24) Федеративна республіка Дагестан.

Суб'єкти:

• автономний округ ЛЕЗГІСТАН;
• КУМИКСЬКИЙ автономний округ (відновити Таркський р-н, повернути 8166 га земель, вилучених під час насильницького переселення 1944 року);
• АВАРСЬКИЙ автономний округ;
• НОГАЙСЬКА АВТОНОМІЯ;
• ДАРГІНСЬКИЙ автономний округ (ДАРГО);
• АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИЙ автономний округ;
• автономний округ ГІРСЬКИЙ МАГАЛ (земля цахурів. Розташована в долині річки Самур. Історичний центр – с. Цахур);
• автономний округ ЛАКІЯ;
• автономний округ КЕЙТАГ;
• автономний округ ЛАКЗ;
• автономний округ ТАБАСАРАН.

25) Чеченська республіка Ічкерія – відновлюється державність, проголошена Джохаром Дудаєвим.

Важливо: Республіці ІНГУШЕТІЇ повертається частина Сунженського району, відібраного Кадировим.  

Гарантована національно-культурна автономія кумиків у ЧРІ та право на самоврядування в місцях компактного проживання.

26) республіка Іристон (Аланія) – на основі ПІВНІЧНА ОСЕТІЯ – АЛАНІЯ.  

Важливо: ПРИМІСЬКИЙ район ПІВНІЧНОЇ ОСЕТІЇ відходить до ІНГУШЕТІЇ

МОЗДОКСЬКИЙ р-н ПІВНІЧНОЇ ОСЕТІЇ переходить до республіки ЧЕРКЕСІЯ (МОЗДОКСКИЙ автономний округ).

27) республіка Інгушетія

Отримує частину Сунженського району відібраного ЧЕЧНЕЮ; повертає Приміський район, який контролює наразі ПІВНІЧНА ОСЕТІЯ.  

Політичне представництво – Комітет інгушської незалежності

28) республіка Калмикія – Хальмг Тангч  

20 лютого 1992 року Верховна Рада Калмицької РСР ухвалила постанову про перейменування республіки на республіку Калмикія – Хальмг Тангч (повернути історичну назву); у 1994 році було ухвалено «Степове Укладення (Конституція) республіки Калмикія», назване так на згадку про «конституцію» Джунгарського ханства.

У листопаді 1998 року президент Калмикії Ілюмжинов на одному з федеральних телеканалів заявив, що «Калмикія може стати асоційованим членом Російської Федерації або взагалі вийти з її складу». Настав час виконати мрію першого президента Калмикії.  

29) Федерація Приволжя – на основі Самарської та Саратовської областей.

Після відокремлення територій на користь Ідель-Уралу і Казахстану – землі, що залишилися, об'єднати у ФЕДЕРАЦІЮ ПРИВОЛЖЯ.

Слід передбачити політичне представництво в уряді українців (у Самойлівському районі САРАТОВСЬКОЇ обл. українці становлять близько 25%), казахів, башкир, татар, ерзя/мокшан, ногайців, чувашів, башкир і поволзьких німців.

Важливо: від САРАТОВСЬКОЇ обл – Олександрово-Гайський (де казахи становлять абсолютну більшість населення), Озинський, Перелюбський, Дергачівський, Пітерський, Краснокутський, Єршовський, Федорівський – відходять Казахстану.

30) Ідель-Урал – федерація тюркомовних і угро-фінських республік у складі:

• Татарстан,
• Марій ел,
• Удмуртія,
• Башкурдостан,
• Чувашия,
• Ерзяно-Мокшанія (Мордовія).   

Ця ідея була сформована в еміграції представниками національних рухів татар та ерзян, які у 2018 р. на спільній пресконференції в Києві заявили про утворення громадсько-політичного руху «Вільний Ідель-Урал». Кожна республіка здійснюватиме незалежну зовнішню і внутрішню політику. Для всіх держав буде створено єдину грошову одиницю, митний простір, армію і спільну охорону зовнішніх кордонів.

Важливо!

До Ідель-Уралу входять до складу:

БАШКУРДОСТАНУ переходять Великочернігівський і Великоглушицький райони САМАРСЬКОЇ області (раніше Імеліївська волость Самарської губернії).

ТАТАРСТАНА – Камишлінський р-н (81 % від населення району татари) та Похвистневський р-н (21,86 %) САМАРСЬКОЇ обл.; Базарно-Карабулацький, Дергачівський, Єршовський, Петровський, Саратовський райони САРАТОВСЬКОЇ обл. Старокулаткінський (93% татари), Новомаликлинський і Павловський райони УЛЬЯНІВСЬКОЇ обл.; Городищенський (разом із Середньою Елюзанью), Кузнецький, Кам'янський, Лопатинський (Старий Вершаут), Неверкинський, Сосновоборський райони (Індерка) ПЕНЗЕНСЬКОЇ обл.; В'ятськополянський і Малмижський райони КІРОВСЬКОЇ обл.  

ЕРЗЯНО-МОКШАНІЇ: Частина Ісаклінського (23,9 % – ерзя) і частина Шенталінського р-нів (20,9 %) САМАРСЬКОЇ обл. Кузоватівський і Миколаївський райони УЛЬЯНІВСЬКОЇ обл.; Мокшанський, Наровчатський, Бєлінський, Шемишівський, Шемишівський райони ПЕНЗЕНСЬКОЇ області; Червонооктябрський район НИЖНЬОГОРОДСЬКОЇ області (як татарська автономія у складі Ерзяно-МОКШАНДІЇ)

ЧУВАШІЇ: Частина Ісаклінського (37,77 % від населення району чуваші), частина Шенталинського (34,69 %), Клявлинський (30,6 %), Челно-Вершинський (29,72 %), Кошкінський (27,69 %), Похвистневський (23,25 %) САМАРСЬКОЇ обл; Цільнинський район УЛЬЯНОВСЬКОЇ обл; Неверкинський район ПЕНЗЕНСЬКОЇ області (24,9 % населення району).

Марій Ел: Пижанський, Уржумський, Кікнурський райони Кіровської області.

31) Симбірсько-Пензенська угода – федеративна республіка на основі Ульянівської та Пензенської обл – після виходу низки районів (на користь Ідель-Уралу) у складі:

• Симбірської землі (декомунізувати Ульяновськ – повернути йому історичну назву Симбірськ);
• Пензенської республіки.

32) республіка Комі – національна держава Комі. Комі-Перм'яцький АО приєднується до республіки Комі на правах автономії.

Важливо: Печоро-Іличський заповідник, національний парк «Югид Ва» тощо. – передається під глобальний природний патронат (під глобальне управління піде до 1/3 території)

33) Держава Пермь. Після скасування результатів незаконного референдуму 2003 року про об'єднання Пермської області та Комі-Перм'яцького АО, сам Комі-Перм'яцький АО приєднується до республіки Комі на правах автономії. На решті території формується Держава Пермь.

34) Уральська республіка – на основі челябінської обл, Курганської обл, Свердловської обл і частини Оренбургської обл.

Федеративна держава у складі:

• Уралу (Свердловської обл),
• Челябінського краю,
• республіки Курган,
• Аргаяшської башкірської республіки (Аргаяшський і Кунашакський р-ни).
• Оренбургського козачого колуга (без Домбаровського, Ясненського, Адамовського, Соль-Ілецького р-нів, які йдуть до Казахстану).

Історична довідка: Автономний башкирський національний округ існував до 1934 р. Представники громадськості Аргаяшського і Кунашакського районів Челябінської області наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років виступали за відновлення національного округу; дана ініціатива не знайшла розуміння в Москви.

На референдумі про збереження СРСР 17 березня 1991 року Свердловська область стала єдиним суб'єктом у СРСР, серед тих, хто взяв участь у плебісциті, де більшість жителів висловилися проти збереження союзу – «так» збереженню СРСР тут сказали лише 49,33 %.

Уральська республіка вже проголошувалася 1993 року у Свердловській області, але була задавлена Москвою.