Нова традиція Лаври на час війни
Полонених не можна забувати. Зниклих безвісти не можна забувати. Викрадених не можна забувати
Відтепер щоденно о 9:01 Київ буде чути удари дзвону. Битиме найгучніший дзвін на дзвіниці Києво-Печерської лаври, і битиме девʼять разів поспіль. Наступного року – десять разів. Потім – одинадцять.
По одному удару за кожен рік війни.
Щоденно після загальнонаціональної хвилини мовчання за жертвами війни, завершуючи її, підсумовуючі. Як нагадування – про полонених, зниклих безвісти, політвʼязнів, викрадених. Тих, хто живий або є надія, що живий.
Це нова традиція Лаври. І я пишаюся, що долучався до її створення і розробки.
Довелося побити власний рекорд і дошкутельгати наверх, на дзвіницю, щоб побачити на власні очі, як Юлія Паєвська і Макс Колесніков вперше бʼють у дзвін. І це було дуже потужно – і емоційно теж.
Полонених не можна забувати. Зниклих безвісти не можна забувати. Викрадених не можна забувати. Ми не маємо на це права, доки ми живі.
І про це потрібно нагадувати.
Дякую Максиму Остапенко і Олесі Крамаренко. Це буде чудова традиція.
Доки ми не повернемо додому останнього з тих, хто не з нами.