Нова традиція Лаври на час війни

Відтепер щоденно о 9:01 Київ буде чути удари дзвону. Битиме найгучніший дзвін на дзвіниці Києво-Печерської лаври, і битиме девʼять разів поспіль. Наступного року – десять разів. Потім – одинадцять.

По одному удару за кожен рік війни.

Щоденно після загальнонаціональної хвилини мовчання за жертвами війни, завершуючи її, підсумовуючі. Як нагадування – про полонених, зниклих безвісти, політвʼязнів, викрадених. Тих, хто живий або є надія, що живий.

Це нова традиція Лаври. І я пишаюся, що долучався до її створення і розробки.

Довелося побити власний рекорд і дошкутельгати наверх, на дзвіницю, щоб побачити на власні очі, як Юлія Паєвська і Макс Колесніков вперше бʼють у дзвін. І це було дуже потужно – і емоційно теж.

Полонених не можна забувати. Зниклих безвісти не можна забувати. Викрадених не можна забувати. Ми не маємо на це права, доки ми живі.

І про це потрібно нагадувати.

Дякую Максиму Остапенко і Олесі Крамаренко. Це буде чудова традиція.

Доки ми не повернемо додому останнього з тих, хто не з нами.