Юрій Гудименко

Юрій Гудименко

Політичний діяч

Життєпис

Народився 1987 року у Запоріжжі. Середню освіту здобув у школі № 30, вступив до Запорізької державної інженерної академії. Був відрахований у 2005 році, того ж року вступив на історичний факультет Запорізького національного університету, де отримав повну вищу освіту і диплом історика-педагога. Одночасно із навчанням працював механіком нічної зміни.

З 2008 року почав активно займатися політикою та активізмом, проводити вуличні акції. Був неодноразово затриманий та притягнений до адміністративної відповідальності, зокрема під час маршів до дня народження Шухевича та маршу УПА в Запоріжжі у жовтні 2009 року, що був заборонений судом, але попри те був проведений і завершився сутичками із прихильниками Партії регіонів та стріляниною. Гудименка, як організатора маршу, затримали разом із вісьмома учасниками подій і присудили штраф.

У 2010 році був затриманий за облиття фарбою пам'ятника Дзержинському у день встановлення у Запоріжжі пам'ятника Сталіну. Свої дії пояснив політичним протестом. З цього приводу було відкрито карну справу, яку невдовзі було призупинено. У тому ж році 31 грудня було підірвано вибухівкою пам'ятник Сталіну у Запоріжжі. За декілька годин після цієї події Гудименка затримали у його квартирі та звільнили після 18-годинного допиту.

10 січня 2011 року Юрія було затримано просто на вулиці і доставлено в ізолятор тимчасового тримання, а потім у СІЗО. Загалом перебував в ув'язненні два місяці, після чого був засуджений до двох років позбавлення волі умовно за ч.2 ст. 296 КК України — «Хуліганство». Офіційна причина засудження — облиття фарбою пам'ятника Дзержинському у 2010 році.

Після Революції Гідності за поданням Генерального прокурора України Жовтневий районний суд скасував вирок Гудименку та іншим політв'язням в аналогічних справах.

Під час перебування у СІЗО почав писати нариси, після звільнення опублікував їх у власному блозі й почав працювати кореспондентом у місцевій газеті «Субота плюс». Через рік став керівником відділу новин на регіональному телеканалі «ТВ-Голд», ще за рік — головним редактором газети «Мрія» і директором підприємства «Мрія-Нова», а після злиття підприємства з медіахолдингом «Глобал Медіа Холдинг» — першим заступником генерального директору холдингу.

2016 року звільнився з холдингу та разом із партнером по бізнесу став співзасновником новинарного сайту «Форпост». Через рік переїхав до Києва, де співпрацював із сайтами «ТСН», «Фокус», «Петро і Мазепа» та іншими, а також на волонтерських засадах вів щотижневу історичну передачу на військовому радіо «Армія.FM».

2018 року почав співпрацювати із «5 каналом», де вів блогерську телепередачу «Блогпост» і шоу «Блогпост: Hate Night Show».

24 травня 2019 року припинив співпрацю з «5 каналом», у зв'язку з реєстрацією політичної партії «Демсокира».

Політична діяльність

Починав політичну діяльність у націоналістичному русі, був одним із лідерів нечисельної націоналістичної організації.

2010 року став членом ВО «Свобода» і заступником керівника Запорізької обласної організації з молодіжних питань, балотувався по списках партії до Запорізької міськради.

2011 року вийшов із партії і полишив посаду.

У період із 2016 по 2017 року очолював агітаційний відділ Запорізької обласної організації партії «Солідарність — Блок Петра Порошенка», був помічником народного депутата Ігоря Артюшенка, колишнього лідера запорізького Євромайдану.

Під час роботи журналістом був автором декількох політичних розслідувань та учасником чисельних скандалів. Зокрема, за його ідеєю у Запоріжжі за кошти газети «Субота плюс» з'явився антисталінський білборд із зображенням Гітлера із підписом «Чим я гірший за Сталіна? Поставте і мені пам'ятник!». У той же день білборд було знищено комунальниками. Гудименка також пов'язують із встановленням у Запоріжжі низки білбордів, які звинувачували у поганій екологічній ситуації в місті олігарха Ріната Ахметова у 2017 році.

У 2012 році Гудименка не було допущено до Президента України Віктора Януковича під час його візиту до Запоріжжя: вночі за декілька годин до початку візиту працівники міліції силоміць вдерлися до житла журналіста і вручили йому повістку до райвідділку якраз на той час, коли мав починатися візит. Головний редактор газети «Субота плюс» Богдан Василенко заявив, що отримав дзвінок від губернатора із вимогою не допускати до Януковича судимого журналіста, але відмовив. Прес-секретарка Віктора Януковича Дарка Чепак відкинула наявність такого мотиву у правоохоронців.

Був учасником Євромайдану у Запоріжжі, під час розгону 26 січня 2014 року був побитий невідомими. Після початку війни став ініціатором створення сайту «Операція Метелик», однієї з перших баз даних на сепаратистів (пізніше сайт увійшов до проєкту «Миротворець», наразі працює як одне із дзеркал сайту).

У співпраці із «Миротворцем» досліджував дампи (архіви) зламаних проукраїнськими хакерами електронних скриньок проросійських терористів, вирахував та назвав імена трьох шпигунів «ДНР», які працювали на різних посадах у Запоріжжі і передавали важливі дані терористам. Нагороджений неофіційною відзнакою «Миротворця».

У 2015 році після публікації Гудименка про колишнього «беркутівця», який у Запоріжжі встав на захист сепаратиста із «георгієвською стрічкою», фігуранта скандалу звільнили із лав поліції.

Навесні 2018 року разом із декількома іншими блогерами започаткував процес створення політичної партії «Демократична Сокира», займався напрямком публічних акцій партії, зокрема, був організатором мітингів за право володіти землею, на підтримку податку на виведений капітал та маршу за право на самозахист («Марш 11 %») у Києві. Був організатором декількох антиросійських та антикомуністичних заходів партії, зокрема акції «Безсмертний орк» 9 травня 2018 року у Києві і пародійних «поминальних» акцій під будівлею посольства РФ після смертей співака Кобзона та терориста Захарченка.

Всі публікації автора

Чому не варто прогнозувати, коли буде день Перемоги
«Перемогу треба тримати в головах, а наголошувати варто на тому, що ми зараз боремося за виживання»
Мобілізація та безумство
«Ми провалюємо мобілізацію через абсолютну відсутність єдиного вектора»
Не проблема, а перевага: як бізнесу стати партнером для ветерана
Чому українці все рідше вживають слово «війна»
Люди ховаються – хтось свідомо, більшість ні – табуюючи слово «війна»
Ми або будемо багатими, або помремо. Іншого вибору немає
Кожен день, коли країна не стає багатшою, наближає нас до майбутньої поразки в війні
Як спілкуватись з пораненими воїнами, аби не завдати їм болю
«Ви можете завдати пораненій людині сильного фізичного болю або дискомфорту навіть не бажаючи цього»
Ми як нація, як народ, вимушені еволюціонувати або померти
Кожен, хто буде намагатися жити як до Великої Війни – вимре, як динозаври або кавалерія
Боротьба з корупцією – нудне видовище
Не дивуйтесь, коли затримання корупціонерів продовжуватимуться роками і десятиліттями
Бронь від мобілізація для багатих. Чому це дуже погана ідея
Війна прийшла не до багатих або бідних, війна прийшла до всіх українців
Просте рішення для Заходу, де знайти гроші для України
Нам передусім потрібні гроші. І зброя. І зараз
Створення Національного військового меморіального кладовища. У нас є велика проблема
Міністерство ветеранів просто загнало себе у глухий кут
Нова традиція Лаври на час війни
Полонених не можна забувати. Зниклих безвісти не можна забувати. Викрадених не можна забувати
У нас відсутній вибір. Трагедія зі 128 бригадою має стати останньою
Маленька радянська армія не переможе велику радянську армію
Скандал з МВС. У нас взагалі існує якась внутрішня перевірка?
Виправляти нам у державі стільки, що масштаби уявити важко
Дике Поле повертається. Чи готові до цього українці?
Сама історія повернулася в реальність, щоб подивитися, як ми воюємо
Рубль йде на дно. А гривня?
Власне, наш Нацбанк виконує домашнє завдання. Подивимось, як його будуть виконувати інші інституції
Цей прапор має висіти над Офісом президентом, парламентом та кабміном
Головне, що ми можемо зробити для повернення наших побратимів – якнайшвидше перемоги ворога
Дементіївка – це Бахмут для 130-го батальйону тероборони
Єдиний звук, який тут є, то звуки виходів чиєїсь артилерії, яка перетворює російських жон на вдів
Росіяни лізтимуть в Україну навіть після війни. Як саме
Україна ще ніколи не була такою єдиною, як зараз
Що важливіше: секретність чи довіра суспільства?
Можемо взяти приклад з Пентагона
Що зараз дає держава пораненим військовим?
Вже давно час мислити системно й працювати державі, а не думати «най волонтери щось роблять»
Про дозвіл учасникам бойових дій ввозити авто з-за кордону без сплати податків
Мінфін не підтримує законопроєкт про ввезення учасниками війни авто без податків
575. Цифра, яку потрібно памʼятати завжди
Якщо ти хочеш миру, то готуватися треба не до миру, а до війни. І робити це щохвилини.
Коли Росія почала готувати напад на Україну
Ще у 1991 році і десятиліттями поспіль Кремль шукав співучасників, засоби і знаряддя злочину
Чи може війна списати минулі гріхи?
«Війна – не індульгенція»
Що варто зробити, коли ви бачите військового з пораненням
Ми всі – частини України, української нації. Не треба робити одну із частин невидимою
Росію «вилікує» тільки розвал
У росіян все одно залишиться ця імперськість. Вона завжди була, буде і ніщо її не змінить
Проблеми з виплатами за загиблих. Три варіанти вирішення
Держава має виплатити родинам загиблих, ймовірно, сотні мільярдів гривень
«Хлопці з фронту повернуться і наведуть порядок». Так не буде
Якщо ми хочемо змін на краще, попрацювати доведеться всім
Редиска «Азовсталь», горілка «Бахмут» та інші. Припиніть це негайно!
Що не так з деякими українськими бізнесменами
Що не так з мобілізацією в Україні
Коли розпочалася велика війна, у лютому минулого року, багато людей прийшли записуватися до військкомату
Напруга в суспільстві зростає. Як діяти українцям
Ми заслужили на нову Україну
Завдання, яке стане перевіркою українців після війни
Маємо довести всім: той, хто прийде в Україну з війною, буде проклятий і покараний за будь-яку ціну
Навіщо українці платять гроші брендам-колаборантам?
Війна – це і про економіку, і про мораль або її відсутність
Коли все стане добре? На жаль, ніколи не буде точної дати
У нас буде дуже багато роботи після завершення війни
Втрати окупантів. Ким був стотисячний «двохсотий»?
Загарбники мають розуміти, що за свої злочини вони отримають покарання
Наша зима триває вже десятий місяць
Українці мають бути готовими до будь-яких сценаріїв війни
Ми будемо, як наші бабусі і дідусі, що пережили Голодомор. Але в нас буде запас не круп, а зброї
І так само, як наших бабусь, нас не будуть розуміти наші онуки. А діти – будуть
Яке майбутнє очікує на російських військових
У тебе попереду ганьба і злидні, російський солдате
Системні помилки української дипломатії. Коли будемо виправляти?
Дипломатія – це ще один фронт війни
Лавра має бути українською: вона Києво-Печерська, а не «Киевско-Пещерная»
Про що ми можемо домовлятися у обмін на Лавру? Про повернення покраденого єнота?
Ініціатива і контроль. Ось чого нам не вистачало століттями
Нам недостатньо просто скинути Путіна чи дочекатись його смерті
Росіяни зневірились у власному майбутньому
Спробуйте порівняти мотивацію українського та російського солдата
Остання імперія світу загине від рук українців
СРСР мав померти ще у 1991 році
Фатальна проблема росіян
Століття мантр про «братскій народ» не пройшли повз: тепер ця мантра заважає їм самим