Наша зима триває вже десятий місяць
Українці мають бути готовими до будь-яких сценаріїв війни
281 день великої війни. 281 день великої зими. Триста дев’яте лютого.
Зима триває десятий місяць. Зима була у червні і у серпні, зима палала спекою на Херсонщині і весняним степом на Донбасі. Зима триває досі.
Але зараз буде простіше.
Згадайте ранок 24 лютого. Згадайте, від чого вам було страшніше за все. І уявіть, що тоді, ранком 24 лютого, ви знали б усі події року наперед. Знали б про знищення танкових колон, знали б про те, що ми переможемо у битвах за Київ і Харків, що не візьмуть Суми і Чернігів, знали б про бої за Маріуполь і Ізюм, про Харківську офензиву, про повернення Херсона.
Вам стало б спокійніше? Я думаю, що так.
Тому що найбільше вбиває невпевненість, нерозуміння, туман майбутнього. І навпаки: якщо ти знаєш, що чекає на тебе, то найстрашніші випробування стають простішими.
Знову починається календарна зима. І вона буде важкою. Але ми вже розуміємо, на що чекати. Розуміємо точно.
Чи будуть ракетні атаки? Так. Що робити? Не нехтувати тривогами.
Чи будуть відключення світла? Так. Що треба робити? Заряджати «банки» і адаптуватися.
Чи буде холодно у домівках? Так, часто буде. Що треба робити? Утеплюватись і економити тепло.
Чи полізуть росіяни з Білорусі? Можливо, полізуть і тоді отримають відсіч. А можливо не полізуть і теж отримають відсіч, але в іншому місці. Що з цим робити? Донатити на ЗСУ.
Все просто.
Ми знаємо, до чого готуватись. Ми готуємось. І повірте, зима буде складною, але ми переживемо її простіше, ніж думаємо зараз.
Не вірите – візьміть аркуш і запишіть сьогодні, у перший день календарної зими, як ви бачите зиму наперед. А першого березня перечитайте написане. І ви побачите все самі.
Просто не буде. Буде складно. Але це не та задача, з якою ми не впораємось, переживши 281 день великої зими.